Справа № 285/6816/23
провадження у справі 3/0285/4785/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 грудня 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Мозговий В.Б., розглянувши матеріали, що надійшли з Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ :
Згідно адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 26.10.2023о 00 год. 19 хв., по вул. Лермонтова. 2 в м. Звягель керував транспортним засобом Wolkswagen н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом № 535 від 26.10.2023, результати огляду становлять 0,52 % проміле, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлений, що підтверджується його підписом в протоколі, довідкою про доставку СМС-повідомлення. Про причини не повідомив, заяв чи клопотань не направляв. Також було роз'яснено його права визначеними ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ознайомлений, про що в протоколі наявний його підпис.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 оскільки останній не виявив зацікавленості у присутності на розгляді справи.
ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2023 ОСОБА_1 постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами справи, зокрема, даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 270407 від 26.10.2023, тестом № 535 від 26.10.2023 результати огляду становлять 0,52 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією відеозапису, з якого вбачається. що ОСОБА_1 погодився з результати огляду газоаналізатора «Alcotest № 6810» та відмовився їхати до медичного закладу.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Окрім того, поліцейським було дотримано вимоги ст. 35 ЗУ “Про поліцію”, що підтверджується постановою від 26.10.2023 серія БАД № 565900 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ним ч. 1, ч. 4 ст. 126 КУпАП, яка набрала законної сили та не оскаржувалась ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства , зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи в їх сукупності, наявні в справі докази приходжу до висновку про необхідність застосування до правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки
Стягнути ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя В.Б. Мозговий