Справа № 288/2347/23
Провадження № 2/288/397/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Коростишівський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк Комерційний банк «Приватбанк» (далі - Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Коростишівський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
На обґрунтовування позовних вимог позивач зазначив, що 22.08.2023 ОСОБА_2 стало відомо, що на виконанні у Коростишівському відділі державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження ВП № 55534847 (ідентифікатор доступу: 49А93Г914Г53) з примусового виконання виконавчого напису, вчиненого 03.08.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 7812.
Ознайомившись 22.08.2023 з матеріалами виконавчого провадження, Позивач дізнався про те, що виконавче провадження здійснюється на підставі вищевказаного виконавчого напису, яким звернено стягнення з громадянина України, ОСОБА_2 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Народичі Народицького району Житомирської області, місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження якого: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № ІД, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, к/р НОМЕР_2 у УНБУ в Дніпропетровські області, МФО 305299, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 13 січня 2011 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 31.05.2017, грошових коштів у сумі 21890 грн. 16 коп. (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто грн. 16 коп.), з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн. 00 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі 13621 грн. 58 коп.; заборгованості з пені та комісії у розмірі 1 750 грн. 00 коп.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 1018 грн. 58 коп., стягнення здійснюється за період з 13 січня 2011 року по 31 травня 2017 року.
Зі змісту вказаного вище виконавчого напису вбачається, що він був вчинений на підставі Кредитного договору від 13 січня 2011 року, який не є нотаріально посвідченим договором, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та Позивачем.
Сторона Позивача обґрунтовано вважає, що виконавчий напис вчинений з численними порушеннями законодавства України, а тому повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Виконавчий напис, вчинений 03.08.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 7812, не відповідає вимогам законодавства України, зокрема, змісту статті 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, оскільки такий напис вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений. Саме тому очевидним є те, що такий виконавчий напис виконанню не підлягає.
Окремо сторона Позивача вважає за необхідне зазначити, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах.
На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених до нього вимог і визнання їх.
Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
В цьому контексті сторона Позивача звертає увагу суду на те, що Позивач не отримував від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» повідомлення про порушення основного зобов'язання.
Таким чином, в момент посвідчення виконавчого напису нотаріусом не було з'ясовано обставину наявності чи відсутності спору між сторонами Кредитного договору від 13 січня 2011 року стосовно розміру заборгованості за кредитним договором.
Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не пересвідчився у тому, що з дня виникнення права вимоги по кредитному договору від 13 січня 2011 року минуло більше трьох років. Період стягнення у виконавчому написі зазначено з 11.01.2011 по 31.05.2017, тобто більше ніж три роки з моменту, коли кредитор дізнався про порушення Позивачем умов договору та, відповідно, його прав.
В даному випадку оспорюваний виконавчий напис не міг бути вчинений, оскільки заявлені вимоги за строк, що перевищує строк позовної давності з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.
На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03.08.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 7812, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за Кредитним договором від 13 січня 2011 року за період з 13 січня 2011 року по 31 травня 2017 року (сума загальної заборгованості становить 21890,16 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто гривень 16 копійок).
Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив, справу розглядати без його участі.
Представник Відповідача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.
06.12.2023 від представника Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір, за яким існують невиконані кредитні зобов'язання, банк звернувся для захисту свого порушеного права до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Наголошує, що банком були надані усі необхідні документи, згідно з Переліком документів затвердженим Кабінетом Міністрів України, які підтверджують наявність правовідносин між кредитором та боржником, а також документи, які підтверджують заборгованість. Договір досі чинний, а отже в кредитора виникає право вимагати виконання обов'язків боржника, передбачених договором, в тому числі й право на примусове стягнення боргу у будь-який час, це право виникає до тих пір доки договір є чинним. Позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед банком за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості. Вважає, що виконавчий напис є цілком правомірним, а доводи позивача є нікчемними, нотаріус діяв у рамках чинного законодавства, а отже виконавчий напис вчинено з дотриманням всіх вимог законодавства.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду лист в якому просив розгляд проводити за його відсутності.
Представник третьої особи Коростишівського ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з'явився, про дату час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статей 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Судом встановлено, що 03 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем вчинено виконавчий напис, та зареєстрований в реєстрі за № 7812, про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», місцезнаходження якого: місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № ІД, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, к/р НОМЕР_2 у УНБУ в Дніпропетровські області, МФО 305299, невиплачених в строк відповідно до умов Кредитного договору від 13 січня 2011 року та Розрахунку заборгованості за договором станом на 31.05.2017, грошових коштів у сумі 21890 грн. 16 коп. (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто грн. 16 коп.),
з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5000 грн. 00 коп.; заборгованості за відсотками у розмірі 13621 грн. 58 коп.; заборгованості з пені та комісії у розмірі 1 750 грн. 00 коп.; заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 500 грн. 00 коп.; заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 1018 грн. 58 коп., стягнення здійснюється за період з 13 січня 2011 року по 31 травня 2017 року.
Попільнянським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, відкрито виконавче провадження № 55534847, на підставі заяви представника ПАТ КБ «Приватбанк» про відкриття виконавчого провадження та виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем № 7812 від 03 серпня 2017 року.
Постановою Попільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 02 квітня 2018 року, постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_2 .
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис про стягнення з нього на користь Відповідача заборгованості за кредитним договором з тих підстав, що Третьою особою при вчиненні виконавчого напису не враховано норми чинного законодавства, а надані Відповідачем документи, на підставі яких Третьою особою було вчинено виконавчий напис не були достатніми для підтвердження безспірності його заборгованості перед Відповідачем на день вчинення напису.
Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон) та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону), якими зокрема є - Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до статті 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Вказаний Перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.199S року № 1172.
Із моменту набрання чинності вказаною постановою і до 10.12.2014 чинною була редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку). 10.12.2014 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями (п. 2 Переліку).
Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 р. визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, можливо дійти висновку, що виконавчий напис, вчинений 03.08.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 7812, не відповідає вимогам законодавства України, зокрема, змісту статті 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, оскільки такий напис вчинений на не передбаченому Переліком борговому документі - кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.
Статтею 88 Закону врегульовано, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
З огляду на вищевикладене, захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 р. (справа №916/3006/17) наголосила, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур
і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чине було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Інформація про наявність у суді іншого позову стягувача до боржника чи боржника до стягувача сама по собі не є доказом недотримання умови щодо безспірності заборгованості.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Верховним Судом у постанові від 29 січня 2019 року, у справі № 910/13233/17 зазначено, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
В роз'ясненнях, викладених в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні», затверджених постановою від 07 лютого 2014року № 2, у 10 пункті роз'яснень зазначено, що, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не розглядає спір про право. Виконавчий напис вчиняється виключно за документально оформленими вимогами, які викладені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, тільки за наявності всіх умов, передбачених Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII.
Пунктом 3.1 Глави 16 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно пунктів 3.2, 3.5 Глави 16 Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік № 1172). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Згідно пункту 2 Переліку № 1172, для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов'язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.
Крім того, саме в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Зважаючи на те, що Позивач заперечує наявність у нього заборгованості, яка звернена стягненню у виконавчому написі нотаріуса, матеріали справи беззаперечно не свідчать про її безспірність, а протилежного судом не встановлено, а сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості Позивача, а тому суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Наведені вище обставини в їх системному зв'язку вказують на те, що Відповідач, звертаючись до Третьої особи з заявою на вчинення виконавчого напису про звернення стягнення з ОСОБА_2 заборгованості, не надав належних доказів безспірності сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом в зв'язку з чим було недотримано умови та процедуру вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, а Відповідач належних підтверджень, які б спростовували доводи Позивача, не надав.
Крім того, суду не надано доказів на підтвердження належного отримання боржником вимоги про погашення заборгованості та/або не наведено причин не отримання Позивачем направленої АТ КБ «Приватбанк» вимоги.
Слід звернути увагу на те, що не отримання Позивачем вимоги про усунення порушень за договором об'єктивно позбавило її можливості бути вчасно проінформованою про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або спростувати вимоги АТ КБ «Приватбанк».
Позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення спірного виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо суми заборгованості, що об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Інші доводи та обґрунтування позовних вимог також заслуговують на увагу та свідчать про відсутність достатніх законних підстав, які б давали можливість приватному нотаріусу вчинити спірний виконавчий напис, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відсутні належні та допустимі докази на підтвердження безспірності заборгованості, яка заперечується позивачем, є недоведеним факт надання стягувачем нотаріусу всіх необхідних документів, що підтверджують безспірність заборгованості, та дотримання нотаріусом при вчиненні виконавчого напису всіх вищезазначених вимог закону, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при поданні до суду позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень /а.с.35/, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Також представником подано до суду клопотання про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу, після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Керуючись Законом України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5; статтями 4, 5, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієв Артем Анатолійович, Коростишівський ВДВС у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 серпня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Завалієвим Артемом Анатолійовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 7812, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором від 13 січня 2011 року за період з 13 січня 2011 року по 31 травня 2017 року (сума загальної заборгованості становить 21890 гривень 16 копійок).
Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073 гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко