Справа №345/5079/23
Провадження № 2/345/1279/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
05.12.2023 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гапоненка Р.В.,
секретаря Слободян Т.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд
ВСТАНОВИВ:
позивачка звернулась до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача аліментів. Позов обґрунтовує тим, що з 17.10.2009 вона перебуває у шлюбі із відповідачем. У шлюбі народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки з відповідачем припинені. Відповідач проживає окремо. Дитина перебуває повністю на утриманні позивачки.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.10.2023 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, але подала заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що сторони є батьками малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Таким чином, обов'язок утримувати дитину рівною мірою покладено на обох батьків.
Дитина проживає разом з позивачкою, і так чи інакше, обов'язок по її забезпеченню в основному покладено на неї. Той факт, що дитина проживають разом з позивачкою сам по собі вказує, що вона несе більші витрати на утримання дитини. Необхідно також врахувати потреби дитини на фізичний та духовний розвиток.
Безумовно, утримання дітей є обов'язком обох батьків, однак воно не зводиться лише до суми стягуваних аліментів із платника. Це поняття є набагато ширшим, як у матеріальному аспекті (крім сплати аліментів) так і в моральному аспекті (виховання дітей, навчання їхнє дозвілля і т.д.).
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Спосіб стягнення коштів на утримання дитини визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18).
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 264-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183 СК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого на АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , проживаючої на АДРЕСА_1 , щомісячно аліменти у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення дитиною повноліття, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , проживаючого на АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1073,60 грн. в користь Державної судової адміністрації України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду і протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищевказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: