Справа № 298/1866/23
Номер провадження 3/298/1365/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року смт. Великий Березний
Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Тарасевич П.П., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого
-за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
За змістом протоколу ЗхРУ № 013715, складеного 28 вересня 2023 року, помічником начальника відділу начальник відділення моніторингу обстановки відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » старшим лейтенантом ОСОБА_2 , 28 вересня 2023 року, о 21 год. 45 хв. на околиці населеного пункту Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області на відстані 2000 метрів до лінії державного кордону в районі 115 прикордонного знаку був виявлений та затриманий під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку, з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану.
Своїми діями порушив вимоги ст.ст.9,12 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 року. Дії ОСОБА_1 були кваліфіковані як правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, однак його представник адвокат Вишнякова І.О. подала клопотання про закриття адміністративного провадження, з яких зазначила, що до прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.
У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів. У цих межах Кабінетом Міністрів України встановлюється спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України.
Зі схеми місцевості виявлення правопорушення вбачається, що місце виявлення правопорушення - смт. Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області, яке знаходиться на відстані 2 000 метрів від лінії державного кордону України, що згідно до вимог ст. 22 Закону України «Про державний кордон України» не відноситься до лінії державного кордону.
Разом з цим, матеріали справи не містять відомостей, що місце, де було затримано ОСОБА_3 є не дозволеним для проходження людей.
Звертають особливу увагу суду на відсутність у Протоколі та долучених до нього додатків доказів про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення
З протоколу не вбачається які безпосередні дії вчинив ОСОБА_4 з метою здійснення спроби перетину державного кордону України, оскільки лише сам факт перебування його на відстані 2 000 метрів від лінії кордону на автобусній зупинці не може свідчити про такий намір.
Таким чином, протокол не містить жодних відомостей щодо дій, вчинених ОСОБА_5 , які б відповідали об'єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
При цьому, з метою доведення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу долучено протокол про адміністративне затримання від 28.09.2023 р., протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28.09.2023 р., копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, письмові пояснення посадових осіб прикордонної служби, схему затримання правопорушника, витяг з довідки про результати проведення фільтраційно- перевірочних заходів, витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби на 28/29 вересня 2023 року, що «поза розумним сумнівом» не доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.І ст. 204-1 КУпАП.
За фактичними обставинами 27.09.2023 р. ОСОБА_4 разом зі своєю матір'ю - ОСОБА_6 поїхали з м. Запоріжжя до Закарпатської області, де проживають їхні друзі, їхній маршрут в тому числі пролягав через населений пункт Великий Березний.
28.09.2023 р., приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_7 треба було відлучитися на деякий час. Вони домовилися, що ОСОБА_4 буде чекати її на зупинці для громадського транспорту «смт. Великий Березний автовокзал». Втомившись від довготривалої дороги, ОСОБА_4 трохи пройшовся та купив собі каву у магазині, який знаходиться на автовокзалі поряд із зупинкою, та чекав на свою матір.
Через деякий час до нього підійшли двоє чоловік, один з яких відрекомендувався працівником прикордонної служби та попросили надати документи на підтвердження його особистості. ОСОБА_4 дістав мобільний телефон з метою відкрити застосунок «Дія». У цей час другий чоловік, який не пред'являв своє службове посвідчення, вирвав у нього з рук телефон та почав його оглядати без згоди. На прохання ОСОБА_3 повернути телефон не надали відповідь та наказали йому їхати з ними до відділу Державної прикордонної служби.
Прибувши до відділу Державної прикордонної служби, його повідомили, що на їхнє переконання ОСОБА_4 мав намір перетнути державний кордон України поза встановленим місцем пропуску.
ОСОБА_4 пояснив мету свого перебування у вказаному місці, а саме, що очікував на свою матір - ОСОБА_8 . Але представники прикордонної служби відповіли, що якщо він не буде підтримувати їхню точку зору, то з ним будуть спілкуватися люди, які «все життя били тільки били боксерську грушу», називали його пояснення «брехнею», та, що вони не раз «розколювали» таких, як він.
Так, погрожуючи, що вони мають право «абсолютно законно» обмежити його свободу до трьох діб та що у нього будуть «великі проблеми із військкоматом» (при цьому особи у військовій формі, які називалися представниками ТЦК були присутні при цих подіях), фактично примусили ОСОБА_3 підписати надані документи. Лише після цього дозволили відповісти на телефонний дзвінок від матері та повідомити, де він знаходиться.
При складанні протоколу про адміністративне затримання та протоколу про адміністративне правопорушення службовими особами не було роз'яснено ОСОБА_9 про його права. На прохання скористатися правничою допомогою, йому повідомили, що адвокат в нього буде «уже в суді».
ОСОБА_3 звільнили лише тоді, коли за ним приїхала його мати та повезли до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де також провели з ним бесіду з погрозами, що у нього тепер будуть «великі проблеми».
В тому числі, через відчуття реальної загрози своєму життю та здоров'ю, ОСОБА_5 було написано заяву від 28.09.2023 р. до суду, у якій зазначено про визнання вини та відмову від адвоката, під диктовку працівників прикордонної служби.
Після чого ОСОБА_9 сказали, що «нічого страшного, у суді тепер все скажете, як було і все буде добре».
За фактом свого незаконного затримання ОСОБА_4 звернувся до відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП у Закарпатській області, де він, а також його мати - ОСОБА_10 надали свої пояснення.
Оскільки ОСОБА_4 не має юридичної освіти, то він не міг під час написання заяви розуміти у чому саме визнає свою провину, адже зміст статті 204-1 КУпАП України йому був невідомий.
Наголошують, що працівниками прикордонної служби не було забезпечено надання ОСОБА_9 правничої допомоги, більше того його навіть не було проінформовано про можливість її отримання безоплатно.
Відмова від послуг адвоката була складена у порушення вимог п. 9 Порядку інформування центрів з надання безоплатної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за якою вона повинна була здійснена в присутності адвоката, призначеного центром безоплатної правничої допомоги.
На підтвердження вищенаведених обставин надаємо суду: відеозапис, знятий ОСОБА_11 28.09.2023 р., після перебування ОСОБА_3 у ІНФОРМАЦІЯ_4 , на якому ОСОБА_4 веде бесіду з невідомою йому особою (чоловік не представився) та стверджує, що не погоджується зі змістом протоколу, а також, що він мав намір скористатися допомогою адвоката, проте в протоколі зазначено про його відмову від отримання правничої допомоги; копію пояснень ОСОБА_3 від 27.11.2023 р., у яких він повідомляє про те, що він не визнає вину у скоєнні адміністративного правопорушення, адміністративна відповідальність за яке передбачається ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, та відкликає свою заяву від 28.09.2023 р.; пояснення ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від 29.09.2023 р., прийняті поліцейським СРПП відділення поліції № 2 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області, сержантом поліції Опаленик С.М.
Просили провадження відносно ОСОБА_1 закрити у з в'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ч.2 ст.251 КУпАП України передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Як вбачається з вищезазначеного протоколу ЗхРУ № 013715 від28 вересня 2023 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Так, відповідно до ч.1 ст.204-1 КУпАП Перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, стягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Виходячи з положень частини 1 статті 204-1 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає саме перетинання або спроба перетинання державного кордону будь-яким способом поза пунктами пропуску.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 28 вересня 2023 року, о 21 год. 45 хв. на околиці населеного пункту Великий Березний Ужгородського району Закарпатської області на відстані 2000 метрів до лінії державного кордону в районі 115 прикордонного знаку був виявлений та затриманий під час спроби незаконного перетинання державного кордону в пішому порядку, з України в Словацьку Республіку поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон в умовах воєнного стану.
Також до протоколу про адміністративне правопорушення надано, протокол про адміністративне затримання від 28.09.2023 р., протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 28.09.2023 р., копію паспорта громадянина України для виїзду за кордон, письмові пояснення посадових осіб прикордонної служби, схему затримання правопорушника, витяг з довідки про результати проведення фільтраційно- перевірочних заходів, витяг з книги прикордонної служби відділу прикордонної служби на 28/29 вересня 2023 року
Однак, з наданих до суду доказів неможливо встановити наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки суду не надано жодного доказу (фото-, відеофіксації) того, що останній 28 вересня 2023 року намагався незаконно перетнути державний кордон України, та/або знаходився на лінії державного кордону.
Більш того, саме по собі перебування ОСОБА_1 на околиці села, без надання належних та допустимих доказів, не може свідчити про те, що він намагався незаконно перетнути державний кордон України.
У відповідності до положень ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.
Виходячи з вище викладеного, суд вважає, що доданими до даного протоколу про адміністративне правопорушення матеріалами вина ОСОБА_1 яка є складовою частиною будь-якого складу правопорушення і має бути обов'язково встановлена при розгляді адміністративних матеріалів, недоведена та не може бути встановлена судом.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 є недоведеною та не встановленою, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 252,283,284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Тарасевич П.П.