06.12.2023 Справа № 756/13357/23
Справа № 756/13357/23
Провадження № 2/756/5267/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Діденка Є.В., за участю секретаря судового засідання Гасанової Л.Х., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 639, вчинений 18.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №1794893 від 06.06.2020 року в сумі 44 119,26 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000, 00 грн.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у жовтні 2023 року вона дізналась про наявність виконавчого напису № 639, вчиненого 18.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №1794893 від 06.06.2020 року в сумі 44 119, 26 грн., лише після звернення до адвоката щодо причин накладення арешту на її банківські рахунки. Також позивач вказує, що виконавчий напис № 639 від 18.05.2021 року вчинено з грубим порушенням норм чинного законодавства, оскільки приватний нотаріус при вчиненні спірного виконавчого напису не перевірив безспірності стягнення грошових коштів, а саме: не отримав від сторін первинні документи щодо видачі кредиту, що є підставою вважати, що заборгованість не є безспірною. Окрім цього, наданий нотаріусу розрахунок боргу, здійснений відповідачем не може вважати доказом безспірності вимог Стягувача до боржника, оскільки він відображає односторонні арифметичні розрахунки Відповідача. Тому, ОСОБА_1 не погоджується із розрахунком суми заборгованості встановленим виконавчим написом, що становить 44 119,26 гривень. В зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що вказаний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений приватним нотаріусом з порушенням порядку вчинення виконавчих написів, без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора.
Ухвалою судді від 24.10.2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою судді від 24 жовтня 2023 року заяву про витребування доказів було задоволено.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Судові документи направлялись відповідачу на електронну адресу, в матеріалах справи наявна довідка про успішну доставку судової повістки.
Третій особі - приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Данич Оксані Федорівні за адресою місцезнаходження направлялись судові документи поштовим зв'язком, проте конверт повернувся з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.
30.10.2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, яке обґрунтоване тим, що зазначені позивачем витрати мають бути документально підтвердженими та доведеними, а також відсутній розрахунок заявлених витрат який є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. У зв'язку з вищевикладеним представник відповідача повністю заперечує заявлену вимогу про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн., окрім того вказує в заяві розглядати справу без участі представника та відмовити в заяві в повному обсязі.
Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності та аргументи позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно із ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось, - особи, які беруть участь у справі не викликались.
Під час розгляду справи судом встановлено, що 18.05.2021 року видано виконавчий напис № 639 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №1794893 від 06.06.2020 року в сумі 44 119, 26 грн.
На виконання ухвали суду, копії документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, нотаріус та відповідач суду не надали, поштове відправлення від нотаріуса повернулось без вручення.
03.11.2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Єфіменко Денисом Олеговичем було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання Виконавчого напису № 639 від 18.05.2021 р., виданого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №1794893 від 06.06.2020 року в сумі 44 119, 26 грн.
Відповідно до ст.ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 1ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат», передбачено умови вчинення виконавчих написів, згідно із якими нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Відповідно до затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводяться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, для одержання виконавчого напису подаються нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.
Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.
Таким чином, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, виконавчий напис може бути вчинений лише на підставі нотаріально посвідченого договору.
Як роз'яснено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 910/10374/17, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
На переконання суду, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог законодавства, не перевірив безспірність заборгованості і вчинив виконавчий напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений, що є безумовною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, на переконання суду позивачем доведено, що оспорюваний виконавчий напис вчинено нотаріусом з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено вимоги щодо стягнення судових витрат, які складаються із сплати судового збору та витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, розмір якого визначено у позовній заяві в сумі 20 000,00 грн..
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 12 жовтня 2023 року інтереси ОСОБА_1 на підставі договору б/н від 05 жовтня 2023 року у Оболонському районному суді міста Києва представляє адвокат Чередніченко М.М., який діє відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ОД № 003126 від 20 грудня 2017 року.
05 жовтня 2023 року між позивачем та адвокатом Чередніченко М.М. укладено договір про надання правової допомоги, у якому зазначена сума гонорару 20 000,00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 05.10.2023 року загальна сума витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000, 00 грн., яка складається з: консультування (2 год. 30 хв.), вивчення матеріалів (2 год. 30 хв.), підготовка позовної заяви (8 год.).
В пункті 3 Акту зазначено, що гонорар підлягає сплаті протягом 3 днів після ухвалення судового рішення у справі.
Відповідач заперечив проти витрат на правничу допомогу.
Суд звертає увагу, що у разі задоволення позову відшкодуванню підлягають не тільки фактично сплачені витрати на правничу допомогу, але й ті, які особа має понести, а тому суд відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів оплати.
Надаючи оцінку співмірності заявленого розміру витрат на правничу допомогу предмету спору, складності справи, суд зазначає, що справа розглядалась без виклику учасників справи, така категорія справ є розповсюдженою та має значну судову практику. Тому, на переконання суду заявлена сума витрат та витраченого адвокатом часу не відповідає вимогам розумності та співмірності, і тому суд зменшує її до 5000,00 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача судових витрат, пов'язаних з наданням правничої професійної допомоги.
Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 12,76-81, 137,141, 268, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 639, вчинений 18.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №1794893 від 06.06.2020 року в сумі 44 119,26 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: місто Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 6073 грн. 60 коп., з яких: 5000,00 грн. - витрати на правничу допомогу, 1 073 грн. 60 коп. - судовий збір
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Суддя Є.В. Діденко