Справа № 357/8311/23
Провадження № 2/357/2416/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( ЗАОЧНЕ )
30 листопада 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Кононюку П.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
11.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся - ОСОБА_4 , після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, прощею 3,2150 га, кадастровий номер: 3220484100:03:004:0018, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області та належала померлій на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РА №573517. За життя ОСОБА_4 склала заповіт, що 20.04.2026 було нотаріально посвідчено при свідках приватним нотаріусом, яким заповіла йому своє майно. У квітні 2023 року він звернувся до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом та 19.04.2023 приватним нотаріусом йому було відмовлено у прийняття заяви, у зв'язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Однак, він пропустив вказаний строк під час пандемії короно вірусної хвороби та дії оголошеного воєнного стану в Україні, тобто з поважних причин. Тому, просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11.08.2023 судом постановлено ухвалу, про прийняття до розгляду позовної заяви, відкриття провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання та витребування у приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. належним чином завіреної копії спадкової справи з інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи/заповіти), щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
21.09.2023 та 17.10.2023 приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., направила до суду повідомлення про неможливість виконання ухвали суду від 11.08.2023, в зв'язку з тим, що спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 нею не заводилася та додала інформаційну довідку зі спадкового реєстру.
17.10.2023 судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, його представник - адвокат Сидорчук Віталій Анатолійович, подав до суду заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України за умов неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (частина 1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову (правовий висновок викладений у постанові Верховного суду від 08.06.2022 у справі № 1303/1459/12).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено матеріалами справи (а.с.5.6).
Згідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 (а.с.8), ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 86 років у селі Озерна Білоцерківського району Київської області померла ОСОБА_4 , 1936 року народження.
З копії заповіту від 12.04.2016, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_4 , 1936 року народження, заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , земельну ділянку, площею 3,2150 га, кадастровий номер: 3220484100:03:004:0018, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Озернянської сільської ради Білоцерківського району Київської області, належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії РА №573517 (а.с.9).
З матеріалів справи (а.с.10,11) вбачається, що ОСОБА_1 19.04.2023 звернувся до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. з письмовою заявою, в якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, що залишилося після смерті його баби - ОСОБА_4 (1936 року народження), померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та приватним нотаріусом позивачу було видано роз'яснення від 19.04.2023 за № 1310/02-31 про відмову у прийнятті заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом та постанову від 19.04.2023 за № 1311/02-31 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини та зв'язку з тим, що на день смерті спадкодавця він не був зареєстрований разом із померлою - ОСОБА_4 .
Згідно відомостей з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 03.08.2023 (а.с.24,25) відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , а відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1272 ЦК України Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Судом встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , 1936 року народження, була зареєстрована та проживала до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 , за якою зареєстрована відповідачка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а його батько, відповідач у справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Тобто, ймовірно відповідачка - ОСОБА_3 , вважається такою, що прийняла спадщину, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , адже була зареєстрована з нею за однією адресою.
Однак, позивачем не надано до суду достатніх доказів для встановлення обставин справи, які входять до предмета доказування, щодо кола спадкоємців та родинних зв'язків сторін у справі із померлою, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивач у підтвердження вимог посилається на те, що він пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою прийняття спадщини під час пандемії короно вірусної хвороби та дії оголошеного воєнного стану в Україні, тобто з поважних причин.
Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини, відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61/21447св19).
Позивач, обґрунтовуючи неможливість своєчасного звернення із заявою про прийняття спадщини, фактично мав на увазі період часу починаючи з 02 червня 2022 року до 02 грудня 2022 року (шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини).
Так, Постановами КМ України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року в Україні було запроваджено карантинні обмеження.
Однак, постановами КМ України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 2 чеpвня 2021 pоку № 583 «Пpо внесення змін до постанови Кабінету міністpів Укpаїни від 9 гpудня 2020 p. № 1236» та від 15 грудня 2021 року за № 1336 були пом'якшенні пpотиепідемічні обмеження в Укpаїні, а постановою КМ України від 27 червня 2023 року № 651 було відмінено на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Позивачем не надано доказів існування поважних причин пропуску ним строку для прийняття спадщини, враховуючи, що в період з 02 червня 2022 року до 02 грудня 2022 року (шість місяців для подання заяви про прийняття спадщини) діяли норми з пом'якшеними карантинними обмеженями, в період яких нотаріуси здійснювали свою діяльність.
Також, судом приймається до уваги, що Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан, який Указами Президента України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, було неодноразово продовжено і який діє по даний час.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 за № 164, від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін несення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану», Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату» від 11 березня 2022 року за № 1118/5 та роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 липня 2022 року, з урахуванням змін щодо спадкування та роботи нотаріату в умовах воєнного часу, перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (п. 3 Постанови КМУ № 164).
Вищезазначені зміни щодо зупинення перебігу строку почали діяти з 06.03.2022, однак, саме остання редакція пункту 3 Постанови КМУ №164, яка набрала чинності 29.06.2022, встановила нові терміни щодо 4 місяців.
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Таким чином, в практичній площині до загального шестимісячного строку від смерті спадкодавця на прийняття спадщини додається ще чотири місяці, що загалом становить десять місяців.
У даному випадку, шестимісячний строк для прийняття спадщини закінчився 02.12.2022, а з урахування 4 місяців - 02.03.2023, однак, позивач звернувся до нотаріуса з питанням прийняття спадщини - 19.04.2023, тобто з пропуском вказаних строків, та не надав до суду жодних доказів щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій щодо прийняття спадщини та зволікання зі зверненням до нотаріуса з відповідною заявою, у період дії карантину та введенням в України воєнного стану.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований, тому не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 1218, 1220, 1268, 1272 ЦК України, ст. 12, 76 -81, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: відсутній у справі, місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_3 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП: відсутній у справі, місце проживання: АДРЕСА_6 ) про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за заповітом, відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 06.12.2023.
Суддя О. В. Бондаренко