Справа № 242/6018/21
Провадження № 2-д/242/1/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області в складі: головуючого судді Черкова В. Г., розглянувши матеріали доручення Приморського крайового суду Російської Федерації про вчинення окремих процесуальних дій, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло доручення Приморського крайового суду Російської Федерації про вчинення окремих процесуальних дій, згідно якого суддя Приморського крайового суду просить в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації по Пожарському району Приморського краю про визнання рішення незаконним, зобов'язання призначити пенсію по старості та виплати пенсійних нарахувань, витребувати відомості з Пенсійного фонду України в Донецькій області про виплату страхових внесків по обов'язковому пенсійному забезпеченні по відношенню ОСОБА_1 за періоди праці, а саме: з 26.10.2000 по 30.09.2003 - вантажником вугілля дільниці навантаження ДХК «Селидіввугілля»; з 30.09.2003 по 12.05.2006 - вантажником вугілля дільниці навантаження АП ЦЗФ «України» СЕ ТОВ «Донбасвуглепереробка»; з 25.07.2006 по 31.07.2006, с 01.09.2006 по 20.09.2006 учнем підземного гірничого робітника дільниці стаціонарного обладнання ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 25.09.2006 по 08.10.2007 - підземним гірничим робітником дільниці стаціонарного обладнання ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 09.10.2007 по 09.10.2007, з 19.11.2007 по 18.12.2007 - учнем підземного гірничого робітника по ремонту гірничих виробок дільниці стаціонарного обладнання ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 19.12.2007 по 20.06.2014 підземним гірничим робітником по ремонту гірничих виробок дільниці стаціонарного обладнання ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».
Згідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 року зазначене доручення було передано судді Селидівського міського суду Донецької області Черкову В. Г., згідно до розпорядження №16 від 25.10.2023 року.
Дослідивши доручення та додані до нього матеріали, суд приходить до висновку про необхідність повернення доручення разом з документами, що додані до нього, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 500 ЦПК України встановлено, що суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами.
Судом була винесена ухвала від 26.11.2021 року якою було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відомості та документи за окремим судовим дорученням, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області витребувані судом документи не були надані, причини невиконання доручення не були повідомлені.
Водночас, порядок виконання окремих доручень іноземних судів регулюється Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР.
Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, громадяни кожної з Договірних Сторін, а також особи, що проживають на її території, користуються на територіях всіх інших Договірних Сторін у відношенні своїх особистих і майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Договірної Сторони. Громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, що проживають на її території, мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури й інших установ других Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи (далі - установи юстиції), можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який діє до тепер.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Відповідно до Закону України від 01.12.2022 (набрав чинності 23.12.2022) «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року» преамбули: 1. Керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України», зупинити у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 року і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 року і ратифікованого Законом України від 3.03.1998 року № 140/98-ВР.
Керуючись положеннями статті 54 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 84 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України», вийти з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 року і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 року № 240/94-ВР, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 року і ратифікованого Законом України від 3.03.1998 року №140/98-ВР.
Разом з тим, у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряду інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже подальше застосування відповідного алгоритму щодо виконання судових доручень Російської Федерації, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.
Відповідно до ч.2 ст. 500 ЦПК України судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно: може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці; не належить до юрисдикції цього суду; суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
У відповідності до ч. 6 ст. 500 ЦПК України, у разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.
З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва у цивільних справах, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Враховуючи те, що на даний час дію воєнного стану продовжено, зазначене доручення про вчинення окремих процесуальних дій підлягає поверненню до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції без виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 500-502 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Доручення Приморського крайового суду Російської Федерації про вчинення окремих процесуальних дій - повернути до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Г. Черков