ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2023 р. Справа№ 925/633/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 (повний текст підписано 03.10.2022)
у справі № 925/633/22 (суддя В.М. Грачов)
за позовом Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд"
про стягнення 224 708 грн. 93 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/633/22 позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" на користь Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради 124188, 42 грн. інфляційних втрат, 9123, 29 грн. 3% річних.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 85143,72 грн. інфляційних втрат, 6253,50 грн. 3% річних відмовлено.
Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" на користь Черкаської обласної прокуратури 2481,00 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор 21.10.2022 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у стягненні 85143,72 грн. інфляційних втрат, 6253,50 грн. 3% річних та прийняти у цій частині нове про задоволення позову.
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Главшляхбуд» про стягнення, на підставі договору № 266 від 29.06.2016 року, 209332 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 15376 грн. 79 коп. 3% річних, що разом становить 224708 грн. 93 коп., а також відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами договором № 266 від 29.06.2016 року, що підтверджено судовим рішенням.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/633/22 позов задоволено частково.
Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" на користь Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради 124188, 42 грн. інфляційних втрат, 9123, 29 грн. 3% річних.
У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 85143,72 грн. інфляційних втрат, 6253,50 грн. 3% річних відмовлено.
Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд" на користь Черкаської обласної прокуратури 2481,00 грн. судових витрат.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що розрахунок 3% річних та інфляційних витрат проведено не правильно, оскільки прокурором нарахування проведено на загальну суму стягнення за рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 року у справі №925/194/19 несплаченої відповідачем заборгованості з урахуванням сум боргу з невикористаного авансу, інфляційних втрат, пені, штрафу та фактичної сплати 50000 грн., яка визначена ним у розмірі - 1685444 грн., разом з тим, розмір фактичної суми боргу відповідача, яка невиконана перед позивачем становить 1000000 грн., на суму якої слід проводити нарахування інфляційних втрат і 3% річних.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду, викладені у рішенні, в частині відмови у стягненні 91397,22 грн. при неповному з'ясуванні, не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст. 277 ГПК України є підставою для скасування у відповідній частині, з огляду на наступне:
- суд першої інстанції не в повному обсязі встановив обставини справи №925/633/22, на яких ґрунтуються позовні вимоги прокурора, а саме невиконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі рішення суду, а не з договору, що призвело до висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи;
- суд першої інстанції не застосував висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц щодо застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до наслідків невиконання простроченої суми грошового зобов'язання, яке виникло на підставі судового рішення, про які зазначав прокурор у своїй позовній заяві;
- суд першої інстанції в порушення ч.2 ст.625 ЦК України помилково розрахував інфляційні втрати та 3% річних не з загальної суми простроченого зобов'язання, що виникло на підставі судового рішення - 1 685 444,77 грн., а лише з її частини, боргу в сумі 1 000 000,00 грн., який був предметом розгляду у справі №925/194/19, в результаті прострочення зобов'язання за договором;
- нарахування інфляційних втрат та 3% річних не на всю суму грошового зобов'язання унеможливлює відновлення порушеного права стягувача на відшкодування матеріальних втрат Департаменту від знецінення грошових коштів у сумі 1 685 444,77 грн. унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) за користування утримуваними ТОВ "Главшляхбуд" грошовими коштами, належними до сплати за рішенням суду у справі №925/194/19.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2022 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/633/22.
Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/633/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/633/22; вирішено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі №925/633/22 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
29.06.2016 Департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, як замовник 1, позивач - Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, як замовник 2 та відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд", як підрядник уклали договір №266 (далі Договір), п.1.1., якого підрядник зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту вулиці Смілянської (від вул. 30 років Перемоги до меж міста) в м. Черкаси (далі об'єкт), за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№1-3 Договору, які є невід'ємними його частинами, а також згідно з проектно-кошторисною документацією на виконання цих робіт.
Сторони погодили усі істотні умови Договору, і зокрема, домовилися про наступне:
п. 3.1. - ціна договору становить 28920997,20 грн. з ПДВ. При цьому:
- фінансування 2016 року 22000000,00 грн.;
- фінансування 2017 року 6920997,20 грн.
п. 4.1. протягом 5 (п'яти) банківських днів, з моменту підписання сторонами договору, згідно Постанови КМУ від 23.04.2014 №117, замовник 2 перераховує підряднику аванс у розмірі 50% від розміру фінансування відповідного року, наведеного в п. 3.1 Договору, який підрядник зобов'язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій та виробів протягом 3 (трьох) місяців з моменту отримання цього авансу, але не пізніше 20 грудня відповідного бюджетного періоду. По закінченню вищевказаного терміну, протягом 1 (одного) робочого дня, невикористана сума авансу має бути повернута замовнику 2;
п. 4.2. - остаточний розрахунок за виконані роботи, здійснюється на умовах відстрочки платежу до 30 (тридцяти) банківських днів з моменту і на підставі підписаних замовником 2 і підрядником актів виконаних робіт за формами №КБ-2в, №КБ-3.
п. 5.1. - підрядник зобов'язаний розпочати роботи за Договором протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання від замовника 2 документів, передбачених п. 6.1.1 Договору, і завершити виконання робіт до 30 червня 2017 року. При цьому, у 2016 році мають бути виконані:
- зовнішні мережі зливної каналізації (К2) 100%
- ремонтні роботи дороги в межах фінансування 2016 року.
Виконання робіт за договором здійснюється із дотриманням графіку виконання робіт (додаток №4). Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником 2. Виконання робіт може бути здійснено достроково.
п. 5.3. - здавання й приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності до чинного законодавства України і оформляється актом здавання виконаних робіт (форма КБ-2в, КБ-3).
У подальшому додатковими угодами від 29.09.2016 №1, від 26.10.2016 №2, від 29.11.2016 №3, від 29.06.2016 №4, від 30.12.2016 №5 і від 16.03.2017 №6 сторони Договору внесли зміни до нього в частині сум фінансування відповідних бюджетних років та строків виконання робіт.
Згідно з останньою додатковою угодою від 16.03.2017 №6 сторони Договору виклали його пункт 3.1 наступній редакції:
"3.1. Ціна договору становить 28920997,20 грн. з ПДВ. При цьому:
- фінансування 2016 року 25846126,00 грн.;
- фінансування 2017 року 0,00 грн.;
- фінансування 2018 року 3074871,20 грн.",
а в пункті 5.1 Договору передбачили термін виконання робіт до 30.04.2018 року.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 у справі №925/194/19 позов Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради заявлений, на підставі договору № 266 від 29.06.2016 року, задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд", на користь позивача 1000000 грн. невикористаного авансу, 19000 грн. інфляційних втрат, 562701 грн. 21 грн. пені і 153743 грн. 56 коп. штрафу, на користь Черкаської обласної прокуратури - 26031 грн. 67 коп. судового збору.
01.11.2021 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 року видано відповідні накази.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 року залишено без змін.
Позивач листом № 7068-01-11 від 30.06.2020 (а.с. 45) підтвердив прокурору, на його звернення від 18.05.2022, що відповідачем 26.11.2021 було частково погашено заборгованість перед департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради шляхом перерахування коштів у розмірі 50000 грн.
З інформації про виконавче провадження (а.с. 46-49) вбачається, що приватним виконавцем Чупис Т.П. відкрито виконавче провадження № 69309323 на підставі наказу Господарського суду Черкаської області від 01.11.2021 у справі № 925/194/19, станом на 04.07.2022 рішення суду від 28.09.2021 не виконано, сума грошових коштів, яка підлягає стягненню за виконавчим документом становить 1685444 грн. 77 коп.
За період прострочення повернення авансу прокурор нарахував відповідачу до сплати за період лютий-травень 2022 року 209332 грн. 14 коп. інфляційних втрат та за період з 10.02.2022 по 31.05.2022 - 15376 грн. 79 коп. 3% річних на суму боргу 1685444,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Отже, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога прокурора та позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних заявлених у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання, що підтверджено рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 у справі № 925/194/19, яке набрало законної сили 10.02.2022.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного прокурором в апеляційній скарзі
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п.38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру").
Прокурор звертався до Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради з листом № 159-1316вих-22 від 17.05.2022, у якому просив в строк до 29.05.2022 надати інформацію щодо вжитих департаментом заходів, спрямованих на стягнення близько 178 000,00 грн. з ТОВ «Главшляхбуд» до місцевого бюджету.
Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, на звернення прокурора, листом №7067-01-21 від 31.05.2022, повідомила, що наразі департаментом не проводиться претензійно-правова робота з ТОВ «Главшляхбуд» щодо стягнення додаткових 178 000,00 грн. у порядку ст.625 ЦК України, не заперечує щодо здійснення Черкаською окружною прокуратурою представницьких дій та стягнення у судовому порядку зазначених коштів.
Листом №159-1767вих22 від 29.06.2022 Черкаська окружна прокуратура повідомила Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, що до Господарського суду Черкаської області підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до ТОВ «Главшляхбуд» про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 224 708,93 грн.
Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов'язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.
Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до ТОВ «Главшляхбуд» про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 224 708,93 грн.
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною третьою статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Стаття 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Згідно висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, від 21.06.2023 у справі №905/1907/21, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи. Разом з цим слід враховувати, що у контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі № 1697-VII інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про підтвердження повноважень прокурора на звернення до суду із позовом в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради до ТОВ «Главшляхбуд» про стягнення інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 224 708,93 грн.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 4 статті 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 у справі №925/194/19, яке набрало законної сили 10.02.2022, позов Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради заявлений, на підставі договору № 266 від 29.06.2016 року, задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Главшляхбуд", на користь позивача 1000000 грн. невикористаного авансу, 19000 грн. інфляційних втрат, 562701 грн. 21 грн. пені і 153743 грн. 56 коп. штрафу, на користь Черкаської обласної прокуратури - 26031 грн. 67 коп. судового збору.
Вказані обставини не потребують повторного доказування при розгляді цієї справи між тими ж сторонами.
Інфляційне нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є наслідком прострочення боржником грошового зобов'язання і способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
Колегія суддів враховує, що наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 у справі №3-57гс10, від 04.07.2011 у справі №3-65гс11, від 12.09.2011 у справі №3-73гс11, від 24.10.2011 у справі №3-89гс11, від 14.11.2011 у справі №3-116гс11, від 23.01.2012 у справі №3-142гс11.
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
У постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).
Відповідно до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Проте, за змістом статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язальні правовідносини виникають з актів цивільного законодавства, а рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 у справі №925/194/19 відповідачем не виконано повністю, у зв'язку з чим грошове зобов'язання відповідача у загальному розмірі 1 685 444,00 грн. не припинилося у період нарахування прокурором спірних сум інфляційних втрат (за лютий 2022 року-травень 2022 року) і 3% річних (з 10.02.2022 по 31.05.2022).
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неправильність проведення прокурором розрахунку, оскільки нарахування проведено на загальну суму стягнення за рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.09.2021 року у справі № 925/194/19 несплаченої відповідачем заборгованості з урахуванням сум боргу з невикористаного авансу, інфляційних втрат, пені, штрафу та фактичної сплати 50000 грн., яка визначена ним у розмірі - 1685444 грн.
Здійснивши перерахунок нарахувань на підставі ст.625 Цивільного кодексу України за визначений вище період (для нарахування 3% річних з 10.02.2022 по 31.05.2022, для інфляційних витрат: за лютий 2022 року-травень 2022 року) на суму 1 685 444,00 грн., колегія суддів дійшла висновку, що розрахунок, здійснений прокурором, є арифметично вірним.
З огляду на вище наведене та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 209332,14 грн. інфляційних втрат, 15376,79 грн. 3% річних, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини та дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Місцевий господарський суд не надав належну оцінку всім поданим сторонам доказам в обґрунтування поданого позову, не в повній мірі встановив обставини справи, та дійшов помилкових висновків про часткове задоволення позову.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури підлягає задоволенню з вищевикладених підстав, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі № 925/633/22 підлягає скасуванню з вищевикладених підстав, з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду.
Судові витрати за розгляд позову у зв'язку з його задоволенням підлягають стягненню з відповідача на користь прокуратури у повному обсязі, судові витрати за розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури у зв'язку з її задоволенням підлягають стягненню з відповідача на користь прокуратури у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі № 925/633/22 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.08.2022 у справі № 925/633/22 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главшляхбуд» (код ЄДРПОУ 39699671, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44/1, офіс 411) на користь Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 26323404, місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького) 209332,14 грн. інфляційних втрат, 15376,79 грн. 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главшляхбуд» (код ЄДРПОУ 39699671, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44/1, офіс 411) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286) 3370,63 грн. судових витрат за подання позовної заяви."
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Главшляхбуд» (код ЄДРПОУ 39699671, місцезнаходження: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44/1, офіс 411) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286) 2056,44 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази.
5. Матеріали справи 925/633/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко