ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
04 грудня 2023 року м. ОдесаСправа № 916/1486/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України
на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023, суддя в І інстанції Желєзна С.П., повний текст якого складено 22.09.2023 в м. Одесі
у справі №916/1486/23
за позовом: Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України
до відповідачів:
1) Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області;
2) Комунального підприємства „Курорт-сервіс” Сергіївської селищної ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Міністерства охорони здоров'я України
про витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності та права постійного користування
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 у справі №916/1486/23 відмовлено у задоволенні позову Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та Комунального підприємства „Курорт-сервіс” Сергіївської селищної ради про витребування із незаконного володіння Сергіївської селищної ради земельної ділянки із кадастровим номером 5120885600:04:001:0864 на користь позивача; про скасування державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку із одночасним припиненням права власності за Сергіївською селищною радою та одночасним припиненням права постійного користування на земельну ділянку за КП „Курорт-сервіс.
28.11.2023 від Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій останнє просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 у справі №916/1486/23.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Так, одночасно з поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 у справі №916/1486/23.
В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що 16.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський Міністерства охорони здоров?я України на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 по справі №916/1486/23. Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.10.2023 суд дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами: заявником апеляційної скарги не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі, а також до зазначеної апеляційної скарти не надано доказів надсилання третій особі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні та було встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Дана ухвала була отримана 31.10.2023 року. 09.11.2023 року Державний заклад „Спеціалізований (спеціальний) санаторій «Приморський» Міністерства охорони здоров??я України направив електронним шляхом до Південно-західного апеляційного господарського суду заяву з доказами доплати судового збору та доказами надсилання третій особі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, тобто усунув всі недоліки апеляційної скарги в строк. Але при направлені копії апеляційної скарги і доданих до неї документів на електронну адресу третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача виникла технічна помилка в зазначенні електронної адреси Міністерства охорони здоров?я України, а саме замість moz@moz.gov.ua, яка належить Міністерству охорони здоров?я України, була зазначена електронна адреса odesa@spfu.gov.ua, яка належить РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській області. 20.11.2023 року Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив ухвалу про повернення апеляційної скарги з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, копію якої Скаржник (Позивач) отримав 23.11.2023.
Зазначене, на думку апелянта, є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останнє постановлено 13.09.2023.
Повний текст рішення складено та підписано 23.09.2023.
Вказане рішення в електронному вигляді було надіслано позивачу на його електронну адресу 25.09.2023. Отримано останнім 25.09.2023, що підтверджує сам позивач.
Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 у справі №916/1486/23 є 16.10.2023.
16.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 по справі №916/1486/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст.258 Господарського процесуального кодексу України, та роз'яснено, що у випадку не усунення скаржником вказаних недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто апелянту.
09.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України надійшла заява, в якій апелянт надав докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026 грн.
Разом з тим, апелянтом не надано доказів направлення третій особі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 повернуто без розгляду апеляційну скаргу Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 по справі №916/1486/23.
Як зазначалось вище, подаючи до суду апеляційну скаргу вдруге, апелянт вважає, що повернення судом попередньої апеляційної скарги слід вважати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 по справі №916/1486/23.
Судова колегія критично ставиться до вказаного твердження апелянта, з огляду на наступне.
Слід зазначити, що якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників.
У зв'язку з чим, колегія суддів наголошує на тому, що особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, повідомлення інших учасників справи про звернення до суду апеляційної інстанції та підтвердження повноважень апелянта.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989р. у справі “Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain” Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Судова колегія зауважує, що виходячи з приписів ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порядок застосування та користування встановленими правами на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду регламентується відповідними процесуальними нормами, в даному випадку - нормами Господарського процесуального кодексу України.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
За положеннями ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку. Разом з цим, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов'язків (аналогічна позиція застосована Верховним Судом у постанові від 22.07.2021 у справі №640/18290/19, касаційне провадження №К/9901/35880/20).
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими.
Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справах "Делкурт проти Бельгії", "Пелевін проти України"). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення у справах "Мельник проти України", "Мушта проти України").
З огляду на вищевказане, необхідно зазначити, що повернення попередньої апеляційної скарги з підстав не усунення недоліків, які стали підставою для залишення її без руху, зумовлено суб'єктивною поведінкою учасника процесу, залежало виключно від його волевиявлення і не може визнаватись об'єктивною та непереборною обставиною пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки не свідчить про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.
Наведене спростовує доводи апеляційної скарги, щодо наявності поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження у зв'язку із поверненням попередньої апеляційної скарги відповідача судом апеляційної інстанції.
При цьому, судова колегія наголошує, що процесуальний строк з 30.10.2023 (перша ухвала апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху) по 20.11.2023 (ухвала про повернення відповідної апеляційної скарги) був пропущений позивачем виключно через ненадання доказів направлення третій особі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, що в свою чергу, залежало не від об'єктивних причин, а від суб'єктивних чинників, які особа, яка подала апеляційну скаргу, могла і повинна була уникнути при поданні апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зазначає про неповажність підстав, наведених скаржником для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки повернення поданої раніше апеляційної скарги із підстав не усунення вищевказаних недоліків, тобто - належного оформлення документів, які вимагаються процесуальним законодавством при зверненні до суду, не може бути визнано об'єктивними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки такі причини є суто суб'єктивними і свідчать виключно про неналежні дії/бездіяльність скаржника щодо оформлення та направлення документів до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №189/1180/19 (2-а/189/150/19, в якій Верховний Суд погодився із судом апеляційної інстанції у тому, що факт попереднього звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не є підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки надання особі, яка бере участь в справі права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання установленого законом строку на подання апеляційної скарги. Подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для скаржника і можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Отже, невиконання вимог Господарського процесуального кодексу України щодо належного подання апеляційної скарги, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Таким чином, враховуючи вищевикладені положення законодавства, колегія суддів зазначає, що лише прохання апелянта поновити відповідний строк, з посиланням на повернення первісної апеляційної скарги судом, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням вказаного, судова колегія вважає, що в обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження, апелянтом не зазначено обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили значний пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження.
Крім того, надсилання копії апеляційної скарги сторонам у справі врегульовано положеннями ст. 259 ГПК України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника апеляційної скарги. При цьому неповідомлення сторони у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною третьою статті 2 ГПК України.
Згідно положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.
При цьому, колегія суддів зазначає, що норми процесуального права допускають направлення процесуальних документів учасникам провадження в електронному вигляді, але виключно за допомогою ЄСІТС.
Суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність належних доказів щодо направлення копії апеляційної скарги та її додатків до інших учасників даної справи листом з описом вкладення.
Порядок залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги встановлені ст. 260 ГПК України.
За змістом частини 8 статті 174 ГПК України повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду. У свою чергу повторне звернення з апеляційною скаргою поза межами строку, встановленого процесуальним законом, для оскарження рішення суду першої інстанції, може бути підставою для висновку суду про пропуск строку апеляційного оскарження та залишення апеляційної скарги без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку.
Положеннями ч.3 ст.260 ГПК України зазначено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно із ч.6 ст.260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Оскільки скаржником не виконано вимоги ч.3 ст.260 ГПК України, апеляційна скарга відповідно до ст.ст.174, 260 ГПК України підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного закладу „Спеціалізований (спеціальний) санаторій „Приморський” Міністерства охорони здоров'я України на рішення Господарського суду Одеської області від 13.09.2023 у справі №916/1486/23 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів направлення апеляційної скарги учасникам справи листом з описом вкладення та звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані ним у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України “Про електронний цифровий підпис”.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді Г.І. Діброва
Н.М. Принцевська