Справа № 161/17051/23
Провадження № 3/161/5188/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 30 листопада 2023 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Крупінська С.С.., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
- за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 002423 від 23.09.2023 року, ОСОБА_1 23.09.2023 року о 15 год. 10 хв. в с.Сирники по вул.Ковельській керував автомобілем марки «BMW-528», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у медичному закладі КП «Волинський МЦТЗ» міста Луцька у лікаря -спеціаліста о 16 год. 30 хв. зі згоди водія у встановленому законом порядку. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком лікаря № 538 від 23.09.2023 року. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п.2.9 «а» ПДР та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Світлицька З.О. повідомила, що її підзахисний вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає. Пояснила, що дії щодо складання зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є незаконними, а дії працівника поліції, що склав процесуальний документ є такими, що не відповідали встановленим законом вимогам, а саме: було допущено грубе порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу у медичному закладі, а саме лікарем не було запропоновано водію здати для дослідження зразки біологічних середовищ, таких як сеча, слина, змиви з поверхні губ, тощо. Огляд лікарем проводився із застосуванням газоаналізатора, пристроєм «Alcotest 5820» № ARRB-0144, який немав чинного сертифіката відповідності, оскільки не пройшов повірку (калібрування) у 6-місячний строк. Вказує, що наданий поліцейськими з бодікамер відеозапис містить окремі відеофайли, які не дають уявлення про загальну картину обставин справи від початку до моменту складання протоколу. Тому інформація яка міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, та розбіжності з відеозаписом події тягне за собою як результат недопустимості основного доказу протоколу про адміністративне правопорушення та решти доказів. На підставі наведеного, просила провадження щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Світлицької З.О., дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
Так, згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незважаючи на заперечення ним своєї провини, повністю доводиться зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 002423 від 23.09.2023 року, у якому зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Вищевказаний протокол складений уповноваженою особою поліцейським СРПП Луцького РУП ГУНП у Волинській області сержантом поліції Зінкевичем В.А. , підписаний особою яка його склала. ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також повідомлено про розгляд справи у Луцькому міськрайонному суді, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначено, що до протоколу додаються безперервне відео з нагрудної бодікамери поліцейського № 5, висновком та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.09.2023 року № 538.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №002423 від 23.09.2023 року є належним та допустимим доказом.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів по справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи із нагрудних камер працівників поліції.
Відповідно до п.2 Розділу 1 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 зазначено, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою, зокрема попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Дані оглянутих відеофайлів в сукупності з дослідженими матеріалами провадження свідчать, що ОСОБА_1 була забезпечена реальна можливість скористатись своїми процесуальними правами та розпорядитись процесуальними обов'язками з метою захисту своїх інтересів, скористатись правом на правову допомогу; надати письмові пояснення та заперечення щодо дій працівників поліції; отримати копію протоколу про адміністративне правопорушення, тощо.
При цьому, наявність переривань у відеозаписах, ніяким чином не може впливати на повноту, всебічність та об'єктивність з'ясування обставин справи та доведеності поза розумним сумнівом факту вчинення особою адміністративного правопорушення, оскільки наявні в матеріалах справи відеозаписи повністю узгоджуються з обставинами справи та доданими доказами.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів не надано.
Отже, суд вважає, що долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи із нагрудної бодікамери № 5 є належним та допустимим доказом, оскільки отримані у встановленому законом порядку (ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху №1231-ІХ зі змінами від 16.02.2021 року) та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Зі змісту вищевказаного відеозапису, вбачається, що на АЗС в с.Сирники Луцького району по вул.Ковельській, під'їхав транспортний засіб марки «BMW-528», д.н.з. НОМЕР_1 з якого вийшов ОСОБА_1 , працівники патрульної поліції стояли на заправці, та відразу підійшли до водія. Під час спілкування з водієм, було виявлено, що водій знаходиться з явними ознаками алкогольного сп'яніння та запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ,зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», результат огляду позитивний 2,90 проміле, однак, ОСОБА_1 , не погодився з результатом, тому було запропоновано йому проти огляд в медичному закладі охорони здоров'я.
Вищенаведене передбачено і п 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, згідно вимог якого, поліцейський, забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно до п.п.13,14 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року N 1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858 (далі - Інструкція), для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу, а саме предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов'язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров'я, куди він доставлений.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебував у свідомому стані, тому лікарем було запропоновано останньому пройти тест на стан алкогольного сп'яніння за допомогою пристроя «Alcotest 5820» № АRRB-0144, на що останній погодився. Крім того, проведення лабораторних досліджень на визначення стану алкогольного сп'яніння не обов'язкове.
Згідно висновку та акту КП «Волинський МЦТЗ» № 538 від 23.09.2023 року огляд був проведений лікарем наркологом о 16:30 год., тобто на протязі 1 год.20 хвилин з моменту виявлення відповідних підстав.
Отже, даний висновок був складений відповідно до вказаної Інструкції та ст.266 КУпАП.
З результатами, зазначеними у вказаному висновку, ОСОБА_1 був ознайомлений, що засвідчив своїм підписом. Будь-яких заперечень чи зауважень при ознайомленні обстежуваного із результатами його огляду не надходило.
Що стосується доводів захисту з приводу того, що результати приладу «Alcotest 5820» № АRRB-0144 та приладу «Alcotest 6820» № АRPK-0048не мають чинних сертифікатів відповідності, то вони не заслуговують на увагу.
Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Таким чином газоаналізатори виробництва компанії Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту. Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
З повідомлення компанії ТОВ «АТЗТ Компанії Сатури Дейта Інтернешенел», яка є уповноваженим представником та офіційним екслюзивним дистриб'ютором виробника концерну Drager Safety AG & Co. KGaA (Німеччина) в Україні від 02.11.2023 року за вх.№ 936-11 вбачається, що газоаналізатори для вимірювання вмісту алкоголю у видухуваному повітрі Drager Alcotest 5820 є медичними виробами та відносяться до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. В органі оцінки відповідності ДП «Український медичний центр сертифікації» на газоаналізатори Drager Alcotest 5820 отримано Сертифікат відповідності № UA.TR.039.645 від 26.12.2022 року (перше видання 08.06.2018) згідно Технічного регламенту щодо медичних виробів
Отже, огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатор Drager Alcotest 5820, термін повірки (калібрування) якого не сплинув на час огляду.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що водій ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинення, а також у закладі охорони здоров'я, за результатами яких - він перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Заперечення захисника, що наявні в матеріалах справи не спростовують наявність алкоголю в організмі водія ОСОБА_1 під час керування транспортного засобу «BMW» та мають на меті уникнення від відповідальності підзахисного.
Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням його особи і суспільної небезпеки скоєного, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Окрім того, у відповідності до ст.40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 33, 40-1, 221, 268, 283-287, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області С.С.Крупінська