Ухвала
05 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 947/38560/20
провадження № 61-16296ск23
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДМ», третя особа - Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, про зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив зобов'язати управляючу компанію Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Віта-ДМ» (далі - ТОВ «Бона Віта-ДМ») здійснити перерахунок нарахованих та сплачених коштів за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території, вивезення сміття та ТПВ, послуг з охорони об'єкта, послуг адміністратора, утримання та обслуговування СКД, утримання дахової котельні, розподіл природного газу, холодне водопостачання, електроенергії опалення та інші) з 01 липня 2020 року по дату прийняття рішення судом щодо квартири АДРЕСА_1 , в якій він проживає, з урахуванням 75 % знижки, як учаснику бойових дій.
Київський районний суд м. Одеси рішенням від 16 липня 2021 року позов задовольнив частково. Зобов'язав управляючу компанію ТОВ «Бона Віта-ДМ» здійснити перерахунок нарахованих та сплачених коштів за житлово-комунальні послуги (утримання будинку та прибудинкової території, вивезення сміття та ТПВ, послуг з охорони об'єкта, послуг адміністратора, утримання та обслуговування СКД, утримання дахової котельні, розподіл природного газу, холодне водопостачання, електроенергії та опалення) з 01 липня 2020 року до 16 липня 2021 року щодо квартири АДРЕСА_1 , в якій проживає ОСОБА_1 , з урахуванням 75 % знижки, як учаснику бойових дій. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Одеський апеляційний суд постановою від 03 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Бона Віта-ДМ» залишив без задоволення, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року - без змін.
Верховний Суд постановою від 11 липня 2023 року касаційну скаргу ТОВ «Бона Віта-ДМ» задовольнив. Постанову Одеського апеляційного суду від 03 лютого 2023 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Одеський апеляційний суд постановою від 09 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Бона Віта-ДМ» задовольнив. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
13 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року (повний текст якої складено 13 жовтня 2023 року) у цій справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.
Пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, ОСОБА_1 в касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного Суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.
Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Верховний Суд роз'яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов'язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.
Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.
Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов'язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судових рішень та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням можливості усунути вищевказані недоліки.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 09 жовтня 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев