ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 рокуСправа №160/22855/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 44830259, 49000, м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, 70, прим. 9) до Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, ТЕРНОПІЛЬСЬКА область, місто ТЕРНОПІЛЬ(З), вулиця ТЕКСТИЛЬНА, будинок 38) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Обставини справи: 07.09.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Тернопільської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000069/2 від 04.05.2023р.
- визнати протиправним та скасувати Рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000095/2 від 06.06.2023р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням її митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Позивач вважає, що надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. При прийнятті оскаржуваного рішення митницею не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів визначення митної вартості товару, а застосовано резервний метод, який відповідно до законодавства застосовується у випадках, якщо митна вартість товару не може бути визначена за попередніми методами. У зв'язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення про коригування митної вартості.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
28.09.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, вважає вимоги позову є безпідставними та необґрунтованими. Відповідач зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим. Відповідачем встановлено в митній декларації та митних документах розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Ухвалою суду від 02.10.2023 року клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням сторін в адміністративній справі №160/22855/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення залишено без задоволення.
Станом на 06.12.2023 року відповідь на відзив від позивача не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 44830259, 49000, м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, 70, прим. 9) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 07.11.2022 року, про що внесено відповідний запис 1002241020000101443.
Основний вид діяльності: 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами та обладнанням.
05.12.2022 року між ТОВ «МОТОТЕХІМПОРТ» (покупець) та підприємством SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL CO. LTD (Китай) (продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт №FT/15, за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості, та за цінами, вказаними в специфікаціях (додатках), які є невід'ємні частиною даного контракту (п. 1.1. вказаного контракту).
В подальшому компанією SHANDONG WEICHAI LOVOL INTERNATIONAL CO. LTD (Китай) відповідно до умов цього зовнішньоекономічного Контракту, Специфікацій №2023-1 від 12.12.2022р., №2023-1/2 від 13.12.2022 та №2023-1-z від 13.02.2023р; рахунку-фактури №FT2023-1А від 15.02.2023, було здійснено поставку ТОВ МОТОТЕХІМПОРТ товарів.
Зазначена товарна партія поставлялась на умовах FOB згідно міжнародних торговельних правил "ІНКОТЕРМС 2010".
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ", було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партії № 23UA403070000914U7 від 03.05.2023р.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № FT/15 від 05.12.2022; Специфікації № 2023-1 від 12.12.2022, №2023-1/2 від 13.12.2022; рахунок-фактура №FT2023-1А від 15.02.2023; пакувальний лист; платіжна інструкція в іноземній валюті №7 від 23.01.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №13 від 09.02.2023; технічні характеристики.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №84 від 04.01.2023р.; заявку на ТЕО №3 від 17.02.23р.; коносамент №ZJSM23020360 від 23.02.23р.; рахунок від 05.04.2023р. №2023/PF/057; довідку про транспортні витрати від 05.04.23р.; акт виконаних робіт №3 від 02.05.23р.; накладні УМВС від 24.04.23р. № 294652 та №294660.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: “Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. “
Листом №235 від 03.05.2023р. ТОВ «Мототехімпорт» додатково надало митниці комерційну пропозицію та прайс лист, виписку з банківського рахунку за січень та лютий 2023 року та додаткову угоду №1 від 31.01.23р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
04.05.2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000069/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів № 1 - №3 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ "МОТОТЕХІМПОРТ", було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партії за ЕМД № 23UA403070001352U7 від 30.05.2023р.
Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, а саме: декларація митної вартості; зовнішньоекономічний контракт № FT/15 від 05.12.2022; Специфікації № 2023-1 від 12.12.2022, №2023-1-z від 13.02.23р.; рахунок-фактура №FT2023-1С від 23.03.23р.; пакувальний лист; платіжна інструкція в іноземній валюті №7 від 23.01.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №13 від 09.02.2023; технічні характеристики.
Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало митниці: договір ТЕО №KL-584 від 07.12.2022р.; коносамент №НС123031484 від 31.03.23р.; рахунки від 09.05.2023р. №138/23 та №138.1/23; довідку про транспортні витрати від 11.05.23р.; акти виконаних робіт №138/23 від 12.05.23р. та №138.1/23 від 30.05.23р.; накладні УМВС від 18.05.23р. № 33947417 та №33947445.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення наступного змісту: “Прошу відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ надати документи: -рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності -інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.“
Листом №302 від 30.05.2023р. ТОВ «Мототехімпорт» додатково надало митниці комерційну пропозицію та прайс лист, виписку з банківського рахунку за січень та лютий 2023 року, а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства, документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом, у зв'язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.
06.06.2023 року відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару № UA403070/2023/000095/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих Товарів № 5, №7, №10, №12, №15-№19 скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ, а також відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
В оскаржуваних Рішеннях про коригування митної вартості, у графах 33, митниця зазначає нижчевикладені розбіжності, які на її думку унеможливили митне оформлення задекларованих товарів за основним методом і стали підставою для здійснення коригування.
В спірних рішеннях митниця зазначає наступні підстави для коригування:
1. «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування..» (Рішення №UA403070/2023/000069/2 від 04.05.23р.)
2. “Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості у зв'язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (заявка); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.» (Рішення №UA403070/2023/000095/2 від 06.06.23р.)
Позивач, не погодившись з рішеннями про коригування митної вартості товарів та вважаючи їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, звернувся з даною позовною заявою до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.
За приписами ч. 8 ст. 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Приписами частини 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у ст. 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Зокрема, ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2012 за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Приписами ст. 337 Митного кодексу України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формально-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Частиною 2 ст. 55 Митного кодексу України, визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об'єктивної неможливості застосування попереднього методу.
Втім, як видно зі змісту спірних рішень, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ, зокрема, метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару.
Проте таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 року у справі №260/695/19.
Крім того, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов'язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, зі змісту оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 04.05.2023 та 06.06.2023 року видно, що вони не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.
Щодо твердження митниці про ненадання товариством банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару та, за наявності, інших бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Судом встановлено, що позивачем на день декларування надало на підтвердження оплати товару, поставленого за специфікацією №2023-1 від 12.12.22р., платіжні інструкції в іноземній валюті №7 від 23.01.2023 та №13 від 09.02.2023 та додатково виписки з банківського рахунку за січень-лютий 2023 року, а стосовно специфікації №2023-1/2 від 13.12.22р. в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.23р. та специфікації №2023-1-z від 13.02.23р., то у товариства були відсутні платіжні банківські чи інші бухгалтерські документи на підтвердження її оплати.
Як зазначено позивачем у позові, оскільки строк оплати товару, поставленого за даними специфікаціями, не сплинув, факту оплати не було, а відтак надання будь- яких (банківських платіжних чи інших бухгалтерських) документів було неможливе.
Також судом під час розгляду справи встановлено, що після прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товар за специфікаціями №2023-1/2 від 13.12.22р. в редакції додаткової угоди №1 від 31.01.23р. та №2023-1-z від 13.02.23р. був оплачений, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №146 від 12.06.23р.
Щодо ненадання товариством транспортних перевізних документів, то згідно матеріалів справи, позивачем надавались відповідачу до митного оформлення спірних товарних партій усі наявні у товариства транспортні та перевізні документи: договір ТЕО №84 від 04.01.2023р.; заявку на ТЕО №3 від 17.02.23р.; коносамент №ZJSM23020360 від 23.02.23р.; рахунок від 05.04.2023р. №2023/PF/057; довідку про транспортні витрати від 05.04.23р.; акт виконаних робіт №3 від 02.05.23р.; накладні УМВС від 24.04.23р. № 294652 та №294660, а також інший пакет документів в другому випадку декларування - договір ТЕО №KL-584 від 07.12.2022р.; коносамент №НС123031484 від 31.03.23р.; рахунки від 09.05.2023р. №138/23 та №138.1/23; довідку про транспортні витрати від 11.05.23р.; акти виконаних робіт №138/23 від 12.05.23р. та №138.1/23 від 30.05.23р.; накладні УМВС від 18.05.23р. № 33947417 та №33947445.
Усі посилання відповідача мають формальний характер, адже стосуються обставин, які не впливають на рівень митної вартості товару та не містять числових складників, за допомогою яких вона формується.
При цьому, усі подані документи містили відповідні печатки та підписи уповноважених осіб, що не враховано відповідачем під час митного оформлення товару.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Також суд вказує, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов'язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність у митній декларації країни відправлення певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною доставкою. Митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування про кількість та ціну товару, номери контейнерів, що в повній мірі співпадає з даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. До того ж, відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості. Наявні в матеріалах справи документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до поставки товару.
Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішення про коригування митної вартості, у тому числі у частині обґрунтованості прийнятої у цих рішеннях ціни за одиницю товару та застосування резервного методу.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що митним органом оспорюване рішення №UA403070/2023/000069/2 від 04.05.2023р. та №UA403070/2023/000095/2 від 06.06.2023р. прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно прийнято рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000069/2 від 04.05.2023р. та №UA403070/2023/000095/2 від 06.06.2023р. у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2684 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №37286416 від 05.09.2023 року.
Враховуючи задоволення позову повністю, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Тернопільської митниці на користь позивача у сумі 2684 грн.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, ТЕРНОПІЛЬСЬКА область, місто ТЕРНОПІЛЬ(З), вулиця ТЕКСТИЛЬНА, будинок 38) про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000069/2 від 04.05.2023р.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, ТЕРНОПІЛЬСЬКА область, місто ТЕРНОПІЛЬ(З), вулиця ТЕКСТИЛЬНА, будинок 38) про коригування митної вартості товару №UA403070/2023/000095/2 від 06.06.2023р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, ТЕРНОПІЛЬСЬКА область, місто ТЕРНОПІЛЬ(З), вулиця ТЕКСТИЛЬНА, будинок 38) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТОТЕХІМПОРТ" (код ЄДРПОУ 44830259, 49000, м. Дніпро, просп. Яворницького Дмитра, 70, прим. 9).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко