ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06.12.2023Справа № 911/2163/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (проведення судового засідання) господарську справу
За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА"
про стягнення 326 626,40 грн
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (далі - відповідач) про стягнення 326 626,40 грн (261 428,25 грн заборгованості за внесками зі сплати платежів співвласника, 56 105,42 грн втрат від інфляції, 9 092,73 грн процентів річних).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н (на даний момент Бучанський р-н), с. Чайки, вул. Печерська, буд. 2 та 6.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.07.2023 позовну заяву з доданими до неї матеріали постановлено передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2023 відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
15.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами загального позовного провадження. Вказане клопотання мотивоване відповідачем тим, що, на його переконання, вказана справа є складаною через велику кількість обставин, які необхідно встановити та великим об'ємом доказів, що потребує дослідження у судовому засіданні.
22.09.2023 позивачем подано заперечення на заяву відповідача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження, в якій вказано, що як загальне позовне провадження, так і спрощене позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів та вивченням всіх заяв сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" про розгляд справи № 911/2163/23 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в порядку загального позовного провадження.
29.09.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона просить суд відмовити у задоволенні позову, заперечує наявність заборгованості та зазначає: позивачем не надано доказів на підтвердження нарахованої заборгованості; з Протоколами Загальних зборів ОСББ "Брест - Литовське" від 27.01.2020 та 25.04.2021 відповідач не ознайомлювався; повідомлень про проведення загальних зборів 25.04.2021 не отримував; про наявність заборгованості не було відомо до моменту звернення позивача з позовною заявою до суду.
05.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій вказує, що ОСББ "Брест - Литовське" забезпечує утримання спільного багатоквартирного будинку та правомірно нарахувало заборгованість; відповідач має право звернутись до позивача й ознайомитись із Протоколами та додатками до Загальних зборів ОСББ "Брест - Литовське" від 27.01.2020 та 25.04.2021; відсутні підстави для зупинення провадження у справі № 911/2163/23 через наявність позовних проваджень № 911/20/22 та № 911/2814/22, в яких відповідач не є стороною.
Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" відповідно до рішень зборів співвласників здійснює управління та утримання майна співвласників багатоквартирних будинків за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н (на даний момент Бучанський р-н), с. Чайки, вул. Печерська, будинки 2, 4, 6.
Відповідач набув право власності на чотири нежитлові приміщення у багатоквартирних будинках 2 та 6 за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н (на даний момент Бучанський р-н), с. Чайки, вул. Печерська та має особові рахунки (о/р 2/006оф, о/р 2/009оф, о/р 6/003оф, о/р 6/004оф) на оплату нарахованих позивачем внесків.
Позивач зазначає, що відповідач не оплатив нараховані йому внески за період з листопада 2020 року по квітень 2023 року на загальну суму 261 428, 25 грн, у зв'язку з чим виник борг.
Відповідач не визнає наявність заборгованості, оскільки він не користується вище зазначеними нежитловими приміщеннями, жодних договорів про надання житлово-комунальних послуг не укладав, приміщення не оздоблене та не обладнане опалювальними комунікаціями. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" не отримувало повідомлень про проведення загальних зборів та не знало про наявність заборгованності перед позивачем.
Згідно з частинами 1, 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.
Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За змістом статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Як встановлено судом, відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків, що розташований за адресою: Київська обл., Бучанський район, с. Чайки, вул. Печерська, будинок 2, 4, 6, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відповідний запис за № 13391020000009140).
Актом приймання-передачі житлового комплексу з балансу ТОВ "ЕКОЖИТЛОСЕРВІС" на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» від 31.05.2015 передано активи частини житлового комплексу за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, село Чайки, вул. Печерська, будинок 2 та будинок 6.
Відповідно до пункту 1.1 статуту ОСББ "Брест-Литовське" об'єднання створено власниками квартир багатоквартирних будинків №№ 2, 4 та 6 по вул. Печерській у с. Чайка Києво-Святошинського району Київської області для сумісного управління і забезпечення експлуатації єдиного комплексу нерухомого майна, володіння, користування та розпорядження у встановлених законом межах спільним майном, захисту їх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Позивач відповідно до набутого правового статусу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку наділений компетенцією щодо володіння, користування та управління майном, що належить співвласникам будинків №№ 2, 4, 6 по вул. Печерській, у с. Чайка, Києво-Святошинського району Київської області.
Поряд з цим, відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" належить право власності на нерухоме майно: офісні приміщення, загальною площею 256,2 кв. м. (приміщення 6) та 208,4 кв. м. (приміщення 9) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Чайки, вул. Печерська, будинок 2, а також на офісні приміщення загальною площею 204,5 кв. м. (приміщення 3) та 263, 3 кв.м (приміщення 4) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Чайки, вул. Печерська, будинок 6. Зазначені вище приміщення знахадяться у багатоквартирному будинку 2 та будинку 6, де створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське».
Так, з інформаційних довідок №№ 321729516, 321734514, 321724807, 321732023 від 02.02.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що 12.10.2020 на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лапкевич Тетяни Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексні номери 54546773; 54546777; 54546791; 54546783, було проведено державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" на вищезазначені офісні приміщення.
Статтею 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання.
Таким чином, управління майном багатоквартирного будинку є правом (та відповідно обов'язком) власників приміщень у багатоквартирному будинку, яке може реалізовуватися та виконуватися ними, зокрема, через об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, створене в цьому будинку.
Визначення порядку управління багатоквартирним будинком, тобто вирішення питання про те, щоб наділити цими функціями ОСББ, є невід'ємною складовою реалізації прав та виконання обов'язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо належного утримання та управління спільним майном, що здійснюється за їх безпосереднім волевиявленням.
Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Так, статтею 1 цього Закону визначено терміни:
1) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна;
3) нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна;
5) співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;
7) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб;
8) управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку;
9) частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об'єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).
Відповідно до статті 16 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 2-1) витрати, пов'язані з виконанням зобов'язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рі шень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина 6 статті 10 вказаного Закону).
Згідно з частиною 14 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Типовий статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 238 від 23.09.2015, та містить загальні положення, які мають бути відображені у ньому, форма складення та зміст статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є вичерпним щодо положень, викладених у ньому, а може бути конкретизований та доповнений, проте не повинен суперечити загальним вимогам.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3.7, 3.3.8 розділу ІІІ Статуту позивача вищим органом управління об'єднання є загальні збори, які вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або зведення господарських споруд.
Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем у позовній заяві, рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», оформленим протоколом від 16.12.2018, затверджено з 01.01.2019 порядок розрахунку вартості опалення (централізованого постачання теплової енергії), а саме пропозицію 6.9, в якій наведені формули, за якими здійснюється розрахунок.
У подальшому рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», оформленим протоколом від 27.01.2020, ухвалено пропозицію 4.1: затвердити з 01 січня 2020 року щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для житлових приміщень у розмірі 6,1757 грн/м. кв. загальної площі.
Також рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське», оформленим протоколом від 25.01.2021, ухвалено пропозицію 6.3: затвердити з 01 травня 2021 року щомісячний розмір обов'язкових внесків співвласників на відщкодування витрат на управління багатоквартирним будинком (а саме: витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку) для нежитлових приміщень (крім паркомісць у підземному паркінгу) у розмірі 6,6149 грн/м. кв. загальної площі за умови відсутності несанкціонованої заборгованості та 7,9379 грн/м. кв. загальної площі при наявності несанкціонованої заборгованості (несанкціонована заборгованість - це заборгованість, не погоджена з адміністрацією Об'єднання).
Також суд зазначає, що відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
За приписами статті 360 Цивільного кодексу України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Обов'язки співвласників багатоквартирного будинку визначені статтею 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а також статтею 15 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", відповідно до яких співвласники зобов'язані, в тому числі, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.
Частинами 2, 3 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" передбачено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Аналогічні положення містить статті 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", які також встановлюють, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки.
Відповідно до частини 6 статті 22 вище зазначеного Закону для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
За приписами статті 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
За період з листопада 2020 року - квітень 2023 року позивачем нараховано відповідачу внески на загальну суму 261 428, 25 грн, в тому числі:
1) по особовому рахунку о/р 2/006оф; загальна площа 256.2; борг 71 814, 24 грн (50 128,02 грн - витрати на управління будинком; 21 686, 22 грн - витрати за опалення);
2) по особовому рахунку о/р 2/009оф; загальна площа 208.4; борг 58 415, 60 грн (40 775, 46 грн - витрати на управління будинком; 17 640, 14 грн - витрати за опалення);
3) по особовому рахунку о/р 6/003оф; загальна площа 204.5; борг 57 353, 86 грн (40 012, 62 грн - витрати на управління будинком; 17 341, 24 грн - витрати за опалення);
4) по особовому рахунку о/р 6/004оф; загальна площа 263.3; борг 73 844, 55 грн (51 517, 20 грн - витрати на управління будинком; 22 327, 35 грн - витрати за опалення).
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частина 6 статті 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає, що у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.
Оскільки, як стверджує ОСББ «Брест - Литовське», Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" як співвласником майна у будинку, управління та утримання якого здійснює ОСББ, не виконувались зобов'язання зі своєчасної оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території у відповідача за період з листопада 2020 року по квітень 2023 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 261 428,25 грн.
Таким чином, враховуючи той факт, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" є власником офісних нежитлових приміщень, загальною площею 256, 2 кв. м. (приміщення 6) та 208,4 кв.м (приміщення 9) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Чайки, вул. Печерська, будинок 2; а також на офісні приміщення, загальною площею 204,5 кв. м. (приміщення 3) та 263,3 кв. м. (приміщення 4) за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р., с. Чайки, вул. Печерська, будинок 6, що останнім не заперечувалось, враховуючи, що в порушення норм чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та всупереч рішенням Загальних зборів співвласників ОСББ «Брест - Литовське», оформлених протоколами від 16.12.2018, 27.01.2020, 25.04.2021, відповідачем не виконуються зобов'язання зі сплати відповідних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у відповідача утворилась заборгованість перед ОСББ.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу, письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів .
Суд звертає увагу, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статті 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Водночас, доказів визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників ОСББ «Брест-Литовське», оформлених протоколами від 16.12.2018, 27.01.2020, 25.04.2021, суду не надано.
Рішення загальних зборів ОСББ про встановлення тарифів за послуги з утримання будинків та прибудинкових територій не скасовано, відповідачем або будь-якою іншою особою не оскаржувалось, а тому підлягає виконанню як об'єднанням, так і співвласниками будинку.
Судом встановлено, що керуючись затвердженими тарифами ОСББ і здійснювало нарахування за надані послуги відповідачу. Тарифи нечинними не визнавались, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, а так само не надано доказів щодо неотримання таких послуг.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 року у справі № 641/7403/16-ц.
У свою чергу, зважаючи на відсутність мотивованих та підтверджених документально заперечень відповідача щодо визначення розміру заборгованості за надані послуги з утримання багатоквартирного будинку на час розгляду даної справи, суд здійснював розгляд справи виходячи з наявних матеріалів та визначив розмір заборгованості відповідача на підставі наданих позивачем доказів.
Враховуючи те, що сума боргу відповідача по сплаті внесків на утримання будинку і прибудинкової території, яка складає 261 428,25 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, чи доказів на спростування наявності такої заборгованості або її розміру, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з останнього вищенаведеної суми боргу, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.
Крім основної суми боргу позивач просить стягнути з відповідача 56 105,42 грн інфляційних втрат та 9 092,73 грн процентів річних.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що розмір таких вимог є арифметично вірним, а відтак вимоги про стягнення з відповідача 9 092,73 грн процентів річних та 56 105,42 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА" (вул. Сурикова, буд. 3, корпус 8Б, офіс 103, м. Київ, 03035; код 41264766) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Брест-Литовське" (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Печерська, 2, 4, 6, 08135; код 38943230) 261 428 (двісті шістдесят одну тисячу чотириста двадцять вісім) грн 25 коп. основного боргу, 56 105 (п'ятдесят шість тисяч сто п'ять) грн 42 коп інфляційних втрат, 9 092 (дев'ять тисяч дев'яносто дві) грн 73 коп процентів річних та 4 899 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять) грн 40 коп судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2023.
Суддя О.Г. Удалова