Справа №752/25482/23
Провадження №2/752/8168/23
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
06 грудня 2023 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Гірба Ольга Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на примусовому виконанні Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходилося виконавче провадження НОМЕР_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Український інноваційний банк» заборгованості в розмірі 51083,83 доларів США.
У виконавчому провадженні накладено арешт на все майно позивачки.
Просила зняти арешт з усього майна, що належить позивачам.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
27.09.2012 під час примусового виконання виконавчого листа в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 державним виконавцем було накладено арешт на все нерухоме майно боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Виконавче провадження НОМЕР_1 завершене 30.09.2013.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Суд враховує, що арешт накладено на нерухоме майно (квартиру) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є боржниками у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, а тому вони не можуть виступати позивачами у цій справі, а така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити.
Керуючись ст. 3, 19, 186, 258-260, 294 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна.
Роз'яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що вони вправі оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України шляхом звернення до суду зі скаргою.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ж. І. Кордюкова