Справа № 357/6492/23
Провадження № 2/357/2028/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Мартиненко Є. Є.,
За участі сторін:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представника відповідачів ОСОБА_5 ,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення дії, яка порушує право власності та відновлення становища, що існувало до порушення,-
ВСТАНОВИВ:
В червні 2023 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 про припинення дії, яка порушує право власності та відновлення становища, що існувало до порушення.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником 58/100 частини житлового будинку садибного типу з частиною господарських та побутових будівель та споруд по АДРЕСА_1 .. Іншим співвласником 42/100 частини житлового будинку з господарськими спорудами є ОСОБА_3 . Будинок юридично не поділений, але встановлено порядок користування житловим приміщенням. Позивач користується житловими кімнатами на першому поверсі під номером 6, площею 19,30 кв.м., під номером 7 площею, 7,50 кв.м., на другому поверсі під номером 10, площею 14,90 кв.м., під номером 11, площею 14,70 кв.м., коридором під номером 9, площею 4,20 кв.м.. Такий порядок зафіксовано в договорі дарування від 09 серпня 2006 року між нею та колишнім співвласником ОСОБА_6 . Відповідач ОСОБА_3 користується житловими кімнатами 4, площею 9,90 кв.м., житловою кімнатою 5, площею 19,30 кв.м.. Будинок має лише один вхід через тамбур 1-І площею 4,0 кв.м.; коридор 1-І площею 10,1 кв.м.; коридор 1-8, площею 5,10 кв.м., із якого дерев'яна драбина веде на другий поверх. Із коридору 1-8 площею5,10 кв.м. існує єдиний спосіб входу в кімнату 6 якою користується позивач. Тамбур 1-І, площею 4,0 кв.м., коридор 101 площею 101,10 кв.м, коридор 1-8, площею 5,10 кв.м., із якого дерев'яна драбина веде на другий поверх, є місцями загального користування. Відповідач ОСОБА_3 22 травня 2023 року демонтувала дерев'яну драбину на другий поверх, чим унеможливила користування житловими кімнатами 10 та 11 на другому поверсі. Заблокувала двері із коридора 1-8 до житлової кімнати 6, та заборонила прохід через тамбур 1-І та коридор 1-1 і не допускає до кухні 1-3.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
Ухвалою судді від 11.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
30.08.2023 представник відповідача ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про відмову в позові у зв'язку з тим, що 20 червня 2023 року відповідач ОСОБА_3 уклала договір дарування належної їй частки будинку під АДРЕСА_1 , яким подарувала частину будинку своїй доньці ОСОБА_4 , тому відповідач ОСОБА_3 є неналежним відповідачем.
Ухвалою суду від 30 серпня 2023 року клопотання позивача задоволено та залучено ОСОБА_4 . в якості співвідповідача. Підготовче засідання відкладено на 18 жовтня 2023 року.
14.09.2023 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Вдовика О.М. звернулася до суду з відзивом на позовну заяву, згідно з яким просила суд відмовити в задоволенні позову.
Відзив мотивовано тим, що з моменту укладення договору дарування позивач стала власником житлових кімнат, розміром 19,3 кв.м., 7,5 кв.м., 14,9 кв.м., 14,7 кв.м., позначених на плані цифрами «1-6», «1-7», «1-10», !1-11», коридор, розміром 4,2 кв.м., позначений на плані цифрами «1-9», сарай-літня кухня «В», гараж «Г», 1\2 частина вбиральні «Д». На момент укладення договору дарування від 09.08.2006 ОСОБА_6 уклала лише один договір відчуження і у неї у власності залишилися наступні приміщенні: 1-5/19.30, 1-8/5,1, 1-4/9,90, 1-2/4.1, 1-10/10,10, 1-3/5.40, 1-/4,00. При укладенні договору дарування, між дарувальником ОСОБА_6 та її доньками (позивачем та ОСОБА_3 ) була досягнута домовленість, що позивач самостійно облаштує собі окремий вихід та влаштує окремі східці на другий поверх, який належить тільки їй. Після укладення договору дарування ОСОБА_6 проживала сама в даному будинку, позивач проживала у квартирі за іншою адресою. Інша донька ОСОБА_6 - ОСОБА_3 , не погодилася укладати договір дарування за життя матері, тому ОСОБА_6 09 серпня 2006 року склала заповіт стосовно всього майна, що їй належить на день смерті на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , а ОСОБА_3 отримала свідоцтва про право на спадщину на 42/100 частини будинку. 20 червня 2023 року ОСОБА_3 подарувала своїй доньці належну їй часту у спірному будинку. Дерев'яні сходи було прибрано через їх аварійний стан, позивач ре влаштувала окремий вхід до будинку, відповідач вимушена готувати їжу в будинку своєї матері. Через постійне користування належними відповідачу кімнатами між сторонами виникають постійні конфлікти. Позивачем не доведено те, що кімнати 1-5/19,30, 1-8/5,1, 1-4/9,90, 1-2/4,1, 1-1/10,10, 1-3/5,40, 1-1/4,00. Позивачу належить весь другий поверх в будинку, на який можна дістатися сходами, що розташовані в кімнаті відповідача. Позивач встановила сходи з вулиці, щоб мати можливість дістатися на другий поверх, тому вимога, щодо встановлення дерев'яних сходів у кімнаті 1-8, що належить відповідачу, є неправомірною. Позивач договір дарування від 08.2006 не оспорювала, тому своїми діями підтвердила, що саме такий виділ її частки в будинку, її влаштовує. Відповідач намагалася сприяти позивачу зробити перепланування та облаштувати окремий вхід.. Чоловіки сторін уклали між собою письмову угоду від 24.06.2023 про те, що чоловік позивача не буде створювати перешкоди у замуруванні дверей у кімнаті 1-8, а в свою чергу чоловік відповідача встановить вхідні двері у кімнаті позивача на місці вікна за власний рахунок. Однак, з часом, сторона позивача відмовилася від такої угоди. Відповідач надала нотаріально посвідчений дозвіл позивачу на здійснення будь-якого перепланування та переобладнання частини будинку, що належить позивачу. За рахунок відповідача розроблено технічну документацію щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки, однак позивач відмовилася подавати документи на затвердження до Білоцерківської міської ради. Заявляючи позовні вимоги щодо встановлення дерев'яної драбини, розблокування (відновлення проходу) та обов'язок не чинити перешкод щодо користування позивачем вхідними дверима, позивач перевищила свої майнові права та висунула вимоги щодо нерухомого майна, що належить відповідачу. Оскільки відповідач лише демонтувала дерев'яні сходи та закрила вхідний отвір, то для таких робіт не потрібно отримання необхідних дозволів За таких обставин, позивач не довела самочинного перепланування та переобладнання при проведенні ремонтних робіт відповідачем у належній їй частці будинку; не довела правомірність та законність вимоги щодо користування нею та членами її родини кімнатами, що належать лише відповідачу; не довела не можливість влаштувати окремий вхід та сходи на другий поверх в частині будинку, що належать позивачу, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
22.09.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій просила суд зобов'язати припинити дії вчинювані відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які полягають у самовільному переобладнанні та переплануванні жилого будинку по АДРЕСА_1 шляхом відновлення становища, що існувало до порушення, а саме: солідарно за власний рахунок відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відновити (встановити) дерев'яну драбину шириною 1 метр що з'єднує коридор «8» площею 5,1 кв.м. на першому поверсі з коридором «9» площею 4,2 кв.м. на другому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до плану будівлі в технічному паспорті на житловий будинок; розблокувати (відновити прохід) через дверні пройми між коридором «8» площею 5,1 кв.м та житловою кімнатою «б» площею 19,3 кв.м. на першому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до плану будівлі в технічному паспорті на житловий будинок; не чинити перешкод щодо користування позивачем ОСОБА_1 вхідними дверима через тамбур 1-І площею 4,0 кв.м.; коридором 1-1 площею 10,1 кв.м.; коридором 11-8 площею 5,10 кв. м. із якого дерев'яна драбина веде на другий поверх, а також кухнею 1-3 площею 5,4 кв.м. та туалетом.
18 жовтня 2023 року справа була знята з розгляду в зв'язку з перебуванням судді в нарадчій кімнаті та відкладена на 06 листопада 2023 року.
26.10.2023 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в якій просила суд зобов'язати припинити дії вчинювані відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які полягають у самовільному переобладнанні та переплануванні жилого будинку по АДРЕСА_1 шляхом відновлення становища, що існувало до порушення, а саме: солідарно за власний рахунок відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відновити (встановити) дерев'яну драбину шириною 1 метр що з'єднує коридор «8» площею 5,1 кв.м. на першому поверсі з коридором «9» площею 4,2 кв.м. на другому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до плану будівлі в технічному паспорті на житловий будинок; розблокувати (відновити прохід) через дверні пройми між коридором «8» площею 5,1 кв.м та житловою кімнатою «б» площею 19,3 кв.м. на першому поверсі житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до плану будівлі в технічному паспорті на житловий будинок; відновити єдину систему водяного опалення з чавунними радіаторами з'єднаними металевими трубами між собою та підігрівом води з допомогою газового котла в житловому будинку по АДРЕСА_1 шляхом монтажу чавунних радіаторів в кімнатах «1-3» та «1-4» в кількості 3 (три) штуки, а також монтажу трубопроводів опалення : трубу D 32 в кількості 8 (вісім) метрів, трубу D 25 в кількості 4 (чотирн) метра, трубу D 40 в кількості 5 (п'ять) метрів, і трубу D 50 в кількості 4 (чотири) метра.; не чинити перешкод щодо користування позивачем ОСОБА_1 вхідними дверима через тамбур 1-І площею 4,0 кв.м.: коридором 1-1 площею 10,1 кв.м.; коридором 1-8 площею 5,10 кв.м. із якого дерев'яна драбина веде на другий поверх, а також кухнею 1-3 плошею 5.4 кв.м. та туалетом.
28.09.2023 представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Вдовика О.М. подала клопотання про виклик свідка: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
06.11.2023 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Вдовики О.М. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: відповідь КП КОР Київське обласне бюро технічної документації № БЦ 2401/1 від 31.10.2023.
Ухвалою суду від 06 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 грудня 2023 року. Вказаною ухвалою задоволено клопотання представника відповідача та викликано в судове засідання в якості свідка ОСОБА_7 .
В судовому засіданні позивач та її представник збільшені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задоволити, з підстав, викладених у позові та заявах про збільшення позовних вимог.
Представник позивача - адвокат Шевчук Ю.І. додатково пояснив, що будинок знаходиться у спільній частковій власності, тому всі кімнати в будинку є спільними та можуть використовуватися сторонами у справі. На розподіл будинку у сторони позивача відступні грошові кошти і вказаний розподіл буде потребувати значного часу та отримання ряду дозволів.
Позивач ОСОБА_1 додатково пояснила, що вона має намір розділити будинок, проте для цього потрібно багато часу, а на даний момент відповідачі чинять перешкоди у користуванні спільним будинком. Відповідачі демонтували драбину, яка веде на другий поверх будинку, через що вона із сім'єю піднімається на другий поверх через драбину на вулиці. Відповідача демонтували труби та чавунні батареї, через що вона обігріває будинок електрообігрівачами. Відповідачі чинять перешкоди у проході до будинку, а у випадку входу з іншої сторони будинку, її дитина буде обходити все подвір'я для того, що пройти до туалету.
В судовому засіданні відповідачі та їх представник заперечили проти задоволення позовних вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача - адвокат Вдовика О.М. додатково пояснила, що стороною позивача не доведено порушення своїх прав, договором дарування частки будинку фактично виділено частки у будинку в натурі. Сторона позивача на протязі 17 років з момент проживання у будинку не вчиняє будь-яких дій спрямованих на виготовлення окремого входу в будинок, добудови кухні ванни та туалету, які належать відповідачу ОСОБА_4 . Відповідач ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у справі так як подарувала свою частку будинку доньці ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_3 додатково пояснила, що вона не чинить перешкоди у користування житловим приміщенням позивачу, так як подарувала свою частку у спірному житловому будинку доньці ОСОБА_4 , а сама проживає за іншою адресою.
Відповідач ОСОБА_4 додатково пояснила суду, що вона з осені 2022 року пропонує позивачу ОСОБА_1 зробити окремий вхід та не користуватися належними їй коридорами, кухнею, ванною та туалетом. Позивач не заперечувала проти перепланування, але до останнього часу його не зробила. Вона не має можливості користуватися кухнею, так як нею користується виключно позивач, а вона в свою чергу готує їсти в будинку своєї матері та з підносами носить їжу до своєї кімнати. У ванній кімнаті позивач миє собаку, через що вона не може належним чином здійснювати гігієнічні процедури своїм дітям, віком 8 років та 2 роки і 8 місяців. Через належні їй вхідні двері та коридори проходять позивач зі своєю родиною та їх знайомими, у зв'язку з чим вона вимушена з чоловіком та двома дітьми проживати в одній кімнаті. В належному їй коридорі вона демонтувала дерев'яну драбину через те, що остання перебувала в аварійному становищі і на намагалася вилізти її менша дитина, якій 2 роки і 8 місяців, що створювало небезпеку для життя та здоров'я останньої. Позивач може облаштувати окремий вхід у свої кімнати та зі своєї кімнати на першому поверсі зробити драбину у кімнати, розміщені на другому поверсі. Вона демонтували труби та чавунні батареї у своїх кімнатах так як планує перейти з газового опалення на будинку на електричне.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 показав суду, що, він є чоловіком відповілача ОСОБА_4 . Між сторонами у даній справі розпочалися суперечки щодо користування житловим будинком, через що він запропонував чотири варіанти вирішення спору: 1) продати будинок і розподілити грошові кошти; 2) купити частину позивача ; 3) продати свою частину позивачу; 4) розділити житловий будинок. На всі варіанти сторона позивача відповіла відмовою через небажання продавати будинок та свою частку та відсутність грошових коштів для придбання будинку та його розподілу. Він особисто знайшов майстра, який погодився зробити вхідний отвір та поставити двері зі сторони житлової кімнати позивача, проте позивач відмовилася це робити Вони не можуть надавати. Діти проживають в одній кімнаті з відповідачами, бо через їх кімнати проходять позивачі та їх знайомі, що заважають спокою сім'ї.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне:
09 серпня 2006 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_8 58/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, по АДРЕСА_2 . У власність обдарованої перейшли житлові кімнати розміром 19,3 кв.м, 7,5 кв.м, 14,9 кв.м, 14.7 кв.м, позначені на плані цифрами «1-6», «1-7», «1-10», «10-11», коридор, розміром 4,2 кв.м, позначений на плані цифрами «1-9», сарай-літня кухня «В», гараж «Г», 1є2 частина вбиральні «Д».(а.с.7).
Право власності зареєстроване 15.08.2006 (а.с.8).
ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24 червня 2021 року отримала 42/100 частини вказаного житлового будинку (а.с.9)
Білоцерківським бюро технічної інвентаризації 06.06.2006 складено технічних паспорт на будинок АДРЕСА_1 . Відповдіно до даного паспорту, вхідний отвір у будинок веде до коридору, який не належить стороні позивачу, згідно договору дарування. Також, стороні позивача, згідно договору дарування не належить коридор, у якому розміщено дерев'яну драбину, яка веде на другий поверх (а.с.10-11).
Рішенням Білоцерківської міської ради від 30 березня 2023 року № 3716-38-VIII затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу земельної ділянки комунальної власності у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.13).
22.05.2023 позивач зверталася до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУАП та до Білоцерківського РУП із заявою щодо сварок із сестрою, яка зносить сходи у спільному будинку (а.с.14-15).
24 червня 2023 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_4 42/100 частки житлового будинку під АДРЕСА_1 (а.с.47-50).
Представником відповідачів долучено до матеріалів справи копії документів, що містяться в інвентаризаційній справі по житловому будинку АДРЕСА_1 (а.с.83-105); копію звернення ОСОБА_1 та до БТІ та технічні характеристики житлового будинку АДРЕСА_1 . Згідно довідки Київського обласного бюро БТІ право власності на будинок по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_8 (58/100 частини) та за ОСОБА_6 (42/100 частини). Станом на останню дату проведення технічної інвентаризації, 26.09.2023 загальна площа житлового будинку становить 118,20 кв.м., житлова площа - 90,40 кв.м. Загальна площа змінилася з 118,50 кв.м. на 118,20 кв.м., житлова площа змінилася з 85,60 кв.м. на 90,40 кв.м. за рахунок внутрішнього перепланування, що не потребує дозвільних документів на викання будівельних робіт (а.с.136-145).
Позивачем ОСОБА_1 долучено до матеріалів справи відповідь Білоцерківського РУП на звернення ОСОБА_9 з рекомендацією звернення до суду та фотосвітлини (а.с.112-116); акт обстеження системи опалення житлового будинку щодо демонтажу труб та радіаторів (а.с.132).
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про визнання недостовірним доказ - копію технічного паспорта, поданий представником відповідача. Суд не вбачає підстав для визнання вказаного доказу неналежним, так як подання даного доказу не порушує вимоги статі 83 ЦПК України.
При вирішенні справи суд виходить з наступного:
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб - ч.1 ст.316 ЦК України.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном -- ч.1 ст. 317 ЦК України.
Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі - ч.5 ст.319 ЦК України.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні - ч.1 ст.321 ЦК України.
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю - ч.1 ст. 356 ЦК України.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою - ч.1 ст. 358 ЦК України.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю - ч.2 ст. 358 ЦК України.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації - ч.3 ст. 358 ЦК України.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном - ч.1 ст. 391 ЦК України.
Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено позовні вимоги в частині в частині необхідності відновлення (встановлення) дерев'яної драбини на першому поверсі з кімнати, яка згідно договору дарування від частини житлового будинку від 09 серпня 2006 року, не належить позивачу та не можливості, самостійно з однієї із своїх кімнат, розміщених на першому поверсі зробити драбину та прохід до друга поверху будинку.
Позивачем не доведено обов'язку відповідачів не чинити перешкоди у проході через між коридором та житловою кімнатою, які згідно вказаного договору дарування також виділені у користування позивачу. Крім цього, позивачем не спростовано твердження відповідача щодо можливості зробити вхід до будинку через кімнати, виділені у користування позивачу, договором дарування від 09 серпня 2006 року.
Позивачем заявлено вимоги не чинити перешкоди щодо користування вхідними дверями, двома коридорами, кухнею та туалетом, які в свою чергу порушують право іншого співвласника ОСОБА_4 на користування вказаними приміщеннями, які в свою чергу, не були виділені позивачу договором дарування від 09 серпня 2006 року.
Згідно довідки Київського обласного бюро технічної інвентаризації (а.с.144) житлова площа в будинку змінилася за рахунок внутрішнього перепланування, що не потребує дозвільних документів на виконання будівельних робіт.
На думку суду, позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав - усунення перешкод в користуванні спільною частковою власністю замість поділу житлового будинку чи виділення їх часток у натурі в разі неможливості такого поділу.
Правова позиція у подібних за змістом правовідносинах викладена у постанові Об'єднаної плата Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18.
Позовні вимоги щодо відповідача ОСОБА_3 не підлягають до задоволення, у тому числі і через те, що остання не є співвласником спірного житлового будинку та не може чинити перешкоди в його користуванні стороні позивача.
Вказане свідчить про те, що відповідач ОСОБА_3 не може відповідати за даним позовом та є неналежним відповідачем, що в свою чергу є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про доцільність ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати у справі, пов'язані зі сплатою позивачем судового збору, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 81, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про припинення дії, яка порушує право власності та відновлення становища, що існувало до порушення - відмовити.
Судові витрати у справі, пов'язані зі сплатою судового збору, покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 . РНОКПП: матеріали справи не містять.
Суддя М. М. Бебешко