Провадження № 1-кп/537/398/2023
Справа № 537/5202/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.12.2023 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2023 року за №12023170530000842, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Бродщина Кобеляцького району Полтавської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190, ст.395 КК України,
УСТАНОВИВ:
24 листопада 2023 року до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023170530000842, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_5 у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190, ст.395 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав, що обвинувальний акт відповідає положенням ст.291 КПК України, угода в кримінальному провадженні на даний час не укладалась, відсутні підстави для закриття провадження, передбачені п.п. 4-8, 10 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України, тому за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом у відкритому судовому засіданні на 04.12.2023 року.
Крім того прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання зазначено, що підставою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри та пред'явлення обвинувачення у вчиненні в період іспитового строку за попереднім вироком кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190, ст.395 КК України, одне з яких, а саме за ч.2 ст.190 КК України, кваліфікується як нетяжкий злочин, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до 3 років. Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 є запобігання спробам останнього переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення. Так, перебуваючи на волі обвинувачений ОСОБА_5 , який не має міцних соціальних зв'язків, родини, місця роботи, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вчинив кримінальні правопорушення у період іспитового строку за попереднім вироком суду, може ухилитися від явки до суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання за скоєні кримінальні правопорушення. Перебуваючи на волі обвинувачений також може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки йому відоме їх місце проживання, з метою зміни ними своїх показів або відмови від дачі показань. Існує ймовірність, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки немає постійного джерела доходу для забезпечення свого існування. Окрім того, обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та має не зняту/не погашену в установленому порядку судимість, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, однак наразі він повторно обвинувачується у вчиненні ряду нових епізодів кримінальних правопорушень. Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти настанню вище перерахованих ризиків, визначених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 вважав за можливе призначити судовий розгляд за обвинувальним актом, не заперечував щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.11.2023 року встановлено обґрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч.2 ст.190 КК України. Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 діб, починаючи з 15.11.2023 року 16 год. 30 хв. до 13.01.2024 року 00 год. 00 хв., із застосуванням застави в розмірі 53680,00 грн. У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі м. Кременчука Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання або перебування.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Одночасно, відповідно до ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема ті, що перелічені цією статтею. Так, суд враховує, зокрема, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, його майновий стан, наявність судимостей, наявність у обвинуваченого місця роботи, його репутацію, дотримання ним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно положень ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
У відповідності до ст.5 п. «С» Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою при провадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину за ч.2 ст.190 КК України та кримінальних проступків за ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ст.395 КК України, у період іспитового строку за попереднім вироком, за що законом в разі доведення його вини та визнання винуватим передбачено відбуття реально покарання до 3 років позбавлення волі, а також призначення остаточного покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України.
Суд враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, той факт, що обвинувачений раніше судимий за вчинення злочинів проти власності.
ОСОБА_5 є особою працездатного віку із задовільним станом здоров'я, проте не працює, незважаючи на свій молодий вік, відповідно не має легальних джерел доходу.
За таких обставин суд вбачає щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ризик вчинити нові кримінальні правопорушення, переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків (п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування чи суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків та потерпілу, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти від настання вище перерахованих ризиків, а також не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього законом процесуальних обов'язків.
До суду не зверталися особи, що заслуговують на довіру, з письмовим зобов'язанням про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до суду. До суду не зверталися власники житлового приміщення з клопотанням про надання дозволу щодо використання належного їм приміщення для виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, в разі застосування до нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Суду не подані відомості про те, що ОСОБА_5 має у власності житлове приміщення. В судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що не має можливості проживати за своїм зареєстрованим місцем проживання, до затримання тимчасово проживав у своєї співмешканки ОСОБА_6 , яка є потерпілої у даній справі по епізоду вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.357 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
За викладених обставин, оцінюючи суспільну небезпечність та тяжкість кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_5 , що вчинені в період іспитового строку за попереднім вироком, з метою запобігання ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, за відсутності обставин визначених ч.4 ст.183 КПК України, суддя вважає за необхідне застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід тримання під вартою на 60 днів, визначивши розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених цим Кодексом, а саме 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53680,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України, після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення кримінального провадження до судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше 10 днів після постановлення ухвали про його призначення.
Враховуючи, що відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вважає за необхідне завершити підготовче провадження, призначити кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190, ст.395 КК України, до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників процесу.
Учасники судового провадження мають право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, з дотриманням положень ст.317 КПК України, якщо вони про це заявлять клопотання.
Керуючись ст.ст. 55, 176-178, 183, 193, 315, 370-372, 392, 393 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.10.2023 року за №12023170530000842, по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.357, ч.1 ст.353, ч.2 ст.190, ст.395 КК України, на 04.12.2023 року о 15:55 годині у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області, розташованого за адресою м. Кременчук вул. Троїцька буд.37/49.
В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити частково.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 04.12.2023 року до 01.02.2024 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 суму застави - у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн. 00 коп., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА в Полтавській області, розрахунковий рахунок: UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу запобіжний захід до спливу терміну тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти та повідомити прокурора, суд.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Кременчука Полтавської області без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання або перебування.
- носити електронний засіб контролю
Відповідно до вимог статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, роз'яснити обвинуваченому, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину та кримінальних проступків, за які передбачене законом покарання до 3 років позбавлення волі, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця такі обов'язки: забезпечити належну поведінку обвинуваченого; забезпечити явку, належно повідомленого обвинуваченого до прокурора чи суду; повідомлення прокурора чи суд про причини неявки обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язки не відлучатися із населеного пункту.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самим обвинуваченим обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Копію ухвали вручити учасникам справи.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
В іншій частині ухвала не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали складений та оголошений 06.12.2023 року о 12 год. 48 хв.
Суддя Крюківського районного суду
м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 .