Справа № 344/23009/23
Провадження № 2/344/4149/23
УХВАЛА
05 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Бородовський С.О., вивчивши матеріали позовної заяви адвоката Калініна Сергія Костянтиновича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Сіроко Фінанс», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся в суд із позовом до відповідача та третьої особи про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави.
Стороною позивача разом з позовною заявою подано суду заяву про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, що оскаржується.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви такого доказу долучено не було. Однак, в позовній заяві зазначено, що позивач звільняється від сплати судового збору, відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» (з наступними змінами), при пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці. При цьому підлягає застосуванню положення частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при пред'явленні позову споживачем.
Однак, позивачем оскаржується виконавчий напис нотаріуса про стягнення заборгованості, яка виникла за договором кредиту, а не звернення стягнення на предмет іпотеки/застави.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-XII (з наступними змінами), споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. При цьому Законом України № 1734-УІІІ від 15.11.2016 виключений п. 23 зазначеної статті, який визначав термін споживчого кредиту.
Позов про визнання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором таким, що не підлягає виконанню, стосується кредитних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 12.08.2020 у справі № 638/6060/18 (провадження № 61-2657св/19) зверталась увага, що для застосування ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» має бути встановлено, що позов пов'язаний з порушенням прав споживача.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, у даному випадку, позивач не може керуватися ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Крім того, в ухвалі від 27.05.2021, постановленої у цивільній справі № 320/10834/18, Верховний Суд дійшов висновку, що позов про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, не пов'язаний із захистом прав споживачів.
Отже, норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється на правовідносини, що виникають з приводу визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Таким чином, враховуючи, що звільнення від сплати судового збору судом є правом, а не обов'язком суду, вимога про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки законні підстави для звільнення судового збору відсутні.
Згідно з ч.10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч.6 ст.151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином, заява про забезпечення позову підлягає поверненню згідно з ч.10 ст.153 ЦПК України.
При цьому повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про забезпечення позову у справі, що відповідатиме положенням ст.151 ЦПК України.
Відповідно до положення ст.6 Закону України «Про судовий збір», судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов'язкові реквізити касового документа.
Відповідно до ст.1 Закону України ,,Про судовий збір”, судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За змістом ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня - 2684 гривня.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1073,60 грн.
Крім того, позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 28 267, 76 грн.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.); за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).
Згідно статті 7 Закону України ,,Про державний бюджет України на 2023 рік” станом на 01.01.2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.
Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою, то враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання заяви про забезпечення позову складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на день звернення заявника до суду 536 грн. 80 коп.).
Відтак, позивачу необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру в сумі 1073,60 грн. та одну вимогу майнового характеру, що становить 1 відсоток від ціни позову (282, 68 грн.), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073, 60 грн).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Ів.-Фр./ТГ м.Ів.-Фр./22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA988999980313111206000009612; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області (назва суду, де розглядається справа).
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних у мотивувальній частині ухвали недоліків.
Відповідно до зазначеного суд, -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Заяву про забезпечення позову повернути ОСОБА_2
позовну заяву адвоката Калініна Сергія Костянтиновича в інтересах позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Сіроко Фінанс», третя особа приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави- залишити без руху, надавши стороні позивача строк 10 днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити стороні позивача, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання стороні позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Бородовський