23.11.2023
Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 553/1651/23
Провадження № 2/553/2439/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м.Полтава
Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., з участю секретаря судового засідання Зубань Н.Л.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду через систему «Електронний суд» із вказаним позовом, в якому прохає стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1145-4415 від 24.01.2023 в розмірі 58198,04 грн та понесені судові витрати.
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 24.01.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1145-4415. На виконання зазначених вимог, ОСОБА_1 як позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A2940, для підписання Кредитного договору 1145-4415 від 24.01.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 15100,00 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти. Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов'язань перед позивачем, відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 1145-4415 від 24.01.2023, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором. В подальшому, відповідач порушив умови договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами договору. Станом на 13.06.2023, загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору (сума кредиту і процентів), становлять: 58198,04 грн, що складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 14722,50 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 43475,54 грн.
06.07.2023 до вирішення питання про відкриття провадження у справі від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд», в якому остання прохала задовольнити позовні вимоги частково, вказуючи, що вона неодноразово намагалась домовитись з позивачем з приводу реструктуризації боргу або закриття кредиту за тіло. Однак це питання позивачем було відхилено. Прохає врахувати, що нею були внесені платежі на суму 16589,00 грн та погоджується із вимогами про сплату заборгованості частково, а саме тіла кредиту у розмірі 14722,50 грн.
Провадження у справі відкрито за ухвалою суду від 12.07.2023, з призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
24.07.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому останній прохав задовольнити позов частково та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 5206,00 грн. Мотивуючи заперечення прохав врахувати, що ОСОБА_1 було надано фінансову послугу шляхом обрання форми укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи, однак вона не підписувала договір, їй не було письмово повідомлено про всю необхідну інформацію щодо умов договору, їй не було надано необхідних відомостей, які потрібні клієнту при укладанні кредитного договору. Крім того, кредитний договір містить вимоги щодо сплати позивачем непропорційно великої суми процентів за користування кредитом, що є несправедливими умовами та можуть бути визнані недійсними. Так, пунктом 4.9 Договору про відкриття кредитної лінії № 1145-4415 від 24.01.2023 визначено, що реальна річна процента ставка на дату укладання цього договору складає 756 335,00 % (сімсот п'ятдесят шість тисяч триста тридцять п'ять цілих, нуль сотих відсотки), що є непропорційно великою сумою та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. ОСОБА_1 заперечує, що саме наданий позивачем договір нею був укладено з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», оскільки не могла погодитись на умови щодо сплати 756 335,00 % річних, які є вкрай невигідними, і якби їй було відомо про такі умови, то вона відмовилась від співпраці з товариством. Сторона відповідача звертає увагу на те, що стягнення позивачем надмірних відсотків перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання додаткових прибутків кредитором. Таким чином, сума процентів згідно пунктам 4.9, 4.10, графіку платежів Договору про відкриття кредитної лінії № 1145-4415 від 24.01.2023 містить умову щодо отримання кредитором надмірно великої суми відсотків за користування кредитом, що суперечить ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому пункти 4.9, 4.10, графік платежів Кредитного договору є несправедливими. За посиланням представника відповідача сума заборгованості за відсотками, нарахована в порядку пунктів 4.9, 4.10, графіку платежів кредитного договору не підлягає стягненню. В наданому позивачем договорі про відкриття кредитної лінії № 1145-4415 від 24.01.2023 обумовлено вартість кредиту 21895,00 грн, яка включає 15100,00 грн. - сума кредиту; 6795,00 грн - проценти за користування кредитними коштами, які нараховуються за ставкою 2,50 % від суми кредиту на добу. Термін повернення кредитних коштів 18 днів, відповідно строк повернення кредитних коштів до 10.02.2023. ОСОБА_1 повернула ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в рахунок погашення заборгованості суму в розмірі 16689,00 грн., що визнає позивач, а отже з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1145-4415 від 24.01.2023 у розмірі 5206,00 грн (21895,00 грн - 16689,00 грн). В решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості прохає відмовити та вирішити питання про судові витрати.
Також, 24.07.2023 від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору, в якій останній прохає визнати недійсними пункти 4.9, 4.10 договору про відкриття кредитної лінії №1145-4415 від 24.01.2023 укладеного між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 та визнати недійсною таблицю обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (графік платежів за договором про відкриття кредитної лінії №1145-4415 від 24.01.2023).
Ухвалою суду від 18.09.2023 прийнято до спільного розгляду із первісним позовом зустрічний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору та у відповідності до вимог ст.193 ЦПК України здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного проаадження.
Ухвалою суду від 25.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору до судового розгляду по суті.
06.11.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначає, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 43475,50 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 15100,00 грн, тому зазначає про необхідність зменшення розміру відсотків до розміру заборгованості за кредитом, а саме до 6795,00 грн, які були визначені договором про відкриття кредитної лінії № 1145-4415 від 24.01.2023. Сторона відповідача вважає, що саме такий розмір відсотків буде справедливим, забезпечить розумний баланс інтересів сторін та є адекватним у розрізі конкретних правовідносин.
16.11.2023 від представника ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надійшли письмові пояснення на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору, в яких зазначає, що укладення договору №1145-4415 від 24.01.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ « УКР КРЕДИТ ФІНАНС» визнається сторонами. Твердження позивача, що пунктом 4.6 договору передбачено нарахування неправомірно великої суми компенсації та/або пені у разі невиконання зобов'язань за договором відповідно п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» не відповідає дійсності та є помилковим зі сторони ОСОБА_1 оскільки проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.ст.1048, 10561 ЦК України та не є компенсацією та/або пенею у разі невиконання зобов'язань за договором в розумінні п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», а відтак вимоги щодо визнання п.4.6 договору недійсним є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Щодо тверджень ОСОБА_1 про визнання п.4.9-4.10 договору недійсними, вказує що розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту, що визначені п.4.9-4.10 договору здійснюється Товариством та іншими фінансовими компаніями відповідно до нормативно-правових актів НБУ, а тому відсутні підстави для визнання цих пунктів договору недійсними.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, сторони до суду не прибули.
Від представника ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, заявлені позовні вимоги за первісним позовом підтримані.
Одночасно із поданням відзиву та зустрічного позову, представник відповідач подав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача за первісним позовом та відповідно позивача за зустрічним.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 24.01.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1145-4415, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування ним.
Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (https://creditkasa.ua).
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила відкриття кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (графік платежів) відповідно до Методики Національного Банку України.
Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить п. 12 договору - реквізити сторін.
Також позичальником підтверджено до укладення договору факт ознайомлення з текстом договору, Правилами та отримання від кредитодавця інформції, необхідної для вірного розуміння суті фінансової послуги.
Відповідно до розділу 4 договору кредит надано 24.01.2023 у розмірі 15100 грн, за користування кредитом встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 3% від непогашеної суми кредиту за кожен день користування кредитом (стандартна ставка). Визначено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі до дати фактичного повернення всієї суми.
Згідно з п.4.8 договору строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. Дата повернення виплати кредиту 19.11.2023.
Відповідно до п.п.4.9, 4.10 договору реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 756335%, орієнтована загальна вартість кредиту - 151000,00 грн та включає у себе суму кредиту та проценти за користування кредитом - 135900 грн.
Отримання кредитних коштів в сумі 15100 грн відповідачем не заперечувалось, що також узгоджується із довідкою про перерахування суми кредиту.
За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ст.203 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.203,204 ЦК України, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом та є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626,628 ЦК України).
Згідно із ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (ч.ч.2,3 ст.1054 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п.6 ч.1 ст.3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (ст.11 Закону).
Згідно із ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд вважає, що договір ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії № 1145-4415 від 24.01.2023, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора (пароля), є укладеним.
В даному випадку посилання сторони відповідача про те, що наданий договір не укладався ОСОБА_1 , через вкрай невигідні умови, не ґрунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються із твердженням самої ОСОБА_1 , яка вказувала, що частково здійснила оплату за договором. Окрім того, суд критично розцінює посилання сторони відповідача щодо строку кредитування, який згідно із п.4.8 встановлений на 300 календарних днів.
У п.2.3 договору наведені рекомендаційні положення щодо здійснення погашення кредиту не пізніше останнього дня базового періоду (10.02.2023) для мінімізації загальних витрат позичальника.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 15100 грн сторонами не заперечувалось.
Згідно із наданим розрахунком заборгованості станом на 13.06.2023, заборгованість позичальника ОСОБА_1 становить 58198,04 грн, з яких основний борг - 14722,50 грн, залишок відсотків - 43475,54 грн.
Також згідно з цим розрахунком відповідачем було внесені платежі загальною сумою 16689,00 грн, що не оспорювалось сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача. Відповідно до положень вказаної статті продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
Пунктами 3, 10, 11, 13, 15 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що несправедливими є, зокрема умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача (ч.ч.1,2 ст. 18 Закону).
Відповідачем не доведено, що під час укладення оспорюваного договору їй не була надана повна інформація щодо кредиту та недодержана вимога щодо письмової форми правочину, жодних належних та допустимих доказів які б свідчили про недобросовісність фінансової установи при укладенні даного договору, невідповідності змісту правочину цивільному законодавству, які потягнули б за собою визнання договору кредиту недійсним також суду не надано. При цьому, підписавши договір, відповідач підтвердила те, що до укладення договору уважно ознайомилась з текстом договору та Правилами, отримала всю необхідну інформацію, що забезпечує вірне розуміння суті послуги та погодилась із умовами кредитного договору, в тому числі строку кредитування, розміру кредиту та процентів, порядком їх нарахування, була обізнана про реальну річну проценту ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту.
Також відповідач, у відповідності до п.6.9 договору мала право відмовитись від договору без пояснення причин, яким не скористалась, отримала кредитні кошти та вносила платежі, погоджуючи із умовами договору та вважаючи їй прийнятними.
Відповідачем як у відзиві так і у зустрічному позові стверджено про обов'язок сплати непропорційно великої суми процентів. Однак, згідно умов договору проценти за період першого базового період складали 6795,00 грн, стандартну проценту ставку сторони обумовили в розмірі 3% , таким чином умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Крім того, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.ст.1048,1056-1 ЦК України, відповідно такі не є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону і відповідач усвідомлювала розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, якими користувалась.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мала можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Встановлені у даній справі обставини у сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог за зустрічним позовом щодо визнання недійсним кредитного договору в частині п.4.9, п.4.19 та таблиці обчислення загальної вартості кредиту.
У свою чергу, як вбачається із матеріалів справи відповідачем своїх обов'язків за договором не виконано, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 підлягають стягненню згідно умов договору прострочена заборгованість за кредитом та прострочена заборгованість за нарахованими відсотками загальним розміром 58198,04 грн.
Таким чином суд доходить висновку про задоволення вимог на первісним позовом в повному обсязі та відхиляє заявлений зустрічний позов.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення первісного позову, з відповідача слід стягнути 2147,20 грн судового збору на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1145-4415 від 24.01.2023 в розмірі 58198,04 грн та 2147,20 грн судового збору.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про захист прав споживачів та визнання недійсним пунктів кредитного договору відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування позивача:Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 407.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя
Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих