ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.11.2023Справа № 910/13481/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бенчук О.О., розглянув матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп"
2) ОСОБА_1
про стягнення 4 875 458,66 грн
За участі представників сторін:
від позивача Заліський Ю.М.
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 ОСОБА_2
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/13481/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбуд Груп" (далі - відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі -відповідач-2) про стягнення 4 875 458,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору № 21/12/2021-С від 21.02.2021 про реструктуризацію заборгованості. За належне виконання вказаних зобов'язань, за твердженням позивача, поручився відповідач-2 згідно з договором поруки № 21/12/2021-С від 21.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2022 відкрито провадження по даній справі № 910/13481/22, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання на 02.02.2022, а також встановлено сторонам строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.
Крім того, ухвалою суду від 02.02.2023 викликано відповідача-1 та відповідача-2 у наступне підготовче засідання на 16.02.2023.
Ухвалою суду від 16.02.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 02.03.2023.
У підготовчому засіданні 02.03.2023 представником відповідача-2 подано відзив на позов, клопотання про витребування доказів та клопотання про призначення у даній справі судової почеркознавчої експертизи.
Обґрунтовуючи клопотання про витребування доказів, а також про призначення експертизи, представник відповідача-2 зазначає, що його довірителем ( ОСОБА_1 ) не підписувався договір поруки № 21/12/2021-С від 21.02.2021.
У підготовчому засіданні 02.03.2023 позивачем надано суду для огляду оригінал договору поруки № 21/12/2021-С від 21.02.2021.
У підготовчому засіданні 02.03.2023 оголошено перерву до 09.03.2023.
09.03.2023 від позивача надійшли відповідь на відзив, заява щодо клопотання відповідача-2 про призначення експертизи.
Заперечуючи проти призначення у даній справі експертизи, позивач посилається на те, що в договорі поруки № 21/12/2021-С від 21.02.2021 вказані персональні дані відповідача-2, що свідчить про його обізнаність з умовами такого договору, у зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи, проте в разі задоволення останнього просить проведення почеркознавчої експертизи доручити іншій експертній організації, а також запропонував питання для проведення експертного дослідження.
Ухвалою суду від 09.03.2023 судом:
- задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування оригіналу договору поруки, витребувано у позивача (ТОВ "БТК "Столиця-Сервіс") оригінал договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021;
- відкладено підготовче засідання на 20.03.2023;
- викликано у наступне підготовче засідання представників учасників справи, а також ОСОБА_1 .
У судове засідання 20.03.2023 з'явились представники позивача та відповідача-2, а також безпосередньо відповідач-2 ( ОСОБА_1 ).
Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2023 долучено до матеріалів справи оригінал договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021.
Крім того, в судовому засіданні у відповідача-2 ОСОБА_1 відібрані експериментальні зразки його підписів, які долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 20.03.2023 у даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; матеріали справи № 910/13481/22 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Крім того, пунктом 5 вказаної ухвали суду зобов'язано ОСОБА_1 надати в розпорядження експерта документи, які містять підписи відповідача-2, виконані приблизно у період, зазначений у договорі поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021, тобто кінець грудня 2021 року.
11.05.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 6210/32/10-12-23 від 08.05.2023, до якого додано клопотання експерта.
Крім того, 15.05.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист № 6229/32/10-12-13 від 08.05.2023, до якого додано рахунок № 1418 від 05.05.2023 на оплату експертного дослідження
У клопотанні експерт просив суд надати:
- вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 в оригіналах: заяви на отримання паспорта (форма № 1); нотаріально завірених документах (довіреностях договорах тощо), документах з місця роботи, листах, листівках, записниках, у копії сторінок паспорта;
- експериментальні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 на 5 аркушах.
Ухвалою суду від 18.05.2023 поновлено провадження у даній справі, призначено проведення підготовчого засідання на 29.05.2023, а також витребувано у відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) до 01.06.2023: вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 в оригіналах, що містяться у заяві на отримання паспорта (форма № 1); нотаріально завірених документах (довіреностях договорах тощо), документах з місця роботи, листах, листівках, записниках, у копії сторінок паспорта.
23.05.2023 представником ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 20.03.2023 подано клопотання про долучення документів, які містять підписи ОСОБА_1 у період з 2014 року по 2021 рік.
У судове засідання 29.05.2023 відповідач-1 та ОСОБА_1 не з'явились.
Ухвалою суду від 29.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в підготовчому засіданні до 01.06.2023 о 16:00 год.
У судове засідання 01.06.2023 з'явився ОСОБА_1 , у зв'язку з чим в судовому засіданні у останнього відібрано експериментальний зразок почерку, який долучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 01.06.2023 судом зупинено провадження у даній справі до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
27.07.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 14438/14439/23-32 від 18.07.2023 та матеріали справи № 910/13481/22.
Ухвалою суду від 01.08.2023 поновлено провадження у даній справі та призначено проведення підготовчого засідання на 04.09.2023.
04.09.2023 представником відповідача-2 подано клопотання про відкладення.
Ухвалою суду від 04.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 18.09.2023.
18.09.2023 позивачем подані клопотання про долучення доказів.
18.09.2023 представником відповідача-2 подані заперечення на відповідь на відзив, а також клопотання про витребування доказів.
Ухвалою суду від 18.09.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні до 21.09.2023.
У судовому засіданні 21.09.2023 судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-2 про витребування доказів, оскільки останні надані позивачем 18.09.2023. Інші докази направлення відповідачу-2 вимог про сплату заборгованості, як стверджує представник позивача, відсутні.
Ухвалою суду від 21.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2023.
09.10.2023 представником позивача подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу.
09.10.2023 представником відповідача-2 подані письмові пояснення.
Ухвалою суду від 09.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву до 30.10.2023.
27.10.2023 представником відповідача-2 подано клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою суду від 30.10.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, оголошено перерву в судовому засіданні 16.11.2023.
У судовому засіданні 16.11.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення на такі вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
21.12.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем-1 (боржник/ТОВ "Скайбуд Груп") укладено договір № 21/12/2021-С реструктуризації заборгованості (далі - договір реструктуризації). Відповідно до умов вказаного договору боржник визнає свої зобов'язання перед кредитором, що виникли у зв'язку з несвоєчасним розрахунком за надані послуги, підтверджені актом звірки АС-0001164 від 21.12.2021 у сумі 3 949 581,05 грн.
Згідно з п. 1.2 договору про реструктуризацію кредитор надає боржнику розстрочку по сплаті заборгованості за договором про надання послуг за умови проведення своєчасного та повного розрахунку боржника за поточними нарахуваннями.
Реструктуризація заборгованості, визначена п. 1.1 договору про реструктуризацію, надається за наступним графіком: 1 - кінцева дата платежу 31.01.2022 в сумі 949 581,05 грн; 2 - кінцева дата платежу 28.02.2022 в сумі 1 000 000,00 грн; 3 - кінцева дата платежу 31.03.2022 в сумі 1 000 000,00 грн; 4 - кінцева дата платежу 30.04.2022 в сумі 1 000 000,00 грн (п. 2.1 договору про реструктуризацію).
Відповідно до п. 5.1 договору про реструктуризацію, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.
Крім того, 21.12.2021 між позивачем (кредитор) та відповідачем-2 (поручитель) укладено договір поруки № 21/12/2021-С (далі - договір поруки, оригінал якого долучено позивачем до матеріалів справи т. 1 а.с. 246), за умовами якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання зобов'язань ТОВ "Скайбуд Груп" (далі - боржник) за укладеним між боржником та кредитом договором про реструктуризацію № 21/12/2021-С від 21.12.2021, включаючи, але не обмежуючись, виконання наступних зобов'язань боржника: зобов'язання з реструктуризації заборгованості відповідно до графіку погашення.
Згідно з п. 1.2 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання зобов'язань за довором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021.
Відповідно до п. 1.4 договору поруки підписанням цього договору поручитель надає свою згоду відповідати перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань, що виникли за договором.
Згідно з п. 1.5 договору поручитель зобов'язується не рідше ніж щомісячно протягом усього часу дії договору отримувати від боржника та кредитора інформацію щодо стану виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 2.1 договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за договором реструктуризації заборгованості № 21/12.2021-С від 21.12.2021 кредитор звертається з письмовою вимогою до боржника та/або поручителя про виконання зобов'язань боржника за договором.
У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Поручитель зобов'язаний виконати всі зазначені в письмовій вимозі кредитора зобов'язання за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021 та/або перерахувати відповідні суми на рахунок кредитора в повному обсязі не пізніше 7 робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора (п. 2.2 договору поруки).
Відповідно до п. 4.1 договору поруки в разі виконання зобов'язання перед кредитором поручитель набуває право зворотної вимоги до боржника в розмірі виконаного зобов'язання.
Вказаний договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відтисками печаток (за наявності) і діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов'язань сторін за цим договором - до їх припинення (п. 5.1 договору поруки).
Згідно з п. 5.2 договору поруки порука за цим договором припиняється у разі: припинення забезпечення нею зобов'язання за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021; інших підстав, визначених законодавством.
Відповідно до п. 6.2 договору поруки поручитель підписанням цього договору свідчить, що він ознайомлений з умовами договору реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021 (основне зобов'язання).
Як погоджено сторонами в п. 6.7 договору поруки, якщо інше прямо не зазначене в цьому договорі, усі заяви, повідомлення та інші документи та інші документи за цим договором вважаються такими, що отримані поручителем, якщо вони направлені йому кур'єрською поштою або рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення до такого цінного листа на адресу, вказану у цьому договорі. Сторони погодились вважати, що надіслані у такий спосіб документи вважаються отриманими поручителем:
- якщо їх вручено посадовій особі або уповноваженій особі поручителя під розписку - з дати такого вручення;
- якщо вони надіслані поштою з повідомленням про вручення на адресу поручителя - з дати, зазначеної у відповідному повідомленні про вручення.
У разі коли пошта або кур'єр з будь-яких причин не може вручити поручителю документи, в т.ч., але не обмежуючись, через відсутність за місцезнаходженням поручителя, його відмови прийняти документи, або з будь-яких інших причин, документи вважаються отриманими (врученими) поручителю в день, зазначений поштовою або кур'єрською службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
22.02.2023 позивач звернувся до відповідача-1 та відповідача-2 з досудовою вимогою (претензією) від 11.02.2022, в якій вимагав від останніх сплатити заборгованість за договором про реструктуризацію № 21/12/2021-С від 21.12.2021.
Так, поштове відправлення № 0101306364028, яким направлено досудову вимогу (претензію) від 11.02.2023 (т. 1 а.с. 25-27) відповідачу-1 (ТОВ "Скайбуд Груп"), не отримано адресатом та повернуто позивачу з довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (т.1 а.с.29, 40).
Поштове відправлення № 0101306354010, яким відповідачу-2 ( ОСОБА_1 ) направлено досудову вимогу (претензію) від 11.02.2023, долучено до матеріалів справи (т. 1 а.с. 217), при цьому в графі «дата вручення відправлення» міститься дата 18.04.2022, проте в графі підпису працівника поштового відділення міститься текст «опущено в п/с» та підпис працівника відділення без зазначення прізвища та посади особи, якою проставлено підпис.
При цьому, суд враховує, що таке відправлення направлено відповідачу-2 за адресою, вказаною у договір поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021, проте зазначає, що довідки поштового відділення з зазначенням причин невручення поштового відправлення № 01011306354010 матеріали справи не містять.
Як вказав позивач, у зв'язку з тим, що відповідачами не виконано зобов'язань зі сплати позивачу коштів, погоджених договором про реструктуризацію № № 21/12/2021-С від 21.12.2021, за належне виконання яких поручився відповідач-2 на підставі договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути солідарно з відповідачів 3 949 581,05 грн суми боргу та пеню в розмірі 11 656,04 грн, а також стягнути з відповідача-2 неустойку у вигляді подвійної облікової ставки НБУ в сумі 914 221,57 грн.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-2 посилався на те, що не підписував договір поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021.
Ухвалою суду від 20.03.2023 у даній справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; матеріали справи № 910/13481/22 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
27.07.2023 від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 14438/14439/23-32 від 18.07.2023.
Відповідно до висновку від 18.07.2023 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у господарській справі № 910/13481/22, в останньому встановлено, що від імені ОСОБА_1 у графах «_Поручитель» та графі «_Степенко О.М.» у договорі поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021, який укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-Сервіс" - підписи виконані ОСОБА_1 .
Доказів зворотного, а саме непідписання безпосередньо відповідачем-2 договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021 під час розгляду даної справи учасниками справи не надано.
Крім того, заперечуючи проти позовних вимог відповідач-2 посилається на те, що вимоги до нього є необґрунтованими, оскільки строк дії договору поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021 закінчився 30.06.2022 та позивач не звертався до відповідача-2 до вказаної дати, а отже, порука є припиненою.
Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених вимог та заперечень на такі вимоги, суд виходив з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, порукою (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Як визначено ст. 555 Цивільного кодексу України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.
Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.
Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.
Відповідно до ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов'язання.
Як визначено ч.ч. 2, 3 вказаної норми, порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Відповідно до ч. 4 вказаної норми порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог до відповідача-2, останній посилався зокрема, на те, що ним не отримано вимогу позивача про виконання зобов'язань, забезпечених порукою.
Щодо вказаних заперечень відповідача-2 суд зазначає про наступне.
На підтвердження направлення вимоги позивачем надано суду досудову вимогу (претензію) від 11.02.2023 про сплату заборгованості, в якій висловлена вимага сплатити заборгованість у розмірі 3 949 581,05 грн, а також пеню в розмірі 53 552,41 грн.
Як вказано вище, поштове відправлення за № 0101306364028, яким направлено вимогу (претензію) відповідачу-1 (ТОВ "Скайбуд Груп"), не отримано адресатом та повернуто позивачу з довідкою відділення поштового зв'язку «за закінченням встановленого строку зберігання» (т. 1 а.с. 29, 40).
Поштове відправлення № 0101306354010, яким відповідачу-2 ( ОСОБА_1 ) направлено претензію, долучено до матеріалів справи (т. 1 а.с. 217), при цьому в наданому позивачем повідомленні про вручення в графі "дата вручення відправлення" міститься дата 18.04.2022, проте в графі підпису працівника поштового відділення міститься текст «опущено в п/с» та підпис працівника відділення без зазначення прізвища та посади особи, якою проставлено підпис. При цьому, довідки пошти з зазначенням причин невручення такого відправлення до матеріалів справи не надано.
Суд враховує, що таке відправлення направлено відповідачу-2 за адресою, вказаною у договорі поруки № 21/12/2021-С від 21.12.2021.
Наведене не підтверджує факт отримання відповідачем-2 досудової вимоги (претензії) від 11.02.2022, оскільки поштове відправлення не містить ні підпису відповідача-2 про отримання такого рекомендованого повідомлення, ні, відповідно, довідки відділення поштового зв'язку з зазначенням причин неможливості вручення такого відправлення.
Тобто позивачем документально не підтверджено факт вручення/отримання поручителем (відповідачем-2) вимоги про оплату заборгованості, оскільки зазначення про залишення листа 18.04.2022 у поштовій скринці відповідача-2 не свідчить про його отримання останнім, у зв'язку з чим відповідач-2 не може вважатись таким, що прострочив виконання зобов'язань із здійснення оплати заборгованості, за сплату якої останній поручився, оскільки такий обов'язок виникає у нього згідно з договором протягом 7 робочих днів з дня отримання/вручення йому вимоги про сплату, як погоджено умовами договору поруки.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту отримання/вручення поручителем такої вимоги, а також довідки відділення поштового зв'язку з зазначенням причин та дати невручення вимоги, при цьому п. 6.7 договору поруки сторонами погоджено, з якої дати письмові повідомлення та звернення вважаються врученими поручителю.
Поряд з цим суд зазначає, що положеннями ст. 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов'язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/20).
Таким чином, пред'явлення даного позову до суду 01.12.2022 (здано до відправлення відділенню зв'язку) саме по собі однозначно свідчить про пред'явлення позивачем вимоги про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості. При цьому відповідач-2 обізнаний про пред'явлення до нього вказаного позову.
Заперечення відповідача стосовно задоволення позовних вимог з тих підстав, що порука припинена, у зв'язку з тим, що строк дії договору поруки закінчився, відхиляютья судом з огляду на наступне.
Договором про реструктуризацію позивачем та відповідачем-1 погоджено, що останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання сторонами.
Умовами договору поруки позивачем та відповідачем-2 погоджено, що договір набирає чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення відтисками печаток (за наявності), діє до 30.06.2022, а в частині виконання зобов'язань сторін за цим договором - до їх припинення.
Пунктом 5.2 договору позивачем та відповідачем-2 погоджено, що порука за цим договором припиняється у разі: припинення забезпечення нею зобов'язання за договором реструктуризації заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021; інших підстав, визначених законодавством.
При цьому поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання зобов'язань відповідачем-1 за укладеним між останнім та позивачем договором про реструктуризацію заборгованості № 21/12/2021-С від 21.12.2021, включаючи, але не обмежуючись, виконання наступних зобов'язань боржника (відповідача-1) зі сплати заборгованості відповідно до графіку погашення.
Під час розгляду даної справи сторонами не надано суду доказів сплати позивачу заборгованості в розмір 3 949 581,05 грн за договором реструктуризації заборгованості.
За вказаних обставин, враховуючи, що зобов'язання зі сплати такої заборгованості не були виконані відповідачем-1, за виконання такого зобов'язання (сплата заборгованості в погоджені терміни) поручився відповідач-2, а саме зобов'язання зі сплати заборгованості залишається не виконаним, судом не беруться до уваги доводи, що строк дії договору поруки припинився 30.06.2023, оскільки самим договором поруки передбачено, що його дія в частині виконання зобов'язань сторін за цим договором триває до їх припинення.
Доказів припинення зобов'язань зі сплати заборгованості, визначених норами ст.ст. 599-609 Цивільного кодексу України, сторонами під час розгляду даної справи не надано.
Крім того, судом враховано те, що строк дії договору реструктуризації та договору поруки сторонами погоджено до 30.06.2022, проте договором про реструктуризацію погоджено, що в частині виконання зобов'язань договір діє до повного їх виконання сторонами, а договором поруки погоджено, що дія договору в частині виконання зобов'язань сторін за цим договором триває до їх припинення.
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Таким чином, суд зазначає, що сторонами погоджено не строк дії договору, а його термін, враховуючи прив'язку до події, яка неминуче має настати, а саме: виконання зобов'язань зі сплати заборгованості в повному обсязі.
Таким чином, судом не беруться до уваги заперечення відповідача-2 про припинення дії договору поруки у зв'язку з закінченням строку, на який його укладено.
Крім того, судом враховано, що і договір реструктуризації, і договір поруки укладено до 30.06.2023, тобто в разі невиконання боржником зобов'язань за договором про реструктуризацію до 30.06.2022 у позивача була б відсутня можливість звернення до поручителя боржника, що нівелює та робить не виконуваним договір поруки, яким забезпечено виконання зобов'язання відповідача-1, за яке поручився відповідач-2.
Таким чином, суд вважає вимогу позивача про солідарне стягнення з відповідача-1 (ТОВ "Скайбуд Груп") та відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів пені в розмірі 11 656,04 грн, а також про стягнення з відповідача-2 неустойки в розмірі 914 221,57 грн.
Як погоджено в п. 3.2 договору реструктуризації, позивачем та відповідачем-1 погоджено, що кредитор має право у випадку прострочення зі сплати платежів за цим договором нарахувати пеню в розмірі 0,5% від суми, що підлягає до оплати, яка нараховується за кожний день прострочення, але не більше ніж 100% загальної суми боргу.
Пунктом 3.1 договору поруки позивачем та відповідачем-2 погоджено, що за невиконання або неналежне виконання умов п. 2.2 договору поручитель сплачує на користь кредитора неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання зобов'язань, від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.
Суд зазначає, що умовами договору поруки сторони не погоджували, що поручитель несе солідарну відповідальність з боржником щодо сплати пені, оскільки в п. 1.1 договору поруки сторонами погоджено поруку відповідача-2 щодо виконання зобов'язань зі сплати заборгованості відповідно до графіку, проте поруки щодо виконання боржником інших зобов'язань (зокрема, сплата неустойки у вигляді пені) договором поруки не встановлено.
Крім того, за невиконання поручителем умов договору поруки для останнього встановлена відповідальність у вигляді сплати неустойки (п. 3.1 договору поруки).
Як вказано судом вище, позивачем під час розгляду даної справи не надано суду доказів отримання відповідачем-2 вимоги про сплату заборгованості, отже, моментом пред'явлення позивачем такої вимоги та, відповідно, виникнення зобов'язань відповідача-2 зі сплати заборгованості є дата надіслання відповідачу-2 позову, який, як вбачається з опису вкладання, надісланий відповідачу-2 - 01.12.2023, доказів зворотного під час розгляду даної справи не надано.
Проте, пеня нарахована позивачем з 31.01.2022 по 18.10.2022, тобто до моменту звернення з позовом до суду та, відповідно, виникнення у відповідача-2 обов'язку з оплати заборгованості.
Таким чином, суд вважає вимоги про солідарне стягнення з відповідачів пені в розмірі 11 656,04 грн, а також про стягнення з відповідача-2 неустойки в розмірі 914 221,57 грн необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті позову судового збору підлягають відшкодуванню відповідачами пропорційно розміру задоволених позовних вимог порівну - по 29 621,85 грн з кожного.
Крім того, позивач просив розподілити судові витрати на правничу допомогу.
У заяві про усунення недоліків позивачем в попередньому (орієнтованому) розрахунку витрат на правничу вказано, що останні становлять 10 000,00 грн.
09.10.2023 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 17 500,00 грн.
Розподіляючи між сторонами витрати на правничу допомогу, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 1 ч. 3 вказаної норми до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом п.1 ч. 3 ст. 123 та ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.
Відповідно до вимог ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву..
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
На підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 17 500,00 грн представник позивача надав: копію договору про надання правової допомоги б/н від 18.10.2022; копію акту прийняття-передачі наданих послуг від 20.12.2022 на суму 5 000,00 грн та від 09.10.2023 на суму 17 500,00 грн; копію квитанції до прибуткового касового ордера № 18 від 09.10.2023 на суму 17 500,00 грн; копію ордеру на надання правничої допомоги ВІ № 11083798, виданого адвокатом Заліським Ю.М. на представництво інтересів позивача, у т.ч. у суді першої інстанції.
18.10.2022 між Адвокатом Заліським Юрієм Миколайовичем (далі - "Адвокат"), з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Столиця-сервіс", (далі - "Клієнт"), з іншої сторони, в подальшому разом іменуються "Сторони", укладено договір про надання правової допомоги (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Адвокат зобов'язується за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу (далі - "послуги"), а Клієнт зобов'язується оплатити надання послуг та фактичні витрати Адвоката, необхідні для виконання цього Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору розмір гонорару та порядок його обчислення визначається сторонами у додатку № 1 до цього договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг (далі - "Акт").
Адвокат зобов'язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) Клієнту два примірники Акта. При цьому Сторони домовились, що Акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані Адвокатом Клієнту протягом відповідного періоду часу.
Клієнт протягом 3 (трьох) банківських днів після отримання двох примірників Акта зобов'язаний підписати Акт, скріпити своєю печаткою та повернути Адвокату один примірник Акта, а у разі відмови від його підписання протягом вказаного строку надати Адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту Акта та (або) послуг. У випадку, якщо протягом вказаного строку Клієнт не поверне Адвокату один примірник підписаного і скріпленого печаткою Клієнта Акта та не надасть Адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту Акта та (або) послуг, то вважається, що Акт підписаний Клієнтом без зауважень та заперечень (п. 4.2 Договору).
Вказаний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 включно.
При цьому абзацом 2 вказаного пункту сторонами передбачено можливість його пролонгації (продовження) на кожний наступний рік без необхідності укладення додаткових угод в разі відсутності заяв сторін про небажання продовжувати його дію
На підставі акту прийняття-передачі наданих послуг від 09.10.2023 адвокатом було надано клієнту послуги з правової допомоги, які сторонами погоджено у фіксованому розмірі гонорару у даній справі, а саме 17 500,00 грн.
Вказані послуги оплачені позивачем, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 18 від 09.10.2023.
Вивчивши надані позивачем докази понесених ним судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності, а також зважаючи на те, що вартість юридичних послуг становить 17 500,00 грн, суд вважає, що позивачем доведено факт надання послуг правничої допомоги на суму 17 500,00 грн, такі послуги документально підтверджені, а також співмірні зі складністю справи та наданими послугами.
Поряд з цим, за приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки рішенням суду у справі № 910/13481/22 позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, по 7 088,32 грн на кожного з відповідачів.
Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, код 39861149) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-транспортна компанія «Столиця-Сервіс» (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Гагаріна, 22, офіс 159, код 36885764) суму боргу в розмірі 3 949 581,05 грн (три мільйони дев'ятсот сорок дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят одну грн 05 коп.).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбуд Груп» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 30, код 39861149) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-транспортна компанія «Столиця-Сервіс» (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Гагаріна, 22, офіс 159, код 36885764) 29 621,85 грн (двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять одну грн 85 коп.) судового збору та 7 088,32 грн (сім тисяч вісімдесят вісім грн 32 коп.) витрат на правничу допомогу
4. Стягнути зі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-транспортна компанія «Столиця-Сервіс» (07400, Київська обл. м. Бровари, вул. Гагаріна, 22, офіс 159, код 36885764) 29 621,85 грн (двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять одну грн 85 коп.) судового збору та 7 088,32 грн (сім тисяч вісімдесят вісім грн 32 коп.) витрат на правничу допомогу.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.12.2023.
Суддя О.Г. Удалова