Справа №949/2446/23
Провадження №1-кс/949/467/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого/дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 (ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВК №1096188 від 01 грудня 2023 року) звернувся до суду із скаргою на бездіяльність слідчого/дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та просить:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 19 листопада 2023 року, скеровану по лінії 102;
- зобов'язати посадових осіб ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області внести відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 386 КК україни за заявою ОСОБА_2 скеровану по лінії 102.
Слідчий суддя, ознайомившись із змістом скарги, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура..
Пунктом 18 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Згідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Гарантоване ст. 55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується шляхом встановлення порядку такого оскарження іншими нормативними актами.
Як вбачається зі змісту скарги, заявник ОСОБА_2 19 листопада 2023 року звернувся на лінію "102" до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області із заявою про злочин, а саме тиск на потерпілого в кримінальному провадженні.
При цьому, варто зауважити, що до скарги не додано матеріалів (доказів), які б підтверджували звернення ОСОБА_2 19 листопада 2023 року до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення та її прийняття.
За змістом ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-карного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Отже, зважаючи на наведене, законодавцем визначено 24 години, зі сплином яких, у випадку не внесення відомостей до ЄРДР, починається строк вчинення бездіяльності слідчого, прокурора, яка може бути оскаржена відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження до слідчого судді рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Так, статтею 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Отже, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Відповідно до положень КПК України, поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу. До їх числа відносяться: 1) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 2) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження; 3) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 4) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 5) несвоєчасне одержання процесуальних документів (наприклад, несвоєчасне одержання копії постанови слідчого); 6) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк.
Вказані обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно п. 5 роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених у листі №1640/0/4-12 від 09 листопада 2012 року "Про деякі питання оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування" при оскарженні бездіяльності обчислення строку оскарження починається із дня, що настає після останнього дня, який відведено КПК для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії. У випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, скарга повертається особі, якщо при її поданні особа не порушила питання про поновлення цього строку. Слідчий суддя, за наявності відповідної заяви, може поновити строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо). Підставою для поновлення строків також може бути визнано й об'єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, полягає у невнесенні вказаних відомостей впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Оскільки заява про кримінальне правопорушення протягом доби повинна бути внесена до ЄРДР, відповідно, у разі невиконання цієї вимоги закону, саме від цієї дати і починається бездіяльність посадової особи, зобов'язаної за своїм службовим становищем, виконати цю вимогу закону.
У даному ж випадку, перебіг строку на оскарження бездіяльності посадових осіб ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 розпочався з моменту спливу 24 годин з дня отримання його заяви, яку, як стверджує у скарзі, подав 19 листопада 2023 року.
При цьому слідчий суддя констатує, що з моменту зазначеної ОСОБА_2 дати звернення до ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області та до часу звернення із даною скаргою до слідчого судді минув певний проміжок часу.
Так, заява про внесення відомостей до ЄРДР, зі слів ОСОБА_2 , подана ним 19 листопада 2023 року, а скарга в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді надійшла через канцелярію суду лише 04 грудня 2023 року, тобто поза межами вставленого ст. 304 КПК України строку.
Слід звернути увагу на те, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає таким умовам: це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; причина виникла протягом строку, який пропущено; обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Як зазначено вище, скаргу на бездіяльність посадових осіб ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області подано до слідчого судді після спливу 10 днів з моменту бездіяльності слідчого/дізнавача.
Зі змісту ч. 1 ст. 117 КПК України вбачається, що пропущений з поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Проте слід зазначити, що клопотання про поновлення строку представником заявника подано не було.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Необхідно звернути увагу, що у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.
При цьому особа, яка бажає подати скаргу має діяти сумлінно для того, що б ефективно реалізувати своє право. Тобто, окрім принципу правової визначеності, важливим також є і принцип добросовісності, як загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав. У суб'єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб'єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов'язків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Круз проти Польщі" від 19 червня 2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна із сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
За змістом ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК, при цьому сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя на стадії прийняття скарги до свого провадження позбавлений можливості перевірити доводи заявника шляхом витребування відповідних документів, оскільки це не передбачено діючим КПК України.
Перекладання обов'язку доведення дотримання заявником строку на слідчого суддю чинним КПК України не передбачено.
З огляду на викладене, виходячи із скарги, керуючись принципами змагальності сторін, свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та диспозитивності, встановленими ст.ст. 22, 26 КПК України, - скарга підлягає поверненню особі, яка її подала у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України, оскільки скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку.
Згідно ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; скарга не підлягає розгляду в цьому суді; скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Вказана стаття має на меті оптимізацію кримінального процесу в частині оскарження рішень чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, оскільки обмежує право оскарження певними часовими рамками, визначає підстави для повернення скарги та відмови у відкритті по ній провадження.
На вказаній стадії виклик до суду заявника не передбачено.
У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє його права повторного звернення до слідчого судді, в порядку, передбаченому КПК України (ч. 7 ст. 304 КПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 303, 304, 307 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу представника заявника ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого/дізнавача, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Слідчий суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1