Справа №: 343/2871/23
Провадження №: 3/0343/1170/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Долина
Суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області Монташевич С.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності притягувався 21.09.2023 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИЛА:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
13 листопада 2023 року в Долинський районний суд Івано-Франківської області поступили матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 587681 від 01.11.2023, ОСОБА_1 01 листопада 2023 року о 14:10 годин у м. Долина по вул. Б.Хмельницького, 123 керував транспортним засобом марки "Opel Zafira", д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, розширення зіниць, сповільнена реакція, тремтіння пальців рук, почервоніння очей та обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння та проїхати в Калуську ЦРЛ водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час, день та місце його проведення був повідомлений у встановленому законом порядку шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення, яке ним отримано, про що свідчить відповідна розписка (а.с. 15).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункт 69).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Таким чином, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Однак ОСОБА_1 , знаючи, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, повідомлення про виклик до суду отримав, однак до суду не з'явився, причин неявки не повідомив, жодних клопотань не подав, що свідчить про його свідоме ухилення від явки в судове засідання та нехтування своїми обов'язками.
Враховуючи вищезазначені обставини та вимоги ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності
ОСОБА_1 . Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:
на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, надано такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 587681 від 01.11.2023, в якому викладена суть правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , що описана вище. Посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався. Зі змістом протоколу ОСОБА_1 ознайомився, підписавши його, отримав його копію, а також виклав пояснення: "Відмовляюсь від проходження огляду, тому що недавно вживав наркотичні реч. (солі)" (а.с. 1);
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.11.2023, в якому вказано, що в ОСОБА_1 поліцейський виявив такі ознаки: порушення мови, розширення зіниць, сповільнена реакція, тремтіння пальців рук, почервоніння очей та обличчя. У графі "Результати огляду на стан сп'яніння" зазначено: "Не проводився". У графі «З результатами згоден» вказано " ОСОБА_1 , відмовився". Зазначено посаду, найменування підрозділу Національної поліції України, спеціальне звання, П.І.П. та підпис особи, яка склала акт (а.с. 2);
- направлення, складене 01.11.2023 о 14:35 год, на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в КНП "Калуська центральна районна лікарня", в якому зазначено, що виявленими поліцейським ознаками наркотичного сп'яніння є: порушення мови, розширені зіниці, сповільнена реакція, тремтіння пальців рук, почервоніння очей та обличчя. У графі «Результати огляду» вказано «Від огляду відмовився». Направлення підписане працівником поліції, який його склав (а.с. 3);
- рапорт, в якому працівник поліції повідомляє про те, що 01.11.2023 о 14:05 було зупинено автомобіль марки "Opel Zafira", д.н.з. НОМЕР_2 , за порушення п. 2.3 в) Правил дорожнього руху та відносно водія ОСОБА_1 винесено постанову за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Під час її винесення в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: порушення мови, розширення зіниць, сповільнена реакція, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння в Калуській ЦРЛ, від чого він відмовився, вказавши, що недавно вживав наркотичні речовини (солі) (а.с. 5);
- постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 880323 від 01.11.2023, якою ОСОБА_1 притягнуто 01.11.2023 о 14:05 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 6);
- відеозаписи на оптичних дисках DVD-R (а.с. 11), на яких зафіксовано таке:
на відеозписі "REC_231101-135312F" 01.11.2023 о 13:54 зафіксовано рух автомобіля марки "Opel Zafira", д.н.з. НОМЕР_2 , та його зупинку, проте хто саме перебував за кермом з відеозапису не представляється можливим встановити;
на відеозаписі "Пеляк 130" 21.04.2008 з часом з 16:18 до 16:20 зафіксовано як працівники поліції встановлюють особу, яка сидить за кермом транспортного засобу, яким є ОСОБА_1 , та з'ясовують в нього, чи має він заборонені речі;
на відеозаписі "0000000_00000020080421164812_0027" 21.04.2008 з часом з 16:46 до 16:55 зафіксовано як один інспектор поліції вказує на те, щоб ОСОБА_1 "думав", а тоді направляється до іншого інспектора, з яким вони встановлюють, що чоловік позбавлений права керування транспортними засобами. Йому повідомляють зміст постанови за ч. 5 ст. 121 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки. З її змістом він ознайомився, про що розписався, від отримання копії постанови відмовився. Інспектор вказує, що в нього є ознаки наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук, нечітка вимова слів, розширені зіниці, тому пропонує йому проїхати в найближчий медичний заклад для проходження огляду на факт вживання наркотичних речовин, а також повідомляє, що він може відмовитись від проходження такого. ОСОБА_1 уточнює, чи передбачена одна і та ж відповідальність як за відмову, так і за проходження огляду, на що отримує ствердну відповідь полецейського, після чого вказує, що нема необхідності тоді їхати в лікувальний заклад, оскільки він "вживав". Інспектор роз'яснює йому зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (подавати клопотання, надавати пояснення, знайомитися з матеріалами справи, користуватися юридичною допомогою). Поліцейський роз'яснює, що оскільки водій відмовився від проходження огляду в лікувальному закладі, а така прирівнюється до керування у стані наркотичного сп'яніння, тому відносно нього буде складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП, так як він у липні 2023 судом вже був позбавлений права керування транспортними засобами. Поліцейський направляється для складення адмінматеріалів;
на відеозаписі "0000000_00000020080421174731_0028" 21.04.2008 з часом з 17:47 зафіксовано ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом протоколу за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Йому надано можливість викласти у протоколі свої пояснення, що він і робить. Поліцейський вручає йому копію протоколу, бажає йому удачі та залишає його в автомобілі на пасажирському сидінні;
- постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 21.09.2023, яка набрала законної сили 06.10.2023, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (а.с. 7-10).
- довідку від 03.11.2023, в якій зазначено, що в ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 вилучено та направлено до ТСК (м. Калуш) (а.с. 4).
ІV. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
У своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об'єктивного судового розгляду.
В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії" Європейський Суд зазначив, що "обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення". Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 587681 від 01.11.2023, він не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки обвинувачення, яке висунуте в ньому ОСОБА_1 , не відповідає диспозиції ч. 2 ст. 130 КУпАП, якою передбачено повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, хоча особа має право чітко та конкретно знати, в чому вона обвинувачується, щоб забезпечити собі належний захист.
Крім того, у вищевказаному протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "Opel Zafira", д.н.з. НОМЕР_2 , 01.11.2023 о 14:10. Проте з долучених до адмінматеріалів відеозаписів встановлено, що рух вказаного автомобіля зафіксовано 01.11.2023 о 13:54. Натомість доказів здійснення ним руху 01.11.2023 о 14:10 матеріали справи не містять. Більше того, як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністартивне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії БАД № 880323 від 01.11.2023, така відносно ОСОБА_1 вже була винесена 01.11.2023 о 14:05, що ставить під сумнів керування останнім транспортним засобом 01.11.2023 о 14:10, що поставлено йому в провину у протоколі про адмінправопорушення серії ААД № 587681 від 01.11.2023. Твердження про те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 01.11.2023 о 14:05, міститься і в рапорті. При цьому суд звертає увагу на те, що рапорт не містить а ні реквізитів ініціатора складення такого рапорту (ні ПІП, ні підпису), а ні дати його складення. Крім того вінне є доказам винуватості особи, оскільки є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника про свої дії. Разом з тим, дані, зазначені в ньому, підтверджують сумнівність в частині часу керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний у протоколі час.
У провину ОСОБА_1 також поставлено відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в Калуській ЦРЛ. Згідно із направленням, останній направлявся на такий огляд 01.11.2023 тільки о 14:35 , хоча вже о 14:35 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 587681 за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до адмінматеріалів долучено відеозаписи, проте здійснені такі з порушенням Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026.
Так, вимогами п. 4, 5 вказаної Інструкції визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Натомість, як встановлено під час розгляду адмінматеріалів, під час фіксування відмови водія від проходження огляду на факт перебування в стані наркотичного сп'яніння, працівниками поліції відеозаписи проводилися не безперервно, між його уривками маються значні розриви в часовому проміжку (маються пробіли у хронології подій з 16:20 до 16:48, що становить більше, ніж 20 хвилин, з 16:55 до 17:47, що складає майже годину), що не дає можливості достовірно переконатися в тому, що відмова від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в медичному закладі відповідала дійсній волі ОСОБА_1 та що така мала місце саме 01.11.2023, оскільки на відеозаписі така зафіксована 21.04.2008. При цьому, будь-яких доказів на підтвердження того, що час на бодікамері був виставлений таким з незалежних від працівників поліції обставин, адмінматеріали не містять. Крім того, суд звертає увагу на те, що рух транспортного засобу, керування яким поставлено у провину ОСОБА_1 , на них зафіксовано 01.11.2023 о 13:54, а огляд (фіксування відмови від проходження такого) зафіксовано 21.04.2008 з часом з 16:18 год.
Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відеозапис не є належним та допустимим доказом відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння, оскільки неможливо ствердити, що відеозапис об'єктивно зафіксував усю хронологію та повну картину обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, в якому, у тому числі, дата та час не співпадає з датою та часом поставленого в провину правопорушення.
Також суд звертає увагу на те, що в порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, якою визначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан наркотичного сп'яніння, працівниками поліції ОСОБА_1 не було відторонено від керування автомобілем, такого, як вбачається з відеозапису, залишено у ньому. Доказів протилежного адмінматеріали не містить (відсутнє зобов'язання про некерування транспортним засобом, відсутня й відмітка в протоколі про передачу автомобіля іншій особи, чи залишення його по місцю зупинки).
Інші ж матеріали (акт огляду та направлення) також не несуть інформації про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправоврушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Як вбачається з долученого акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: порушення мови, розширення зіниць, сповільнена реакція, тремтіння пальців рук, почервоніння очей та обличчя. У графі «Результат огляду на стан сп'яніння» вказано «не проводився», у графі «З результатами згоден» - « ОСОБА_1 , відмовився». Як зафіксовано на відеозаписах, ОСОБА_1 було запропоновано пройти відповідний огляд у медичному закладі, тому не відомо, у зв'язку з чим такий акт було складено, оскільки особі не пропонувалося проходити огляд на місці зупинки та особа не відмовилася від такого огляду. В акті та направленні на огляд вказані ознаки наркотичного сп'яніння, проте будь-яких спеціальних засобів для їх виявнення не використовувалось. Крім того, як встановлено више, в направленні на огляд вказано, що ОСОБА_1 скеровувася в лікувальний заклад 01.11.2023 о 14:35, хоча в цей час вже був складений відносно протокол про адмінправопорушення серії ААД № 587681, в якому вказано про відмову проїхати в Калуську ЦРЛ.
Таким чином, під час розгляду справи не здобуто належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмови (повторної) від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, що йому вмінено в провину у вказаний у протоколі час, хоча долучення належних та беззаперечних доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов'язку уповноваженої особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного "розумного сумніву" в цьому, тоді як наявність такого "розумного сумніву" у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, не була доведена належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом, тому провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушенняу зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя: С.М.Монташевич