Справа № 755/17791/23
Провадження №: 3/755/8022/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
Судом визнано доведеним, що 31.10.2023 р. близько 11 год. 53 хв. ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка (стара назва - пр. Гагаріна), буд. 3, здійснював торгівлю електронними сигаретами без марок акцизного податку, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив, що 31.10.2023 р. в спеціалізованому магазині за адресою: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка, 3, здійснював продаж електронних сигарет. Коли прийшли поліцейські із перевіркою, він зателефонував роботодавцю та спитав про ліцензію, на що йому відповіли, що ліцензії та акцизних марок на товар немає, і наказали чекати на місці, коли до нього хтось приїде. Ніхто не приїхав. Про наявність ліцензії та відповідність товару встановленим до такої продукції вимогам при працевлаштуванні він не питав.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступного.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною третьою статті 156 КУпАП встановлена відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом.
Частина двадцята ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року встановлює, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння: 1) особами, які не досягли 18 років; 2) особам, які не досягли 18 років; 3) у приміщеннях та на території закладів освіти, закладів охорони здоров'я (крім ресторанів, розташованих на території санаторіїв); 4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; 5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі); 6) у місцях проведення спортивних змагань за участю дітей; 7) з торгових автоматів; 8) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива); 9) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 10) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 11) з рук; 12) у невизначених для цього місцях торгівлі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 270134 від 31.10.2023 р., згідно з яким ОСОБА_1 31.10.2023 р. за адресою: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка (стара назва - пр. Гагаріна), буд. 3, здійснював торгівлю електронними сигаретами без марок акцизного податку, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 156 КУпАП; рапорт оператора лінії «102» ОСОБА_2 від 31.10.2023 р., відповідно до якого отримано повідомлення на лінію «102» від заявниці, яка повідомила, що в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2, здійснюється торгівля електронними сигаретами без ліцензії та акцизних марок; рапорт старшого ДОП Дніпровського УП ГУНП у м. Києві капітана поліції Мазура О. від 31.10.2023 р., згідно з яким 31.10.2023 р. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , здійснював продаж тютюновими виробами без марок акцизного збору та дозвільних документів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 31.10.2023 р.; квитанцією № 00042 від 31.10.2023 р., за якою у ОСОБА_1 вилучені предмети торгівлі, а саме - електронні сигарети; фотоматеріалами.
В той же час суддя враховує, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Виходячи з практики застосування Європейським судом ст. 6 Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже його судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до ст. 6 Конвенції.
Конвенція для кримінального провадження поширюється Європейським судом з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративного правопорушення (справа «Лучанінова проти України», рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02).
Суддя враховує, що ЄСПЛ у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із яких, будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень. Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання (щодо питання застосування зазначених положень див. у т.ч. рішення ЄСПЛ «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України»).
При цьому, у справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення, органу (посадової особи), яка її виносить повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Так, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 270134 від 31.10.2023 р., складеного за ч. 3 ст. 156 КУпАП, дослідженого в судовому засіданні, ОСОБА_1 31.10.2023 р. за адресою: м. Київ, пр. Леоніда Каденюка (стара назва - пр. Гагаріна), буд. 3, здійснював торгівлю електронними сигаретами з рук без марок акцизного податку, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 156 КУпАП
При цьому, дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, що ставиться у провину останньому.
В той же час частиною першою статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частина четверта ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19 грудня 1995 року встановлює, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Суддею вже зауважувалося, що порушення, які висуваються особі у цій справі, розцінюються як кримінальні, а тому підлягають розгляду з урахуванням процедури, визначеної національним законодавством для кримінальних правопорушень.
В той же час, ст. 337 КПК декларує, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, що і має місце в цій ситуації (зміна правової кваліфікації правопорушення з урахуванням того, що це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження).
Так, досліджені в судовому засіданні матеріали містять докази вчинення
ОСОБА_1 дій, що охоплюються диспозицією частини першої статті 156 КУпАП, а тому його дії підлягають перекваліфікації з ч. 3 ст. 156 на ч. 1 ст. 156 даного Кодексу.
Враховуючи наведене вище, на ОСОБА_1 належить накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі згідно з санкцією ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст. 283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 156, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 3400 (три тисячі чотириста) грн., на користь держави з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Речові докази: предмети торгівлі (електронні сигарети), вилучені у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за квитанцією № 00042 від 31.10.2023 р., - конфіскувати в дохід держави.
Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М.Г. Сазонова