ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
20.11.2023Справа № 911/1101/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамед" (07852, Київська обл., Бородянський район, село Микуличі, вулиця Центральна, будинок 2, літера Б)
до Головного управління ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 5А)
про визнання кредиторських вимог погашеними.
Представники учасників справи:
від позивача: Жук О.Б.
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ "Діамед" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання кредиторських вимог погашеними.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.04.2023 у справі №911/1101/23 позовну заяву направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи № 911/1101/23 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 позовну заяву ТОВ "Діамед" залишено без руху.
31.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 відкрито провадження у справі №911/1101/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.08.2023.
14.08.2023 у підготовче засідання представник відповідача не з'явився, проте 11.08.2023 через систему «Електронний суд» від останнього надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Судом у підготовчому засіданні 14.08.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача, відкладено підготовче засідання на 04.09.2023, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, встановлено сторонам строк для подачі заяв, клопотань та заперечень по справі до 30.08.2023.
21.08.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив.
21.08.2023 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.
31.08.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
04.09.2023 у підготовче засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.
Судом у підготовчому засіданні 04.09.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2023.
02.10.2023 у підготовче засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 911/1101/23 до судового розгляду по суті на 01.11.2023.
У судовому засідання 01.11.2023 оголошувалася перерва до 20.11.2023.
У судове засідання 20.11.2023 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.
За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2023 заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні 20.11.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
21.11.2017 протоколом № 12/17-05 чергових загальних зборів членів ТОВ "Діамед" прийнято рішення про припинення діяльності Товариства шляхом його добровільної ліквідації відповідно до чинного законодавства України у зв'язку зі складним фінансовим становищем, визначено створити ліквідаційну комісію у складі Шмаюн К.М., Зінькевич Г.М., а також строк заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення Товариства.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 22.11.2017 відносно Товариства були внесені дані щодо перебування юридичної особи у процесі припинення, а також відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 06.02.2018.
15.11.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена заява від 14.11.2018 за підписом голови ліквідаційної комісії Товариства щодо надання усіх відомостей про звернення з вимогами в якості кредиторів до ТОВ «Діамед» та надання доказів направлення (за наявності) останніх (кредиторських вимог) на адресу Товариства.
У відповідь 30.11.2018 ГУ ДФС у Київській області повідомило про наявність у ТОВ «Діамед» податкового боргу в сумі 22 230 261,11 грн і направлення боржнику податкової вимоги від 28.04.2017 № 9307-17. З огляду на непогашення податкового боргу в повному обсязі, враховуючи при цьому положення п. 59.5 ст. 59 ПК України, у ГУ ДФС у Київській області були відсутні підстави для формування та надсилання податкової вимоги після внесення платником змін до ЄДР.
У подальшому 17.03.2020 протоколом № 17/03 чергових загальних зборів членів ТОВ "Діамед" було прийнято рішення про відміну рішення про припинення діяльності Товариства.
Утім, уже 26.05.2021 протоколом № 26/05 чергових загальних зборів членів ТОВ "Діамед" знову було прийнято рішення про припинення діяльності Товариства шляхом його добровільної ліквідації відповідно до чинного законодавства України у зв'язку зі складним фінансовим становищем, призначено ліквідатором Товариства Шмаюна К.М., визначено строк заявлення кредиторами своїх вимог до Товариства - 2 місяці з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення Товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 27.05.2021 відносно Товариства були внесені дані щодо перебування юридичної особи у процесі припинення, а також відомості про строк для заявлення кредиторами своїх вимог - до 27.07.2021.
З матеріалів справи (а.с. 34 - 35) також вбачається, що 27.07.2021 ГУ ДПС у Київській області була направлена позивачу заява за вих. № 28562/6/10-36 від 27.07.2021, у якій йшлося про наявний податковий борг у сумі 22 306 325,50 грн та вимагалося включити вимогу на вказану суму до реєстру вимог кредиторів.
03.09.2021 Товариством на адресу відповідача була направлена відмова в задоволенні кредиторських вимог (визнанні кредитором) за вих. № 09/21, мотивована тим, що строк заявлення кредиторами свої вимог у ЄДР був встановлений до 27.07.2021, однак кредиторська вимога № 28562/6/10-36 Товариством була отримана лише 03.09.2021. До того ж, заявлений відповідачем борг у сумі 22 306 325,50 грн існував ще в період першої ліквідації Товариства, розпочатої 22.11.2017. Однак від ГУ ДПС в Київській області жодних кредиторських вимог до Товариства тоді не надходило. Тому відповідача не було включено ліквідаційною комісією Товариства до черги кредиторів на погашення заборгованостей в порядку ч. 1 ст. 112 ЦК України, а усі його вимоги є погашеними.
Звертаючись до господарського суду, Товариство зазначило, що згідно довідки ліквідатора за вих. № 09/3 від 09.03.2023 грошова сума (податковий борг) перед ГУ ДПС у Київській області в розмірі 22 306 325,50 грн є погашеною відповідно до ч. 5 ст. 112 ЦК України. Утім, відповідач без будь-яких правових підстав вчиняє дії з вилучення у позивача готівкових грошових коштів в погашення податкового боргу, що підтверджується актами №№ 1, 2, 3 від 16.02.2023. Як зазначає позивач, з метою захисту власних прав та прав усіх інших осіб, котрі беруть участь у ліквідаційній процедурі, наразі він у судовому порядку вимагає визнати вимоги ГУ ДПС у Київській області в частині наявності у ТОВ «Діамед» податкового боргу в сумі 22 306 325,50 грн (з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (КБК 140 101000) - 11 558 536,80 грн, податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства (КБК 11021000) - 10 747 108,60 грн, податок на доходи фізичних осіб, що сплачений податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п (КБК 11010100) - 510 грн, адмін.штрафи та інші санкції (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплений за ГУ ДПС) (КБК 21081103) - 170 грн) погашеними.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що наявність у позивача податкового боргу у сумі 22 220 935,11 грн підтверджується судовими рішеннями в адміністративній справі № 826/9711/17, які набрали законної сили та є обов'язковими до виконання. За приписами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційними системами ДПС контролюючий орган передає до ЄДР відомості про наявність/відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів за ф. № 30-ОПП, котра є єдиним документом на підтвердження відсутності/наявності заборгованості з податків і зборів у випадках припинення юридичних осіб, визначених Законом № 755-IV. Відомості в ЄДР про існуючу заборгованість зі сплати податків і зборів та/або заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи. Так, про існуючий податковий борг ТОВ «Діамед» ГУ ДПС у Київській області було направлено державному реєстратору відповідне повідомлення з запереченнями проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи від 01.06.2021 № 2110362700059. Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, визначений ст. 97 ПК України. Стосовно ж посилань ТОВ «Діамед» на норми ЦК України, то до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується (ст. 1 ЦК України). Посилання ТОВ «Діамед» на Порядок списання непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу після ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1231, також є помилковим, позаяк державна реєстрація припинення ТОВ «Діамед» як юридичної особи не проведена, що підтверджується відповідним витягом з ЄДР. Крім того, ТОВ «Діамед» є платником, який продовжує здійснювати діяльність, подавати податкову звітність, зокрема, з початку 2023 року останнім до бюджетів усіх рівнів було сплачено 163,9 тис. грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
У силу частин 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У господарському судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.
Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Згідно ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому право визначення предмету позову належить лише позивачу, який обирає правомірний та ефективний спосіб захисту прав та інтересів.
Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, а під підставою позову - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
При цьому Верховним Судом уже неодноразово відзначалося, що предметом позову не може бути встановлення обставин.
Способи захисту цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, визначені ч. 2 ст.16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України, хоча суд може захистити цивільне право або інтерес й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст. 5 ГПК України).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, для застосування того чи іншого способу захисту, перш за все необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. А при оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
У справі, що розглядається, позивач вважає податковий борг Товариства у розмірі 22 306 325,50 грн погашеним у силу ч. 5 ст. 112 ЦК України. Натомість, як стверджує Товариство, вчинювані відповідачем у лютому 2023 року дії стосовно вилучення у нього готівкових грошових коштів в рахунок сплати означеного податкового боргу свідчать про незгоду та ігнорування відповідачем вказаного факту погашення, котрий мав місце ще у рамках першої ліквідації Товариства, розпочатої 22.11.2017. Наведена обставина, за твердженням позивача, породжує необхідність у визнанні в судовому порядку вимог ГУ ДПС у Київській області в частині наявності у ТОВ «Діамед» податкового боргу в сумі 22 306 325,50 грн погашеними.
Тобто фактично, звертаючись наразі до господарського суду, позивач прагне досягти правової визначеності шляхом порушення питання про встановлення юридичного факту, а саме: факту погашення податкового боргу Товариства в минулому, що виходить поза межі компетенції господарського суду, оскільки в такому випадку суд не здійснює захисту порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу суб'єкта господарювання.
З огляду на обрання ТОВ «Діамед» у цьому спорі такого способу захисту, яким по суті встановлюється юридичний факт погашення податкового боргу в минулому, суд дійшов висновку про його неналежність, що має своїм наслідком ухвалення рішення про відмову у позові.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 05.12.2023.
Суддя М.Є. Літвінова