ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2023 р. м. Київ Справа № 911/1505/23
Суддя: Грабець С.Ю.
Секретар судового засідання: Передрій І.В.
Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Профжилкомфорт”
про стягнення заборгованості,
за участю представника:
позивача: Троня І.В. - адвоката (посвідчення №6797/10 від 27.06.2018 року);
відповідача: не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
18 травня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Профжилкомфорт» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 141 161,63 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 19.12.2018 року.
Ухвалою суду від 23.05.2023 року відкрите провадження у справі в порядку спрощеного письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 31.07.2023 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 13 вересня 2023 року.
15 серпня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята до розгляду судом, в якій він просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 102 073,68 грн., пеню в сумі 8 433,09 грн., три проценти річних у розмірі 801,37 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 3 508,40 грн.
У підготовчому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.09.2023 року закрите підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду по суті на 04 жовтня 2023 року.
У засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача в засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судове засідання відкладене на 08 листопада 2023 року, про що постановлена ухвала суду.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно з ч. 2 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 4 ст. 89 Цивільного кодексу України встановлено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
На відповідача, як юридичну особу, відповідно до положень ст. 4, ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", покладений обов'язок зазначати достовірні дані щодо місця розташування юридичної особи, які, відповідно до положень ст. 10 цього Закону, вважаються достовірними і можуть бути використані для отримання поштових відправлень юридичною особою, яка повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень, відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок" та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Так, з метою повідомлення відповідача про судові засідання, ухвала суду від 23.05.2023 року про відкриття провадження у справі, ухвала суду від 31.07.2023 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, ухвала суду від 13.09.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а також ухвала суду від 04.10.2023 року про відкладення судового засідання, були направлені рекомендованими листами із повідомленнями про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Європейська, будинок 10, офіс 42.
Поштові відправлення №0600027947317, №0600039760131 та №0600052687788 отримані відповідачем 20 червня 2023 року, 24 серпня 2023 року та 08 листопада 2023 року відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, долученими до матеріалів справи.
Поштове відправлення №0600047322046 не було вручене відповідачу, у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що підтверджується копією повернутого поштового конверту, долученого до матеріалів справи.
Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження.
При цьому, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, зокрема, суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі
судової влади України.
Ухвала Господарського суду Київської області від 23.05.2023 року про відкриття провадження у справі №911/1505/23 внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень 25 травня 2023 року; ухвала суду від 31.07.2023 року про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, - 02 серпня 2023 року; ухвала суду від 13.09.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, - 18 вересня 2023 року; ухвала суду від 04.10.2023 року про відкладення судового засідання, - 09 жовтня 2023 року.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Так, явка в судове засідання сторін - це право, а не обов'язок сторони, і, відповідно до положень ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, справа, за умови належного повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо їх нез'явлення не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 04.09.2023 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подав, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини враховуються судом при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
У зв'язку із введенням воєнного стану, а також з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 08 листопада 2023 року.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ), регламентовані взаємовідносини, що виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальної послуги - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є електропостачальником, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №429 від 14.06.2018 року і, відповідно, є постачальником універсальної послуги.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 1.2.8 ПРРЕЕ, постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов'язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку. При переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Пунктом 3.1.5 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному веб-сайті, про що повідомити Регулятора.
Згідно з п. 3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (абз. 3 п. 13 розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до абз. 9 п. 13 розділу XVII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про ринок електричної енергії», передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Судом встановлено, що 01 січня 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Профжилкомфорт» (далі - відповідач) був укладений договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - споживач) постачальником універсальних послуг (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою - приєднання, яка є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.1. договору, зокрема, за цим договором позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що обсяг проданої відповідачу електроенергії визначається ОСР та для споживачів, які не є побутовими (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.
Згідно з п. 3.4. договору, датою початку постачання електричної енергії відповідачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.
Відповідно до заяви - приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, постачання електричної енергії відповідачу починається з 01 січня 2019 року.
Відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком №3 до цього договору (п. 5.1. договору).
Пунктом 5.2. договору встановлено, що спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції позивача. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Згідно з п. 5.7. договору, зокрема, ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися позивачем у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.
Відповідно до п. 5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Пунктом 5.9. договору встановлено, що розрахунки відповідача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача (далі - спецрахунок). При цьому, відповідач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу позивача, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної мережі за цим договором здійснюється відповідачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок позивача. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок позивача надійшла вся сума коштів. Спецрахунок позивача зазначається у платіжних документах позивача, у тому числі у разі його зміни.
Згідно з п. 5.10. договору, оплата рахунка позивача за цим Договором має бути здійснена відповідачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання відповідачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої відповідачем. Всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (п. 6.2. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав відповідач, та набуває чинності з дати подання відповідачем заяви - приєднання але не раніше дати, наведеній в комерційній пропозиції. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної відповідачем у заявці - приєднанні.
Умовами Комерційної пропозиції "Універсал" (додаток №3 до Договору) визначено наступне.
Початок постачання: з дати приєднання відповідача до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у порядку, встановленому заявою-приєднання, але не раніше 01.01.2019р.
Термін постачання: до 31.12.2019р. Постачання вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення вказаного терміну постачання жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення постачання, або про перегляд умов комерційної пропозиції. Термін постачання електричної енергії не може перевищувати термін, протягом якого позивач має право бути постачальником універсальних послуг.
Порядок оплати: попередня оплата: 100% вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду; остаточний розрахунок: проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Обсяги попередньої оплати визначаються шляхом множення відповідного договірного обсягу постачання електричної енергії на ціну, зазначену згідно умов даної комерційної пропозиції, та підлягають оплаті незалежно від отримання рахунку позивача. Юридична особа, яка створена шляхом об'єднання побутових споживачів, здійснює повну оплату вартості спожитої на побутові потреби електричної енергії шляхом остаточного розрахунку. Юридична особа, предметом діяльності якої є надання житлово - комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг здійснює повну оплату вартості електричної енергії шляхом остаточного розрахунку.
Умови встановлення договірних обсягів постачання електричної енергії: договірні величини (обсяги) споживання електричної енергії на розрахунковий період встановлюються на основі фактичних значень обсягу спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період попереднього року. Якщо фактичне значення обсягу спожитої електричної енергії за відповідний період попереднього року дорівнює нулю, договірний обсяг споживання електричної енергії визначається на основі фактичного обсягу спожитої електричної енергії у першому, наступному за відповідним розрахунковому періоді попереднього року, споживання в якому більше нульового значення. Споживач, струмоприймачі якого вперше приєднані до електричних мереж, має право надати договірні обсяги споживання електричної енергії з розбивкою по місяцях на весь термін дії договору разом з заявою - приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати: рахунок на попередню оплату надається позивачем відповідачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається позивачем відповідачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані позивачем рахунки підлягають оплаті відповідачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем передана, а відповідачем прийнята електрична енергія, на суму 123 552,48 грн., що підтверджується рахунками - фактурами за спожиту електричну енергію: №6837169173 за січень 2022 року від 31.01.2022 року, на суму 58 794,25 грн.; №5000747336 за лютий 2022 року від 28.02.2022 року, на суму 29 063,71 грн.; №5027302586 за березень 2022 року від 19.07.2022 року, на суму 2 418,01 грн.; №5027302503 за березень 2022 року від 19.07.2023 року, на суму 21 478,80 грн.; №5027302594 за квітень 2022 року від 19.07.2022 року, на суму 16 069,25 грн.; №5027302800 за травень 2022 року від 19.07.2022 року, на суму 7 300,34 грн.; №5027302818 за червень 2022 року від 19.07.2023 року, на суму 9 906,92 грн., копії якої долучені до матеріалів справи.
Оскільки відповідач отриману електричну енергію повністю не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 102 073,68 грн. основного боргу, 25 867,99 грн. пені, 2 458,17 грн. трьох процентів річних та 10 761,80 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.
15 серпня 2023 року через канцелярію Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 102 073,68 грн., пеню в сумі 8 433,09 грн., три проценти річних у розмірі 801,37 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, в розмірі 3 508,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України, умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Частиною 3 ст. 633 Цивільного кодексу України встановлено, що підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 5 ст. 633 Цивільного кодексу України, актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщений на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18&id=19.
Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем передана, а відповідачем прийнята електрична енергія, на суму 123 552,48 грн., на оплату вартості якої позивачем відповідачу надані рахунки - фактури за спожиту електричну енергію:
- №6837169173 за січень 2022 року від 31.01.2022 року, на суму 58 794,25 грн., зі строком оплати до 07.02.2022 року;
- №5000747336 за лютий 2022 року від 28.02.2022 року, на суму 29 063,71 грн., зі строком оплати до 09.03.2022 року;
- №5027302586 за березень 2022 року від 19.07.2022 року, на суму 2 418,01 грн., зі строком оплати до 26.07.2022 року;
- №5027302594 за квітень 2022 року від 19.07.2022 року, на суму 16 069,25 грн., зі строком оплати до 26.07.2022 року;
№5027302800 за травень 2022 року від 19.07.2022 року, на суму 7 300,34 грн., зі строком оплати до 26.07.2022 року;
№5027302818 за червень 2022 року від 19.07.2023 року, на суму 9 906,92 грн., зі строком оплати до 26.07.2022 року, а також акти прийняття-передавання електричної енергії: за січень 2022 року; лютий 2022 року; березень 2022 року; квітень 2022 року; травень 2022 року; червень 2022 року та липень 2022 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Як вбачається з матеріалів справи, оператором систем розподілу було проведене коригування обсягів спожитої електричної енергії та зменшений обсяг спожитої відповідачем електричної енергії на суму 21 478,80 грн., що підтверджується рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302503 за березень 2022 року від 19.07.2023 року та актом прийняття-передавання електричної енергії за березень 2022 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи, приватним акціонерним товариством "ДТЕК “Київські регіональні електромережі", як оператором системи розподілу та адміністратором комерційного обліку, надана інформація позивачу щодо обсягу розподіленої електричної енергії відповідачем у період з січня 2022 року до червня 2022 року, що підтверджується листом №20-1-195 від 13.03.2023 року, долученим до матеріалів справи.
Так, позивачем були сформовані рахунки-фактури за спожиту відповідачем електричну енергію, на загальну суму 102 073,68 грн., які відповідач зобов'язаний був оплатити.
Оскільки відповідач вартість отриманої електричної енергії не оплатив, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 102 073,68 грн. основного боргу.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач документів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату позивачу грошових коштів у сумі 102 073,68 грн. вартості отриманої електричної енергії, суду не надав.
Так, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 102 073,68 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню в сумі 8 433,09 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Згідно з п. 5.11. договору, зокрема, у разі порушення відповідачем строків оплати позивач має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим договором. Відповідач сплачує за вимогою позивача пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Умовами комерційної пропозиції «Універсал» пеня встановлена в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, розмір пені, згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302594 за квітень 2022 року від 19.07.2022 року, враховуючи період заборгованості з 27.07.2022 року до 27.01.2023 року, суму боргу в розмірі 16 069,25 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 4 072,34 грн.;
згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302800 за травень 2022 року від 19.07.2022 року, враховуючи період заборгованості з 27.07.2022 року до 27.01.2023 року, суму боргу в розмірі 7 300,34 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 1 850,09 грн.;
згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302818 за червень 2022 року від 19.07.2022 року, враховуючи період заборгованості з 27.07.2022 року до 27.01.2023 року, суму боргу в розмірі 9 906,92 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 25,0%, складає 2 510,66 грн.,
а разом 8 433,09 грн., які підлягають стягненню.
Також позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 801,37 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 3 508,40 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.
Три проценти річних, згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302594 за квітень 2022 року від 19.07.2022 року, за період заборгованості з 27.07.2022 року до 15.05.2023 року (293 дні), від суми боргу 16 069,25 грн., становлять 386,98 грн.;
згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302800 за травень 2022 року від 19.07.2022 року, за період заборгованості з 27.07.2022 року до 15.05.2023 року (293 дні), від суми боргу 7 300,34 грн., становлять 175,81 грн.;
згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302818 за червень 2022 року від 19.07.2022 року, за період заборгованості з 27.07.2022 року до 15.05.2023 року (293 дні), від суми боргу 9 906,92 грн., становлять 238,58 грн.,
а разом 801,37 грн., які підлягають стягненню.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексів інфляцій, згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302594 за квітень 2022 року від 19.07.2022 року, за період заборгованості з 27.07.2022 року до 15.05.2023 року: у серпні 2022 року - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7%; грудні - 100,7%; січні 2023 року - 100,8%; лютому - 100,7%; березні - 101,5%; квітні - 100,2%, від суми заборгованості 16 069,25 грн., складає 1 694,21 грн.;
згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302800 за травень 2022 року від 19.07.2022 року, за період заборгованості з 27.07.2022 року до 15.05.2023 року: у серпні 2022 року - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7%; грудні - 100,7%; січні 2023 року - 100,8%; лютому - 100,7%; березні - 101,5%; квітні - 100,2%, від суми заборгованості 7 300,34 грн., складає 769,69 грн.;
згідно з рахунком - фактурою за спожиту електричну енергію №5027302818 за червень 2022 року від 19.07.2022 року, за період заборгованості з 27.07.2022 року до 15.05.2023 року: у серпні 2022 року - 101,1%; вересні - 101,9%; жовтні - 102,5%; листопаді - 100,7%; грудні - 100,7%; січні 2023 року - 100,8%; лютому - 100,7%; березні - 101,5%; квітні - 100,2%, від суми заборгованості 9 906,92 грн., складає 1 044,50 грн.,
а разом 3 508,40 грн., які підлягають стягненню.
Оскільки позов задоволений повністю, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", ч. ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", п. 67 ч. 1 ст. 1, ст. 4, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 1 ч. 3 ст. 58, ч. 4 ст. 63 Закон України "Про ринок електричної енергії", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 275, ч. ч. 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 89, ст. 253, ч. 1 ст. 530, ч. 1, ч. 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ч. ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633, ч. 1 ст. 634, ст. 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. 1 ст. 9, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 123, ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238, ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Задовільнити повністю позов товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” до товариства з обмеженою відповідальністю “Профжилкомфорт” про стягнення заборгованості.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Профжилкомфорт” (07354, Київська область, Вишгородський район, село Нові Петрівці, вулиця Європейська, будинок 10, офіс 42, ідентифікаційний код 38424109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Київська обласна енергопостачальна компанія” (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Київська, будинок 8 В, ідентифікаційний код 42094646) 102 073,68 грн. (сто дві тисячі сімдесят три грн. 68 коп.) основного боргу; 8 433,09 грн. (вісім тисяч чотириста тридцять три грн. 09 коп.) пені; 801,37 грн. (вісімсот одну грн. 37 коп.) трьох процентів річних; 3 508,40 грн. (три тисячі п'ятсот вісім грн. 40 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 2 684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складений 06.12.2023 року.
Суддя С. Грабець