номер провадження справи 4/193/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2023 Справа № 908/3035/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ», (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 1б)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО», (71020, Запорізька область, Більмацький район, с. Гусарка, вул. Центральна, буд. 88), представник відповідача адвокат Губорєв Кирило Сергійович, ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 37266,40 грн.
29.09.2023 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна б/н і б/д (вх. № 3308/08-07/23 від 29.09.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО», с. Гусарка Більмацького району Запорізької області про стягнення 37266,40 грн. заборгованості за договором про надання послуг № 508/22 від 04.01.2022, в тому числі 28941,68 грн. основного боргу за надані послуги, 1349,20 грн. 3 % річних та 6975,52 грн. інфляційних втрат.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023 справу № 908/3035/23 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3035/23, справі присвоєно номер провадження справи 4/193/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст. 625, 901 ЦК України, договором про технічне обслуговування і ремонт № 508/22 від 04.01.2022, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнуті з відповідача28941,68 грн. основного боргу за надані послуги, 1349,20 грн. 3 % річних та 6975,52 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 04.10.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3035/23 відповідачу запропоновано у строк до 24.10.2023, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, у разі незгоди з нарахованою сумою заборгованості - навести свій контр розрахунок.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 14.02.2024.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом № 309 від 22.12.2022, зареєстрований в у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно вказаного Переліку з урахуванням наступних змін, внесених відповідними наказами, Більмацька селищна територіальна громада Пологівського району входить до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України (з 03.03.2022 по теперішній час).
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО» має місце реєстрації на території, яка відноситься до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, у с. Гусарка Більмацького району Запорізької області.
Враховуючи що у господарського суду Запорізької області відсутня можливість відправлення процесуальних документів у справі № 908/3035/23 на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві, ухвала суду від 04.10.2023 про відкриття провадження у справі № 908/3035/23 направлялася відповідачу на відому суду адресу його електронної пошти та доставлена до електронної скриньки ТОВ «АЛОІНС-АГРО» aloins-agro@landfort.ua 04.10.2023.
Також, повідомлення судом відповідача про порушення провадження у справі та подальший хід розгляду справи слід здійснювалось через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
За приписами ч. 4 ст. 120 ГПК України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною третьою статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/3035/23.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 04.10.2023 у справі № 908/3035/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 01.11.2023 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.
Ухвалою суду від 09.11.2023 по справі № 908/3035/23 Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО», с. Гусарка Більмацького району Запорізької області, м. Пологи Запорізької області відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд справи № 908/3035/23 за правилами загального позовного провадження.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 06.12.2023.
Розглянувши матеріали справи, суд
УСТАНОВИВ
04.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ», (Виконавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО», (Замовник, відповідач у справі) укладено Договір про технічне обслуговування і ремонт № 508/22 (надалі - Договір).
Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконувати роботи, надавати послуги з технічного обслуговування, встановлення додаткового обладнання та ремонту (надалі за текстом - «роботи») автомобіля (автобуса).
Згідно п. 1.2 Договору робота, передбачена п. 1.1 цього договору, здійснюється виконавцем на своїй території (спеціально для цього призначеної), своїми силами та засобами. Конкретний вид і перелік робіт, що виконується за цим договором погоджується сторонами в наряд-замовленнях, які є невід'ємною частиною цього договору.
Пунктом 3.1 Договору сторони визначили, що вартість робіт за цим договором включає вартість робіт, матеріалів і запасних частин, які будуть використанні виконавцем, при виконані робіт. Вартість робіт, а також вартість матеріалів і запасних частин, які будуть використані при виконання робіт, погоджується сторонами в наряд-замовленні на виконання конкретного виду робіт. Розрахунки за використанні виконавцем матеріали, запасні частини й виконану роботу, здійснюються замовником на підставі рахунку виконавця.
Розрахунки здійснюються замовником шляхом зарахування на рахунок виконавця грошових коштів на протязі двадцять одного календарного дня з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт (п.3.2 Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє до 31.12.2022, а в частині невиконаних зобов'язань сторін, що виникли в період дії договору, до повного виконання їх сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було погоджено та підписано наряди-замовлення, а саме:
- наряд-замовлення № Н3200017159 від 11.01.2022 на загальну суму 11 057,48 грн., щодо ремонтних робіт автомобіля марки «Renault Logan 1,4» (2012 рік випуску), д.р.н. НОМЕР_1 ;
- наряд-замовлення № Н3200017775 від 04.02.2022 на загальну суму 8 889,96 грн., щодо ремонтних робіт автомобіля марки «Renault Duster» (2018рік випуску), д.р.н. НОМЕР_2 ;
- наряд-замовлення № Н3200018253 від 23.02.2022 на загальну суму 504,90 грн., щодо ремонтних робіт автомобіля марки «Renault Duster» (2018 рік випуску), д.р.н. НОМЕР_3 ;
- наряд-замовлення № Н3200018496 від 12.04.2022 на загальну суму 8 489,34 грн., щодо ремонтних робіт автомобіля марки «Renault Duster» (2016 рік випуску), д.р.н. НОМЕР_3 .
За результатами виконаних позивачем зобов'язань за договором між сторонами підписані Акт виконаних робіт на загальну суму 28941,68грн., а саме:
- № Н3200008409 на від 11.01.2022 суму 11 057,48 грн.;
- № Н3200008993 на від 04.02.2022 суму 8 889,96 грн.;
- № Н3200009447 на від 23.02.2022 суму 504,90 грн.;
- № Н3200009695 на від 12.04.2022 суму 8 489,34 грн.
Зазначені Акти виконаних робіт містить підписи уповноважених представників Замовника і Виконавця та скріплені печатками обох підприємств.
Отже, факт надання послуг позивачем відповідачу на суму 28941,68грн. доведений, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача на Актах виконаних робіт.
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.
Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач зобов'язання щодо оплати наданих послуг в установлений договором строк не здійснив, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за виконанні позивачем роботи в сумі 28941,68грн.
Оскільки відповідачем оплата за надані послуги не здійснена, зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 28941,68 грн. основного боргу. Крім того, за невиконання грошового зобов'язання позивачем нараховані 1349,20 грн. 3 % річних та 6975,52 грн. інфляційних втрат.
Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані позивачем письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини сторін врегульовані Договором про технічне обслуговування і ремонт № 508/22 від 04.01.2022, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Частинами 1, 2 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено Договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як передбачено ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст., ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п., п.1, 7 ст.193 ГК України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 530 ЦК України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату). Якщо строк (період) виконання боржником зобов'язання не встановлений або зазначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом положень статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.
Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отримані послуги.
Як вже зазначалось судом, відповідно до п. 3.2 Договору сторони узгодили, що розрахунки здійснюються замовником шляхом зарахування на рахунок виконавця грошових коштів на протязі двадцять одного календарного дня з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт.
Приймаючи до уваги умови п. 3.2 Договору надані послуги відповідач мав оплатити у строк:
- за Актом виконаних робіт № Н3200008409 від 11.01.2022 - до 01.02.2022 включно;
- за Актом виконаних робіт № Н3200008993 від 04.02.2022 - до 25.02.2022 включно;
- за Актом виконаних робіт № Н3200009447 від 23.02.2022 - до 16.03.2022 включно;
- за Актом виконаних робіт № Н3200009695 від 12.04.2022- до 03.05.2022 включно.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем оплата послуг, у передбачені строки та в повному обсязі не здійснена.
Таким чином, станом на час звернення позивача до суду з позовом у даній справі заборгованість відповідача за надані послуги за Договором про технічне обслуговування і ремонт № 508/22 від 04.01.2022 становить 28941,68 грн.
Відповідачем факт порушення взятих на себе зобов'язань за умовами Договору в частині своєчасної і повної оплати за надані послуги належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, зобов'язання відповідача оплатити надані йому позивачем послуги не припинено.
Відповідач доказів погашення заборгованості в повному обсязі суду не надав.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 28941,68грн. за надані послуги станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 28941,68 грн. основного боргу підлягає задоволенню судом.
Нормами ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З урахуванням приписів ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Так, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплати гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих послуг, вимоги про стягнення з нього 3 % річних та інфляційних втрат заявлені позивачем обґрунтовано.
Так, позивачем заявлена вимога про стягнення 1349,20 грн. 3 % річних, які розраховані за Актом № Н3200008409 на від 11.01.2022 за період з 02.02.2022 по 26.09.2023; за Актом № Н3200008993 на від 04.02.2022 за період з 26.02.2022 по 26.09.2023; за Актом № Н3200009447 на від 23.02.2022 за період з 17.03.2022 по 26.09.2023; за Актом № Н3200009695 на від 12.04.2022 за період з 04.05.2022 по 26.09.2023.
Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1349,20 грн. 3 % річних.
Що стосується інфляційних втрат, слід зазначити наступне.
Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Згідно рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.
Позивачем заявлена вимога про стягнення 6975,52 грн. грн. інфляційних втрат, які розраховані за Актом № Н3200008409 на від 11.01.2022 за період з лютого 2022 по серпень 2023 року; за Актом № Н3200008993 на від 04.02.2022 за період з березня 2022 по серпень 2023 року; за Актом № Н3200009447 на від 23.02.2022 за період з квітня 2022 по серпень 2023 року; за Актом № Н3200009695 на від 12.04.2022 за період з травня 2022 по серпень 2023 року.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунок позивачем виконаний правильно.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 6975,52 грн. інфляційних втрат.
Відповідачем контррозрахунок суми заборгованості (в тому числі, основного боргу, річних відсотків та інфляційних нарахувань) заявленої позивачем до стягнення суду не наданий.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО», Запорізька область, Більмацький район, с. Гусарка задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОІНС-АГРО», (71020, Запорізька область, Більмацький район, с. Гусарка, вул. Центральна, буд. 88, ідентифікаційний код юридичної особи 32721464) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АДАМАНТ МОТОРС ЗАПОРІЖЖЯ», (69002, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 1б, ідентифікаційний код юридичної особи 42801907) 28 941 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сорок одну) грн. 68 коп. заборгованості, 1 349 (одну тисячу триста сорок дев'ять) грн. 20 грн. 3 % річних, 6 975 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 52 коп. інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 06» грудня 2023 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.