ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
01 грудня 2023 року Справа № 160/24521/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши матеріали адміністративної справи №160/24521/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
25 вересня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 окрема механізована бригада " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) з вимогами:
- визнати протиправною діяльність військової частини НОМЕР_1 по винесенню наказу №401 від 05.06.2023, в частині доповнення п.85 наказу № 30 від 25.01.2023, яким ОСОБА_2 визнано таким, що самовільно залишив частину з 25.01.2023, та виключено з грошового та речового забезпечення, та в частині внесення змін до п.7 в наказі №41 від 05.02.2023 щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та виведений у розпорядження командира частини, та скасувати наказ №401 від 05.06.2023 командира військової частини НОМЕР_1 в частині доповнення п.85 наказу №30 від 25.01.2023, яким ОСОБА_2 визнано таким, що самовільно залишив частину з 25.01.2023, та виключено з грошового та речового забезпечення, та внесення змін до п.7 в наказі №41 від 05.02.2023 щодо звільнення ОСОБА_1 з займаної посади та виведений у розпорядження командира частини, а також скасувати п.85 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №30 від 25.01.2023 та п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №41 від 05.02.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним 28.03.2023 подано позовну заяву до Дніпропетровського окружного адміністративного суду до відповідача - Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту Білого Е.В. від 02.02.2023 та скасування наказів командира військової частини НОМЕР_1 за №23 від 18.01.2023 про самовільно залишення ОСОБА_1 військової частини та виключення його з котлового, грошового та матеріального забезпечення та №35 від 30.01.2023 про увільнення його з займаної посади та переведення у розпорядження командира частини (справа №160/6196/23). На зазначену позовну заяву лише в липні 2023 року надійшов відзив від військової частини НОМЕР_1 , ознайомившись 21.08.2023 з відзивом та доданими до нього документами встановлено, що за фактом самовільного залишення частини керівництвом військової частини НОМЕР_1 проведено службове розслідування, за наслідками якого 17.02.2023 вирішено скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 за №23 від 18.01.2023 про самовільне залишення ОСОБА_1 військової частини НОМЕР_1 та виключення його з котлового, грошового та матеріального забезпечення та №35 від 30.01.2023 про увільнення його з займаної посади та переведення у розпорядження командира частини. 05.06.2023 наказом № 401 скасовані вказані накази. Але, цим же наказом додано п. 85 наказу № 30 від 25.01.2023, яким ОСОБА_1 визнано таким, що самовільно залишив частину з 25.01.2023, та виключено з грошового та речового забезпечення. Також, цим же наказом внесені зміни в п.7 наказу №41 від 05.02.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 звільнений з займаної посади та виведений у розпорядження командира частини. Додатково зазначає, що у справі №160/6196/23 було подано заяву про зміну підстав та предмету позову, але ухвалою від 19.09.2023 в задоволенні вказаної заяви було відмовлено. Оскільки наказ, а саме № 401 від 05.06.2023 в частині доповнення п.85 наказу №30 від 25.01.2023 та в частині внесення змін до п.7 наказу №41від 05.02.2023 вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також зазначеною ухвалою суду витребувано від Військової частини НОМЕР_1 копії наказів №401 від 05.06.2023, №30 від 25.01.2023 (п.7), №41 від 30.10.2023 (п.85) завірені належним чином, а також матеріали, які стали підставою їх прийняття.
Зазначені документи суду в строк визначений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду надані не були.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 160/6196/23, виходячи з наступного.
Так, у даній справі спірним є, наказ №401 від 05.06.2023, яким внесені зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25.01.2023 №30 та доповнено пунктом 85, яким позивача визнано таким, що 25.01.2023 самовільно залишив військову частину та виключено з грошового та речового забезпечення військової частини та внесені зміни до пункту 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.02.2023 №41, яким позивача звільнено з займаної посади та виведено у розпорядження командира частини.
Наказ 401 від 05.06.2023 прийнято зокрема на підставі наказу командира військової частини «Про результати службового розслідування» від 17.02.2023 №2881.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем засобами поштового зв'язку командиру військової частини НОМЕР_1 направлено рапорт від 02.02.2023 про надання вказівок щодо подальших дій. В своєму рапорті позивач зазначає, що 24.01.2023 прибув у місце постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . По прибуттю здав відпускний квиток з відміткою Новомосковського РТЦК та СП, лікарняні листки та написав відповідний рапорт. Після 3 діб перебування у частині офіцер штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 повідомив позивачу, що з 17.01.2023 він знаходиться в СЗЧ і може більше не з'являтись до військової частини. Також зазначено, що позивач після спілкування з юристом, повернувся 01.02.2023 до військової частини з рапортом але офіцер штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 повернув ОСОБА_1 відпускний квиток, новий рапорт не прийняв та повідомив, що попередній рапорт знищів і запропоновував більше не з'являтись.
Також в своєму рапорті позивач просив про проведення службового розслідування з приводу законності переведення у розряд осіб, які самовільно залишили військову частину, в зв?язку з цим зняття з матеріального забезпечення. Скасування відповідних рішень, наказів, як незаконних. Проведення службового розслідування стосовно офіцеру штабу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 щодо здійснення ним протиправних зазначених у рапорті, вжиття до нього заходів дисциплінарного впливу.
Пунктом 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд зупиняє провадження у справі в разі: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Судом встановлено, що 29.03.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить зокрема визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту Білого Е.В. від 02.02.2023.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/6196/23.
Наказ 401 від 05.06.2023 прийнято зокрема на підставі наказу командира військової частини «Про результати службового розслідування» від 17.02.2023 №2881, а спір про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту Білого Е.В. від 02.02.2023 має суттєве значення для вирішення спору в справі №160/24521/23
Отже, вирішення спору щодо визнання протиправною діяльність військової частини НОМЕР_1 по винесенню наказу № 401 від 05.06.2023, в частині доповнення п. 85 наказу № 30 від 25.01.2023, та в частині внесення змін до п. 7 в наказі № 41 від 05.02.2023 та скасування наказу № 401 від 05.06.2023 командира військової частини НОМЕР_1 в частині доповнення п. 85 наказу № 30 від 25.01.2023 та внесення змін до п. 7 в наказі № 41 від 05.02.2023 а також скасування п. 85 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 30 від 25.01.2023 та п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 41 від 05.02.2023 - розгляд даної справи, неможливий до вирішення спору в частині про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту Білого Е.В. від 02.02.2023.
У зв'язку з викладеним є необхідність зупинити провадження у справі № 160/24521/23 до набрання законної сили рішенням у справі № 160/6196/23.
Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
У відповідності до частини 1, 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
З урахуванням того, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 в частині витребування від Військової частини НОМЕР_1 документів у визначений строк відповідачем не виконана, суд вважає за необхідне з метою повного з'ясування усіх обставин справи та підтвердження доводів сторін, зважаючи на предмет спору, повторно витребувати у Військової частини НОМЕР_1 копії наказів №401 від 05.06.2023, №30 від 25.01.2023, №41 від 05.02.2023 завірені належним чином, а також матеріали, які стали підставою їх прийняття.
Керуючись ст.ст. 72-80, 94, 236, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Зупинити провадження у справі № 160/24521/233 до набрання законної сили рішенням у справі № 160/6196/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у справі.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 копії наказів №401 від 05.06.2023, №30 від 25.01.2023, №41 від 05.02.2023 завірені належним чином, а також матеріали, які стали підставою їх прийняття.
Зазначені документи необхідно надати суду в строк до 29 грудня 2023 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 5).
Суд попереджає про застосування заходів процесуального примусу у випадку невиконання вимог суду в частині надання витребуваних документів.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков