Справа № 278/3680/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О. М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, яка складається із права на земельну частку (пай) із земель колективної власності Сільськогосподарського підприємства ім. Кірова площею 4,84 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, розташованої у с. Улянівка Житомирського району Житомирської області.
Позивач для отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно звернувся до державного нотаріуса Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщука А. І., однак отримав відмову.
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розміром 4,84 га в умовних кадастрових гектарах, розташовану на землях Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Кірова в с. Улянівка Житомирського району Житомирської області після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 бабусі ОСОБА_2 .
Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності; позовні вимоги підтримав та просить задовольнити (а.с. 57).
Відповідач участь свого представника в судове засідання не забезпечив; про розгляд справи були повідомлені належним чином (а.с. 51, 56). Заяв, клопотань від Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області на адресу суду не надходило.
Розгляд здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку предствника позивача, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що з документів, наданих позивачем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11), є бабусею ОСОБА_1 (а.с. 12, 13, 17-25). Даний факт також було встановлено рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 27.06.2023 року по справі №278/1127/23 (а.с. 28-30).
Померла ОСОБА_2 за життя залишила заповіт (а.с. 26), згідно якого все своє майно заповіла внуку ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки виконавчого комітету Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 416 від 27.09.2022 року (а.с. 15) згідно уточненого списку громадян-членів КСП ім. Кірова, станом на 15.03.1997 року, за ОСОБА_2 рахується сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЖТ 0144161 розміром 4,84 га умовних кадастрових гектарах.
Відповідно до довідки державної нотаріальної контори Житомирської області № 1725/02-14 від 10.11.2022 року (а.с. 9), згідно спадкової справи № 480/2022, заведеної Житомирською державною нотаріальною конторою, спадкоємцем після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; інших спадкоємців немає.
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.11.2022 року державним нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщуком А. І. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне спадкове майно з причини ненадання документів та рішення, які підтверджують родинні відносини з померлою.
Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 ЦК України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
До правовідносин, що виникли, необхідно застосувати норми ЦК УРСР від 18.07.1963 року, так як спадщина після померлої ОСОБА_2 відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту її відкриття, у спадкоємця, який прийняв спадщину, право на спадкове майно виникає з моменту відкриття спадщини, а не з дня одержання свідоцтва про право на неї. Відповідно до ст. 549 вказаного Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 524 ЦК УРСР 1963 року спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За загальними правилами спадкування до складу спадщини входять усі права та обов'язки, а також майно, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі, остання відповідно до п.7 Указу Президента України № 720 /95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» /далі - Указ №720/95/, має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою. Позови громадян, пов'язані з паюванням земель зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифікату, виділення паю в натурі, можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Відповідно до пункту 2 Указу № 720/95, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювати в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Крім того, право на земельний пай мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право, а саме - земельного сертифіката (Указ Президента України від 10 листопада 1994 р. №666/94 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»).
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу №720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов:
-перебування в членах КСП на час паювання;
-включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю;
-одержання КСП цього акта.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) державною адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
З огляду на наведене, враховуючи те, що позивач є спадкоємцем померлої бабусі, зважаючи на відсутність у позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на майно у нотаріуса або в уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування, суд вважає за потрібне задовольнити позовну заяву та визнати за позивачем право на спадкове майно за заповітом.
Позивач не заявляє вимог про стягнення судових витрат, тому суд це питання не вирішує.
Керуючись ст. ст. 3,10,11,60, 213-215, 294 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка помела ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 4,84 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності КСП ім. Кірова, розташованого в с. Улянівка Житомирського району Житомирської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 06 грудня 2023 року.
Суддя О. М. Дубовік