Постанова
Іменем України
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 2-213/10-ц
провадження № 61-13160св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,
стягувач - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк,
боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021 року у складі судді Приступи Д. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,
Встановив:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником і видачу дубліката виконавчого листа.
Заява обґрунтована тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року стягнено з ОСОБА_1 (на той час ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромбанк» (далі - ТОВ «Укрпромбанк») заборгованість за кредитними договорами. На підставі цього рішення суд видав виконавчий лист № 2-213/10, який перебував у відділенні державної виконавчої служби на примусовому виконанні та повернений державним виконавцем стягувачу.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 вересня 2011 року замінено стягувача - ТОВ «Укрпромбанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»).
31 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір про відступлення права вимоги № 2302/К/3, за умовами якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитними договорами. Отже, є підстави для заміни стягувача як у відкритому виконавчому провадженні, так і до відкриття виконавчого провадження. Зазначало, що виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованості не перебувають на виконанні у будь-якому відділі державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також їх немає в матеріалах кредитної справи.
Ураховуючи викладене, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» просило суд:
замінити стягувача ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі про стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) і ОСОБА_2 заборгованості за кредитними договорами;
видати дублікат виконавчого листа № 2-213/10, звернувши до виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено.
Замінено сторону у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів Хмельницького міськрайонного суду у справі № 2-213/10 про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованості за кредитними договорами № 16/КВМ-08-АПЗ та № 08/КВМ-08 з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Видано дублікат виконавчого листа Хмельницького районного суду у справі № 2-213/10 про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованості за кредитними договорами № 16/КВМ-08-АПЗ та № 08/КВМ-08.
Поновлено пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа Хмельницького районного суду справа у справі № 2-213/10 про стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованості за кредитними договорами № 16/КВМ-08-АПЗ та № 08/КВМ-08.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що є підстави для заміни стягувача, видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021 року в частині заміни сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником змінено, а в частині видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання скасовано і за вимогою про видачу дубліката виконавчого листа ухвалено нове рішення.
Замінено стягувача у виконавчому провадженні № 23378887, відкритому на підставі виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року № 2-213/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитом у сумі 164 277,24 грн і судових витрат у сумі 302,77 грн, всього - 164 580,01 грн, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Замінено стягувача у виконавчому листі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року № 2-213/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитом у сумі 164 277,24 грн і судових витрат у сумі 302,77 грн, а всього - 164 580,01 грн, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Замінено стягувача у виконавчому листі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року № 2-213/10 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитом у сумі 758 101,90 грн і судових витрат у сумі 1 397,23 грн, а всього - 759 499,13 грн, з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».
Заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про видачу дубліката виконавчого листа залишено без задоволення.
Задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» в частині заміни сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження або як нового стягувача у виконавчому листі відповідає нормам статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, апеляційний суд виходив з того, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не надало належних і допустимих доказів того, що названі виконавчі документи втрачені, а не перебувають у попереднього стягувача.
Вирішуючи питання поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, апеляційний суд уважав, що строк пред'явлення виконавчих листів № 2-213/10, які видані на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року, не сплив, а тому підстав для його поновлення немає.
До того ж ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не зверталося до суду із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа для виконання, а суд першої інстанції вирішив це питання з власної ініціативи та вийшов за межі заявлених вимог.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
22 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що рішення судів є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.
У квітні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, в тому числі ухвали суду першої інстанції на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця після їх апеляційного перегляду, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 27 травня 2010 року, стягнено з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованість за кредитом (за договором № 8/КВМ-08) у сумі 758 101,90 грн і судові витрати у сумі 1 397,23 грн, всього - 759 499,13 грн.
Стягнено солідарно з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), ОСОБА_2 на користь ТОВ «Укрпромбанк» заборгованість за кредитом (за договором № 16/КВМ-08-АПЗ) у сумі 164 277,24 грн і судові витрати у сумі 302,77 грн, всього - 164 580,01 грн.
На підставі цього рішення 12 липня 2010 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області видав три виконавчі листи № 2-213 (два виконавчі листи щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), один виконавчий лист щодо ОСОБА_2 ).
31 серпня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» і ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» укладено договір № 2302/К/3 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліпченко Н. В. (далі - договір відступлення права вимоги), за умовами якого ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло право вимоги до боржників за рядом кредитних договорів, у тому числі до ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) і ОСОБА_2 за кредитними договорами № 16/КВМ-08-АПЗ і № 08/КВМ-08.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін.
Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва суто за його правилами.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміна сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.
Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов'язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред'явлення виконавчого документа до виконання, пов'язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п'ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, - в силу другої частини цієї статті.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 та від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Правонаступник стягувача у виконавчому провадженні, яке не закінчене, проте виконавчий документ повернутий без виконання, має потенційну можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання, яке залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження.
Суди попередніх інстанцій при розгляді заяви встановили, що виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року № 2-213 щодо стягнення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) 759 499,13 грн (виконавче провадження № 23378805) повернений стягувачу 31 жовтня 2017 року на підставі пункту 9 частини першої статті 37 Закону № 1404-VІІІ у зв'язку з встановленням Законом № 1304-VIІ заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, внаслідок чого стягувач не позбавлений права повторно пред'явити його до виконання в строк до 23 вересня 2024 року.
Виконавчий лист Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 березня 2010 року № 2-213 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 164 580,01 грн (виконавче провадження № 23378982) повернений стягувачу 06 травня 2020 року на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VІІІ у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, стягувач не позбавлений права повторно пред'явити його до виконання в строк до 06 травня 2023 року.
Апеляційний суд, встановивши, що виконавче провадження не закінчене, проте виконавчі документи повернуті без виконання, дійшов правильного висновку про наявність підстав для заміни стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні.
Правильними є висновки апеляційного суду в частині заміни сторони в виконавчих листах, оскільки із заявою про надання правонаступнику кредитора статусу стягувача ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» звернулось у жовтні 2020 року з дотриманням норм процесуального законодавства.
У постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих на обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
У касаційній скарзі представник заявника також просить відмовити у задоволенні заяви в частині видачі дубліката виконавчого листа.
Водночас, апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви в цій частині і виходив з того, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не надало належних і допустимих доказів, що виконавчі документи втрачені, а не перебувають у попереднього стягувача.
Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховний Суд відхиляє, оскільки суд апеляційної інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає без задоволення касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Щодо зупинення виконання рішення
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2023 року зупинено дію постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини третьої статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.
Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року залишити без змін.
Поновити виконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов