Справа №569/11281/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про отримання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 , в якому просила надати їй право на спадкування майна після смерті її брата ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом зі спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_4 .
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат ОСОБА_5 . Місцем відкриття спадщини є м. Рівне. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є відповідач ОСОБА_4 , дочка померлого, а спадкоємцем другої черги - вона, його рідна сестра, що вчасно в 6-місячний термін звернулася до Першої рівненської державної нотаріальної контори з письмовою заявою про прийняття спадщини.
Вказує, що з 2004 року спадкодавець ОСОБА_5 знаходився на «Д» обліку лікаря-терапевта з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_5 востаннє він постійно працював ще в 1998 році, лише короткий проміжок часу: 4 місяці - з 01 листопада 2001 року по 05 березня 2002 року, коли мав роботу. Після цього з 05 травня 2004 року перебував на обліку в Рівненському міському центрі зайнятості. Пенсію почав отримувати лише з червня 2007 року.
У 2014 році ОСОБА_5 , не отримавши від дочки ОСОБА_4 номера її телефону (вона йому просто його не дала, бо не хотіла щоб батько її турбував), не мав змоги звернутися до неї за матеріальною допомогою, коли потребував проведення операції на хворих очах. Таку допомогу надала йому не рідна дочка, а його товариш ОСОБА_6 , який надав йому три тисячі грн., а ОСОБА_5 , в знак вдячності, залишив йому в користуванні причеп до легкового автомобіля. Крім того, її дочка ОСОБА_7 , а не рідна дочка свого батька, надала кошти на домовину покійному ОСОБА_5 .
В період з 15 березня 2014 року по 21 березня 2014 року з діагнозом: «В/кутова ІА глаукома, зріла вікова катаракта правого ока. В/кутова II С, у хворого ОСОБА_5 була оперована глаукома, артифакія лівого ока». Після цього з 26 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2014 року з діагнозом: «В/кутова І А глаукома, зріла вікова катаракта правого ока. До того ж, з діагнозом В/кутова II С у нього була оперована глаукома, артифакія лівого ока. Дистрофія сітківки».
Також, ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в центральній міській лікарні м. Рівне протягом таких періодів часу: з 28 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року з діагнозом: вперше виявлена з високим внутрішньо очним тиском глаукома лівого ока. Початкова катаракта правого ока. Набухаюча катаракта лівого ока; з 15 березня 2014 року по 21 березня 2014 року з діагнозом: В/кутова ІА глаукома, початкова катаракта правого ока. В/кутова 2С оперативна глаукома, тифакія лівого ока; з 26 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2014 року з діагнозом: в/кутова 2С оперативна глаукома, артифакія лівого ока. Дистрофія сітківки.
Крім того, ОСОБА_5 лікувався в Рівненській ЦМС з 25 листопада 2014 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 з діагнозом: гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії з вираженим лівобічним геміпарезом на фоні гіпертонічної хвороби III ст. Стійкої за рівнем AT, високий ризик ускладнень. Набряк мозку. Мозкова кома. ІХС. Дисметаблічна кардіодистрофія. Дегенеративні зміни мітрального клапану. CH II Аст. Аортосклероз. З моменту поступлення в стаціонар хворий був у важкому стані.
Не дивлячись на тяжкий, безпорадний, немічний стан прикутого до ліжка хворого батька, дочка ОСОБА_4 так і не спромоглася взяти відпустку на деякий час, приїхати до нього додому, щоб потурбуватися про полегшення його немічного стану, не приїхала вона до нього і в лікарню. Між тим, у зв'язку з перерахованими хворобами ОСОБА_5 , йому було рекомендовано перебувати під наглядом сторонніх осіб, уникати фізичних навантажень, дотримуватися дієтичного харчування. Однак всього цього не було, тому що єдина дитина тяжко хворого ОСОБА_5 - його рідна дочка ОСОБА_4 не турбувалася ні морально, ні матеріально про батька, що й призвело до його передчасної смерті.
Щодо житлових умов спадкодавця зазначає, що з 13 вересня 2005 року до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Однак проживав в квартирі свого дядька ОСОБА_8 , оскільки не мав іншого притулку, проживши там тільки до дня смерті ОСОБА_8 та утримуючи дядька на її кошти.
Таким чином, наведені докази дають підстави для висновку, що ОСОБА_5 неодноразово, з 2004 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто протягом 10 років, перебував у тяжкому, немічному, безпорадному стані. Ці періоди все частішали і посилювалися під час загострення перебігу вказаних хвороб, які відносяться до тяжких, що потребують інтенсивного лікування у медичних закладах, підготовки до операцій та їх проведення, а також догляду за ним в післяопераційний реабілітаційний період. Саме тоді ОСОБА_5 перебував у тяжкому, немічному, безпорадному стані і був неспроможний власними силами самостійно забезпечувати умови свого життя, побуту, харчування тощо. А відтак йому була необхідна більш ніж за звичайних обставин моральна і матеріальна підтримка близьких, їхній догляд, турбота про лікування, належне харчування, інша допомога та людське спілкування з самими близькими людьми.
Однак, між дочкою ОСОБА_4 і батьком ОСОБА_5 зустрічей, спілкування взагалі не було. Відповідач не тільки не турбувалася про здоров'я батька, а й свідомо ухилялася від надання йому допомоги як бездомному. Внаслідок цього ОСОБА_5 був змушений жити у сестер, а потім в ОСОБА_8 . Зокрема, після 2-місячного перебування в Москві у дочки ОСОБА_5 повернувся в м. Рівне до неї, позивача, на проживання протягом 5 років. Вона чим могла допомагала братові (тривалим проживанням у неї, наданням йому одягу і взуття свого чоловіка, продуктами харчування, приготуванням їжі, пранням білизни, забезпеченням товарами особистої гігієни, його особистим доглядом, наданням коштів на лікування тощо).
Також, між її дядьком ОСОБА_8 та братом ОСОБА_5 26 червня 2006 року було укладено Договір довічного утримання, згідно з яким ОСОБА_5 було передано у власність квартиру АДРЕСА_2 . Оскільки таке проживання в дядька було єдиним способом мати дах над головою. Задля цього вона позичила братові ОСОБА_5 гроші на утримання дядька ОСОБА_8 для забезпечення виконання братом вищевказаного договору довічного утримання на загальну суму 10 000 дол. Пізніше, після смерті дядька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 брат ОСОБА_5 виявив бажання подарувати їй квартиру, проте договір дарування на той час не був посвідчений і зареєстрований у встановленому законом порядку, оскільки вона відлучилася в рф для оформлення пенсії (за місцем її колишньої роботи). Її стан здоров'я на той час не дав їй можливості повернутися раніше у м. Рівне, щоб разом з братом завершити нотаріальне оформлення договору дарування. Відтак там же, у рф, їй було призначено 2 групу інвалідності від загального захворювання безстроково.
01 серпня 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 подала відзив, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відзиві вказала, що відповідач є єдиною дочкою ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 раптово помер у віці 67 років внаслідок інсульту. Заповіту він не залишив, а тому єдиною спадкоємницею 1 черги по закону є його дочка - відповідач ОСОБА_4 . Основним спадковим майном є двокімнатна квартира в АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 є рідною сестрою померлому та рідною тіткою для відповідача. Крім ОСОБА_1 у померлого ОСОБА_5 є ще 2 брати і 3 сестри, які жодних претензій стосовно спадщини не пред'являють. Натомість ОСОБА_1 , будучи громадянкою рф та маючи звільнення від сплати судового збору, як інвалід 2 групи, подала до суду вже п'ять позовів з приводу оспорювання права відповідача на спадщину.
Так, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2015 року у справі №569/6385/15-ц, яке судом апеляційної інстанції залишено в силі, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання дійсним договору дарування спадкової квартири в АДРЕСА_1 , та визнання права власності на дану квартиру.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2018 року у справі №569/14857/15-ц, яке судами апеляційної та касаційної інстанцій залишено в силі, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення від права спадкування по закону за її померлим батьком.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 березня 2018 року у справі №569/12599/18, яка судом касаційної інстанцій залишена в силі, відмовлено в позові ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини, а саме квартири в АДРЕСА_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27 червня 2023 року у справі №569/8029/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору довічного утримання недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, який стосується квартири в АДРЕСА_1 , відмовлено повністю.
Також у провадженні Рівненського міського суду Рівненської області знаходиться цивільна справа №569/21199/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення боргу кредитором спадкоємця. На даний час провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у справі №569/8029/18.
Крім того, 24 лютого 2016 року позивач, не маючи права власності на квартиру, самовільно зламала замки у квартирі в АДРЕСА_1 , та незаконно поселилася у ній та по даний час фактично там проживає. По даному факту відкривалося кримінальне провадження №12016180010001604 від 14 березня 2016 року за ч. 1 ст.162 КК України.
З огляду на те, що практично всі позови подаються із надуманих підстав, внаслідок чого не задовольняються судами, висновується, що позивач ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами і придумує все нові та нові безпідставні позови, щоб якнайдовше незаконно проживати у квартирі в АДРЕСА_1 , яка по закону в порядку спадкування після смерті батька повинна належати відповідачу ОСОБА_4 .
Позивачем не підтверджено будь-якої із обставин, які необхідні для зміни черговості спадкування. Зокрема, позивач вказує, що ОСОБА_5 протягом 5 років проживав у неї і вона, чим могла допомагала йому, однак позивач не вказала конкретного часу, коли ОСОБА_5 проживав у неї, та не надала жодних доказів опіки над ним.
При цьому ОСОБА_5 не потребував матеріального допомоги, оскільки майже весь час працював та отримував пенсію за віком. Тільки останні 2 роки перед пенсією, протягом 2005-2007, він не отримував офіційного заробітку. Однак, ОСОБА_5 у той час був фізично здоровим і підробляв на різних неофіційних роботах та допомагав цивільній дружині у вирощуванні овочів. З червня 2007 року по грудень 2014 року ОСОБА_5 перебував на обліку в пенсійному фонді та отримував пенсію. Був членом гаражного кооперативу «Авіатор» та йому належав гараж № НОМЕР_1 . Також, за ОСОБА_5 були зареєстровані наступні транспортні засоби: ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_2 , дата реєстрації 25 листопада 1993 року; МАЗ 8114, д/н НОМЕР_3 , дата реєстрації 01 лютого 1995 року; DAWOO NEXIA, 2006 року випуску, д/н НОМЕР_4 , дата реєстрації 04 червня 2013 року.
Тобто, батько відповідача ОСОБА_5 мав достатні матеріальні кошти, щоб не тільки матеріально забезпечувати і утримувати себе, а навіть купувати автотранспортні засоби, побудувати гараж.
Надання позивачем для ОСОБА_5 нібито в позику 10 000 доларів США не може свідчити про його матеріальне утримання зі сторони позивача. Будь-яких доказів надання іншої допомоги ОСОБА_5 позивачем не надано.
Окрім того, померлий ОСОБА_5 на час смерті мав повних 67 років і хоча це вже пенсійний вік, однак, як стверджували численні свідки, які допитувалися у попередніх судових засіданнях, він ніколи не виглядав хворобливо, завжди, навіть перед самою смертю справляв враження здорової, повної сил людини, саме тому його смерть була для всіх раптовою і неочікуваною. Будучи на пенсії, він зміг зібрати 5 тисяч доларів для купівлі автомобіля, до самої смерті разом із цивільною дружиною ОСОБА_9 працював на присадибній ділянці - вирощував овочі і продавав їх на базарі. ОСОБА_5 не мав каліцтва, не був інвалідом, на соціальному обслуговуванні в територіальних центрах управління праці та соціального захисту населення Рівненської міської ради не перебував.
Сам факт перебування ОСОБА_5 з 2004 року на «Д» обліку лікаря-терапевта з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, лікування та оперування у 2014 році глаукоми, ще не свідчать про те, що він при цьому перебував у безпорадному стані, під час якого був неспроможний самостійно забезпечувати свої потреби.
Разом з тим, відповідач не заперечує факту перебування ОСОБА_5 в у безпорадному стані та потребу в сторонній допомозі внаслідок хвороби (інсульту). Однак, ця хвороба тривала лише 6 днів перед його смертю, коли ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Центральної міської лікарні м. Рівне з 25 листопада 2014 року по 01 грудня 2014 року з діагнозом: «Гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом». Про те, що ОСОБА_5 потрапив у лікарню, його дочці та всім братам і сестрам, у тому числі позивачу ОСОБА_1 , нічого відомо не було. ОСОБА_5 25 листопада 2014 року був госпіталізований із квартири його цивільної дружини ОСОБА_9 , яка і здійснювала за ним догляд, при цьому нікого із рідних не повідомила.
Стосовно нібито ухилення відповідача від допомоги батьку вказує, що Закон - ч. 2 ст. 1259 ЦК України не встановлює для спадкоємця за законом наступних черг, який бажає одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, обов'язку доводити ухилення цих спадкоємців від матеріального утримання і допомоги спадкодавцю. Водночас, посилання позивача на те, що відповідач ухилялася від матеріального утримання батька, не цікавилася станом його здоров'я, не відвідувала, не надавала будь-якої допомоги, безпідставні і не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім того, наведені обставини вже були предметом судового дослідження.
12 вересня 2023 року представником позивача ОСОБА_2 подано відповідь на відзив, в якій він вказав, що встановлені судами у справі №569/14857/15-ц обставини не надання позивачем ОСОБА_1 та не здобуття судом доказів ухилення відповідача ОСОБА_4 від надання допомоги спадкодавцю ОСОБА_5 не доказують жодної обставини у даній справі, вони не є преюдиціальні.
19 вересня 2023 року представником відповідача ОСОБА_3 подані заперечення, в яких вона просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що при розгляді справи №569/14857/15-ц судом надавалася оцінка всім обставинам, які позивачем наводилися у її позові до ОСОБА_4 про усунення від права спадкування по закону, і стосовно нібито ухилення ОСОБА_4 від надання допомоги спадкодавцеві, і щодо нібито тривалої опіки ОСОБА_1 , матеріального забезпечення нею, надання іншої допомоги спадкодавцю, а відтак її слід дослідити в судовому засіданні.
Позивач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили позов задовольнити з підстав у ньому наведених.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 06 липня 2023 року задоволено.
Також, позивачем разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 червня 2023 року відмовлено. 16 серпня 2023 року позивачем повторно подано заяву про забезпечення позову, в задоволенні якої ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 вересня 2023 року відмовлено.
У відзиві представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання про витребування доказів, в задоволенні якого ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2023 року, яка постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, відмовлено.
У запереченнях представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання про виклик свідків та 03 жовтня 2023 року подано заяву про виклик свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року задоволені. В судовому засіданні 29 листопада 2023 року представник відповідача ОСОБА_3 від допиту свідка ОСОБА_12 відмовилась.
03 жовтня 2023 року представником відповідача ОСОБА_3 заявлено клопотання про приєднання доказів, 05 жовтня 2023 року заявлено клопотання про поновлення строку для подання доказів, які ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року, яка постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, задоволені.
05 жовтня 203 року позивачем подано клопотання про виклик відповідача в якості свідка та витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року, яка постановлена судом без виходу до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, залишено без задоволення.
05 жовтня 203 року позивачем подано клопотання про виклик свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та її в якості свідка, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2023 року задоволено. В судовому засіданні 29 листопада 2023 року позивач повідомила, що вказані свідки не можуть з'явитися в судове засідання для дачі показань.
Заслухавши позивача, її представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою, а ОСОБА_4 - дочкою ОСОБА_5 , що визнається сторонами та підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00015152569 від 13 березня 2015 року, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 , свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , виданим повторно Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 09 грудня 2014 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції 01 грудня 2014 року, серії НОМЕР_5 .
11 грудня 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Першої рівненської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_5
11 грудня 2014 року Першою рівненською державною нотаріальною конторою зареєстрована спадкова справа №478/2014 (номер у спадковому реєстрі 56889452) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5
27 травня 2015 року ОСОБА_1 подала до Першої рівненської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом.
11 вересня 2015 року ОСОБА_4 , діючи через свого представника ОСОБА_13 , подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на автомобіль марки DAEWOO NEXIA 1.5 GL, 2006 року випуску, та грошові вклади в Ощадному банку України.
11 вересня 2015 року державний нотаріус Першої рівненської державної нотаріальної контори Пухова Н.Ю. видала свідоцтво про право на спадщину за законом для ОСОБА_4 на легковий автомобіль марки DAEWOO NEXIA 1.5 GL, 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , належний померлому ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , виданого ВРЕР ДАІ м. Рівне ВАІ УМВС України в Рівненській області 04 червня 2013 року.
15 жовтня 2015 року державний нотаріус Першої рівненської державної нотаріальної контори Пухова Н.Ю. видала свідоцтво про право на спадщину за законом для ОСОБА_4 на грошові вклади, які знаходяться на зберіганні у філії Рівненське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» в ТВБВ №10017/039: компенсаційний рахунок № НОМЕР_7 , сума компенсації 18,90 грн., ТВБВ №10017/047: рахунок № НОМЕР_8 , сума залишку 1 146,07 грн., належних померлому ОСОБА_5 на підставі Довідки з філії Рівненське обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 28 вересня 2015 року за №28/03-03/3444.
19 жовтня 2015 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_16 подав до Першої рівненської державної нотаріальної контори заяву, в якій просив з огляду на судовий спір між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не видавати свідоцтво на спадщину спадкоємниці ОСОБА_5 . Аналогічні заяви були подані ОСОБА_1 16 листопада 2015 року, 21 травня 2018 року, 07 вересня 2021 року та 16 серпня 2023 року.
14 листопада 2018 року ОСОБА_4 , діючи через свого представника ОСОБА_13 , подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/7 частки права на земельну частку (пай) КСГП «Андрусіїв», с. Андрусіїв Гощанського району Рівненського області, належного ОСОБА_17 та на 1/7 частки права на земельну частку (пай) КСГП «Андрусіїв», с. Андрусіїв Гощанського району Рівненського області, належного ОСОБА_18
14 листопада 2018 року державний нотаріус Першої рівненської державної нотаріальної контори Пухова Н.Ю. видала свідоцтво про право на спадщину за законом для ОСОБА_4 на 1/7 частки права на земельну частку (пай) у землях, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя», с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, розміром 2.40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0221259, виданого Гощанською районною державною адміністрацією Рівненської області 04 грудня 2007 року, зареєстрованого 04 грудня 2007 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 16648, який належав ОСОБА_17 , батькові ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого був син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав та на 1/7 частки права на земельну частку (пай) у землях, які перебувають у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Нове життя», с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, розміром 2.40 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0221260, виданого Гощанською районною державною адміністрацією Рівненської області 04 грудня 2007 року, зареєстрованого 04 грудня 2007 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 16649, який належав ОСОБА_18 , дружині ОСОБА_17 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину після смерті якої він прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якого був син ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав.
Окрім того, як слідує з трудової книжки ОСОБА_5 він починаючи з 20 листопада 1972 року по 05 березня 2002 року був постійно працевлаштований, зокрема, обіймав посади майстра, інженера відділу комплектації тресту «Поліссяводбуд», інженера відділу обласного управління меліорації, начальника відділу матеріально-технічного забезпечення райсількомунгоспу, заступника директора по постачанню кооперативу «Олеся», інженера ТОВ «Райдуга», інженера фірми «Добробут», заступника директора по збуту Підприємства науково-виробничих комерційних технологій «Тиса», а також до 29 січня 2005 року перебував на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю.
З червня 2007 року по грудень 2014 року ОСОБА_5 отримував пенсію за віком, що підтверджується відповіддю Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне №14404/02 від 26 листопада 2015 року.
У власності ОСОБА_5 , який був членом кооперативу «Авіатор», був гараж № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою кооперативу «Авіатор» №2 від 19 червня 2015 року.
З Відповіді Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговування м. Рівне, Рівненського та Здолбунівського району УДАІ УМВСУ в Рівненській області №35/24-3427 від 19 червня 2015 року слідує, що за ОСОБА_5 були зареєстровані транспортні засоби: ВАЗ 2103, д.н. НОМЕР_2 , дата реєстрації 25 листопада 1993 року; МАЗ 8114, д.н. НОМЕР_3 , дата реєстрації 01 лютого 1995 року; DAЕWOO NEXIA, д.н. НОМЕР_4 , дата реєстрації 04 червня 2013 року.
Згідно відповіді Управління охорони здоров'я Рівненської обласної державної адміністрації від 30 листопада 2015 року ОСОБА_5 в жодному з структурних підрозділів обласного центру медико-соціальної експертизи інвалідом не значився.
Згідно відповіді Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 25 листопада 2015 року №09-4280 за даними територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) інвалідів з порушенням опорно-рухового апарату м. Рівне та територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Рівного ОСОБА_5 на соціальному обслуговуванні в даних територіальних центрах не перебував.
Як слідує з відповіді Центральної міської лікарні №1-9-1/3229 ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в центральній міській лікарні м. Рівне протягом таких періодів: з 28 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року з діагнозом: «Вперше виявлена з внутрішньоочним тиском глаукома лівого ока. Початкова катаракта лівого ока. Набухаючи катаракта лівого ока»; з 15 березня 2014 року по 21 березня 2014 року з діагнозом: «В/кутова І А глаукома. Катаракта правого ока. В/кутова ІІ С оперована глаукома. Артифакія лівого ока»; з 25 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2014 року з діагнозом: «В/кутова І А глаукома, зріла вікова катаракта правого ока. В/кутова II С оперована глаукома, артифакія лівого ока. Дистрофія сітківки»; з 25 листопада 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 год. 40 хв. помер) з діагнозом: «Гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії з вираженим лівобічним геміпарезом на фоні гіпертонічної хвороби ІІІ ст стійкої за рівнем АТ, високий ризик ускладнень. Набряк мозку. Мозкова кома. ІХС. Дисметаблічна кардіодистрофія. Дегенеративні зміни мітрального клапану. СН ІІ АСТ. Аортосклероз. З моменту поступлення в стаціонар стан хворого важкий, перебував під постійним наглядом медичного персоналу центральної міської лікарні м. Рівне.
Як слідує з відповіді Управління охорони здоров'я виконавчого комітету Рівненської міської ради від 25 листопада 2015 року №01-16/1918-1587 за інформацією ЦМЛ м. Рівного ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в центральній міській лікарні м. Рівного протягом таких періодів: з 28 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року, з 15 березня 2014 року по 21 березня 2014 року, з 26 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2014 року. Востаннє лікувався в даному закладі з 25 листопада 2014 року по 01 грудня 2014 року. Перебуваючи на стаціонарному лікуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 об 11 год. 40 хв. помер. Діагноз: «Гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії з вираженим лівобічним геміпарезом на фоні гіпертонічної хвороби III ст. стійкої за рівнем AT, високий ризик ускладнень. Набряк мозку. Мозкова кома. ІХС. Дисметаблічна кардіодистрофія. Дегенеративні зміни мітрального клапану. СН II Аст. Аортосклероз». З моменту поступлення в стаціонар стан хворого був важкий. Перебував під постійним наглядом медичного персоналу центральної міської лікарні м. Рівного. За інформацією поліклініки «Північна» Рівненської міської ради ОСОБА_5 знаходився на «Д» обліку в лікаря-терапевта дільничного поліклініки з приводу гіпертонічної хвороби II ст. та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з 2004 року. За вказаною адресою: АДРЕСА_1 не проживав, а лише був зареєстрований - зі слів лікаря-терапевта дільничного та медичної сестри.
Окрім того, 27 травня 2005 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 5 700 дол. США для утримання ОСОБА_8 , і 01 квітня 2007 року 4 300 дол. США для подальшого утримання ОСОБА_8 , і в рахунок цього та попереднього боргу від 27 травня 2005 року зобов'язався подарувати ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 , яку він отримає після смерті ОСОБА_8 , що підтверджується розписками від 27 травня 2005 року та від 01 квітня 2007 року.
26 червня 2006 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було укладено Договір довічного утримання, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 1369. У договорі зазначено, що ОСОБА_8 передає у власність ОСОБА_5 належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 .
19 липня 2006 року Комунальним підприємством «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_5 зареєстровано право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору довічного утримання реєстраційний № 1369 від 26 червня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Ткачук М.Ю., що підтверджується витягом № 11272042 від 19 липня 2006 року.
10 червня 2009 року між ОСОБА_5 , як дарувальником, та ОСОБА_1 , як обдарованою, в простій письмовій формі, без нотаріального посвідчення та державної реєстрації, було укладено договір дарування квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 04 вересня 2015 року в справі №569/6385/15-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування дійсним та визнання права власності відмовлено.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2018 року в справі №569/14857/15-ц, яке набрало законної сили 17 липня 2018 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа перша Рівненська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування відмовлено. Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 17 липня 2018 року в справі №569/14857/15-ц рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2018 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 27 грудня 2018 року в справі №569/14857/15-ц рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 17 липня 2018 року залишено без змін.
Допитана в судовому засіданні як свідок позивач ОСОБА_1 повідомила ряд обставин, які стосуються справи, зокрема, що вона є рідною сестрою ОСОБА_5 . Вона його доглядала і він в неї проживав 5 років. В цей період він був у безпорадному стані, не мав роботи і не отримував пенсію, не мав речей, їй доводилося давати йому гроші, одяг, купляти їжу, ліки. Також, в цей період він мав лише одну стару машину марки «Тойота», а іншу машину придбав вже перед смертю. ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 потрапив до лікарні, де і помер.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомила, що вчилася з ОСОБА_5 в одному інтернаті. В подальшому вона працювала на ринку і він до неї приходив. Останній раз вона бачила ОСОБА_5 восени 2014 року, він виглядав здоровим, не бідував. Також, він похвалився їй, що продав помідори і купив ікру, і запитав чи не знає вона будівельників, так як він організовував бригаду для будівництва.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила, що знала ОСОБА_5 з дитинства. Останній раз вона його бачила орієнтовно у 2005 році, він працював на будівництві. Їй не відомо чи звертався ОСОБА_5 по допомогу до ОСОБА_1 , але як він хворів, то брав кошти у знайомого і в дочки.
Свідок ОСОБА_13 , яка є матір'ю відповідача, в судовому засіданні повідомила, що знала ОСОБА_5 тривалий час, вони разом вчилися в школі-інтернаті, були одружені, в подальшому він проживав з жінками без укладення шлюбу. ОСОБА_5 мав ряд робіт. Загалом в позивача ОСОБА_5 жив після 2002 року тільки декілька місяців і в цей час допомагав їй заробити кошти на будинок, зокрема допомагав носити сумки на базар і за це вона його кормила і платила 5 грн. Також він жив в інших братів і сестер. В безпорадному стані він ніколи не перебував. Коли він жив з останньою співмешканкою ОСОБА_19 , то в них був огород, який вони обробляли. Перед смертю ОСОБА_5 був у непритомному стані 6 днів, з 25 листопада 2014 року по 01 грудня 2014 року, однак про такий його стан ніхто не знав.
Позивачем була подана нотаріально посвідчена заява ОСОБА_20 щодо позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про спадщину та представником відповідача ОСОБА_3 подані письмові пояснення ОСОБА_4 у справі №569/14857/15, які суд не приймає до уваги, оскільки вказані особи як свідки безпосередньо судом не допитувалися, судом про кримінальну відповідальність, зокрема за завідомо неправдиве показання не попереджалися, до присяги не приводилися.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За частиною другою статті 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 Кодексу).
Відтак, стаття 1259 ЦК України передбачає можливість зміни черговості одержання права на спадкування, у тому числі і за рішенням суду.
Підставами для задоволення позову щодо зміни черговості одержання спадкоємцями за законом права на спадкування є сукупність наступних юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкоємцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами, тощо); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1-3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом.
Для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року в справі № 592/1045/18- ц (провадження № 61-820св20), від 27 серпня 2020 року в справі № 266/2391/16 (провадження № 61-1300св20), від 01 березня 2021 року в справі № 233/5990/18 (провадження № 61-19232св19), від 17 березня 2021 року у справі №200/12980/14 (провадження №61-14159св19), від 25 березня 2021 року в справі №195/707/19-ц (провадження № 61-16935св20), від 22 квітня 2021 року в справі № 331/6453/18 (провадження № 61-380св21), від 21 жовтня 2021 року в справі № 401/2614/17 (провадження № 61-14759св20).
Під безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений віком, тяжкою хворою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан особи, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів (постанови Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року в справі № 401/2614/17 (провадження № 61-14759св20), від 28 червня 2023 року в справі № 691/1559/18 (провадження № 61-1917св23)).
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина перша та друга статті 80 ЦПК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцем першої черги є його дочка ОСОБА_4 , яка 11 грудня 2014 року звернулася до Першої рівненської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 , а спадкоємцем другої черги є його рідна сестра ОСОБА_1 , яка 27 травня 2015 року подала до Першої рівненської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом, однак звернулася до суду із позовною вимогою надати їй право на спадкування майна після смерті її брата ОСОБА_5 разом зі спадкоємцем першої черги за законом ОСОБА_4 .
В зв'язку з цим, судом встановлено, що ОСОБА_5 мав ряд хвороб хвороби та перебував на лікуванні: з 28 лютого 2014 року по 11 березня 2014 року з діагнозом: «Вперше виявлена з внутрішньоочним тиском глаукома лівого ока. Початкова катаракта лівого ока. Набухаючи катаракта лівого ока»; з 15 березня 2014 року по 21 березня 2014 року з діагнозом: «В/кутова І А глаукома. Катаракта правого ока. В/кутова ІІ С оперована глаукома. Артифакія лівого ока»; з 25 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2014 року з діагнозом: «В/кутова І А глаукома, зріла вікова катаракта правого ока. В/кутова II С оперована глаукома, артифакія лівого ока. Дистрофія сітківки».
Також, ОСОБА_5 знаходився на «Д» обліку в лікаря-терапевта дільничного поліклініки з приводу гіпертонічної хвороби II ст. та виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з 2004 року.
ОСОБА_5 не був інвалідом. На соціальному обслуговуванні в територіальних центрах Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради ОСОБА_5 не перебував.
З 25 листопада 2014 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 перебував в Центральній міській лікарні м. Рівне з діагнозом: «Гостре порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої середньої мозкової артерії з вираженим лівобічним геміпарезом на фоні гіпертонічної хвороби ІІІ ст стійкої за рівнем АТ, високий ризик ускладнень. Набряк мозку. Мозкова кома. ІХС. Дисметаблічна кардіодистрофія. Дегенеративні зміни мітрального клапану. СН ІІ АСТ. Аортосклероз». З моменту поступлення в стаціонар стан ОСОБА_5 був важкий, він перебував під постійним наглядом медичного персоналу Центральної міської лікарні м. Рівне.
Наявність у ОСОБА_5 хронічних захворювань не може безумовно свідчити про те, що він протягом тривалого часу перебував у безпорадному стані. Медичні документи не підтверджують перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані, і з ними узгоджуються показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 . Позивачем не надано та у справі відсутні належні, допустимі, достатні письмові докази (медичні довідки, висновки тощо) на підтвердження перебування ОСОБА_5 , окрім останніх 6 днів його життя, у безпорадному стані. Виключно показання позивача, як свідка, на підтвердження цієї обставини не можуть бути достатніми доказами.
При цьому, судом також встановлено, що з 20 листопада 1972 року по 05 березня 2002 року ОСОБА_5 був постійно працевлаштований, зокрема, обіймав посади майстра, інженера відділу комплектації тресту «Поліссяводбуд», інженера відділу обласного управління меліорації, начальника відділу матеріально-технічного забезпечення райсількомунгоспу, заступника директора по постачанню кооперативу «Олеся», інженера ТОВ «Райдуга», інженера фірми «Добробут», заступника директора по збуту Підприємства науково-виробничих комерційних технологій «Тиса», а також до 29 січня 2005 року перебував на обліку в центрі зайнятості та отримував допомогу по безробіттю. З червня 2007 року по грудень 2014 року ОСОБА_5 отримував пенсію за віком. У власності ОСОБА_5 була квартира за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 , та за ним були зареєстровані транспортні засоби: ВАЗ 2103, д.н. НОМЕР_2 , дата реєстрації 25 листопада 1993 року; МАЗ 8114, д.н. НОМЕР_3 , дата реєстрації 01 лютого 1995 року; DAЕWOO NEXIA, д.н. НОМЕР_4 , дата реєстрації 04 червня 2013 року. Відтак він мав достатнє матеріальне забезпечення для власного утримання.
Належні та допустимі докази про потребу в допомозі, як і докази опіки, матеріального забезпечення та надання будь-якої іншої допомоги ОСОБА_5 ОСОБА_1 у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, оскільки позивач не довела належними і допустимими доказами наявність вище перелічених юридичних фактів у їх сукупності, за наявності яких у неї могло виникнути право на зміну черговості спадкування з підстав, передбачених частиною другою статті 1259 ЦК України, зокрема перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані, неможливість останнього здійснювати догляд за собою, наявність у нього потреби у матеріальній чи іншій допомозі, а також перебування спадкодавця на її матеріальному забезпеченні, догляду за ним, тому суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо заяви представника відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності суд зазначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Оскільки суд відмовляє в позові за недоведеністю, що виключає можливість задоволення позову, підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності у суду немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Оскільки суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, то судові витрати понесені позивачем покладаються на неї та поверненню не підлягають.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В И Р I Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про отримання права на спадкування разом із спадкоємцем першої черги за законом відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_10 .
Повне судове рішення складено 06 грудня 2023 року.
Суддя О.О. Першко