Справа № 562/3993/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 року Слідчий суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні в м.Здолбунові клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , з професійно-технічною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Слідчий слідчого відділення відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах кримінального провадження №12023181130000338, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 вересня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що 15 вересня 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в під'їзді № 2 будинку АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та, передбачаючи негативні наслідки, скориставшись тим, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно викрав гірський велосипед чорно-жовтого кольору марки «LEADER FOX MB8» вартістю 4844,72 грн., який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 18 вересня 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в під'їзді № 6 будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та, передбачаючи негативні наслідки, скориставшись тим, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно викрав гірський велосипед білого кольору марки «GT» вартістю 8499,33 грн., який належить ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
В подальшому, 25 вересня 2023 року (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в під'їзді № 4 будинку АДРЕСА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та, передбачаючи негативні наслідки, скориставшись тим, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, шляхом вільного доступу, таємно викрав гірський велосипед чорного кольору з фіолетовими вставками марки «Sundance» вартістю 3966,67 грн., який належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму.
Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є тяжким злочином та передбачає покарання на строк від п'яти до восьми років позбавлення волі. Підозрюваний ніде не працює та не навчається, не перебуває за місцем свого проживання, після повідомлення йому про підозру не з'явився до органу досудового розслідування, у зв'язку з чим був оголошений у розшук. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, можливу міру і строк покарання за скоєне, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за скоєне діяння, незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показань шляхом вмовлянь чи погроз, чиненням тиску. Злочинна діяльність ОСОБА_5 набула форми злочинного промислу, має організований характер, корисливу спрямованість та стала основним джерелом його доходів, тому є підстави вважати, що підозрюваний є суспільно-небезпечною особою і, перебуваючи на волі, знову може вчинити нові кримінальні правопорушення.
З урахуванням наведеного просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання. Просять застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, оскільки він має постійне місце проживання, на його утриманні знаходиться хвора матір, яка є інвалідом 2-ої групи загального захворювання, він має бажання працевлаштуватися, не має наміру переховуватися, впливати на потерпілих та свідків, вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає повністю. Зазначає, що вилучені під час обшуку за місцем його проживання 15 (п'ятнадцять) велосипедів, які він викрав на території м.Здолбунів та м.Рівне Рівненської області, хотів повернути власникам, але не знав як це зробити. Щиро розкаюється у скоєному. Обіцяє надалі не вчиняти кримінальних правопорушень.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, внесені 16 вересня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181130000338.
31 жовтня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно зі ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є тяжким злочином та передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
При вирішенні питання щодо вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, слідчий суддя керується рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, згідно п.175 якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що об'єктивно підтверджується зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколами прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.09.2023, 18.09.2023 та 20.10.2023, протоколом огляду місця події від 15.09.2023, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 23.10.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 17.09.2023, протоколом огляду речей від 10.10.2023, протоколом огляду місця події від 18.09.2023, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 19.09.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19.09.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 21.09.2023, протоколом огляду речей від 11.10.2023, протоколом обшуку від 19.10.2023, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 20.10.2023, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 31.10.2023, протоколами огляду речей від 13.11.2023, висновками експертів, повідомленням про підозру ОСОБА_5 від 31.10.2023.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, рішення «Лабіта проти Італії» від 06 квітня 2000 року, рішення «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Суд бере до уваги те, що за змістом ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слідчий суддя враховує наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме: особу ОСОБА_5 , його вік, міцність соціальних зв'язків, стан здоров'я, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим.
Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи, які наводяться підозрюваним на його користь, проте в даному конкретному випадку слідчий суддя приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини в справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень по справі.
Положеннями частини 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на інших учасників у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Разом з тим, згідно положень ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеному законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 184, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №6 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Датою закінчення дії ухвали вважати 01 лютого 2024 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У випадку внесення заставодавцем застави та пред'явлення службовій особі місця ув'язнення документа, що підтверджує внесення застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти з покладенням обов'язків прибувати до слідчого із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками в даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя