Справа № 216/5159/22
Провадження 2/216/1418/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Чирського Г.М.,
за участю : секретаря судового засідання Смолдирева М.Є.,
представників третьої особи : Стельмаха І.В., Нетреба Ю.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду №7 дистанційно, за допомогою відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, третя особа - Держава Україна в особі Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України про визнання дій РФ проти України геноцидом Українського народу, відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно розпорядження керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Мірошниченка Я.В. № 270/23 від 21.06.2023 року, у зв'язку з припиненням 02.06.2023 року відрядження судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області Хомик Ірини Іванівни до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області та відрахуванням зі штату Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, канцелярією суду здійснено повторний автоматизований перерозподіл даної цивільної справи відповідно до вимог чинного законодавства України, яку 21.06.2023 року, передано для розгляду судді Бутенко М. В.
Згідно ухвали від 16.10.2023 року припинено процедуру врегулювання спору за участі судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. у даній справі, призначену у підготовчому судовому засіданні. Провадження у цивільній справі поновлено. Справу №216/5159/22 передано до канцелярії суду для здійснення автоматизованого розподілу іншому судді відповідно до ст. 33 ЦПК КК України.
Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу від 20.10.2023 року, у судовій справі №216/5159/22 визначено головуючого, суддю Чирського Г.М.
Ухвалою від 23.10.2023 року справу прийнято до свого провадження, в порядку ч.3 ст. 53 ЦПК України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Державу Україна в особі Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України.
06 грудня 2023 року при перевірці явки учасників процесу під час підготовчого судового засідання, ОСОБА_2 заявив, що являється представником позивача, повноваження якого підтверджується нотаріально засвідченою довіреністю від імені ОСОБА_1 , а також ухвалою суду від 14.09.2023 року, якою ОСОБА_2 залучено до участі у справі в якості представника позивача.
Як вбачається з вимог ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч.ч. 1, 3ст.237 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат/або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ( ч. 4 ст. 62 ЦПК України).
Вимогами ст. 131-2 Конституції України передбачено, що незалежність адвокатури гарантується. Разом з тим, відповідно до пп.11 п.16-1 Перехідних положень Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 132-1 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Статтею 15 ЦПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд, висловив свою позицію в постанові від 27 грудня 2018 року по справі №589/3937/17, де робить кілька висновків.
По-перше: суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду; по-друге: справа може бути визнана малозначною лише за постановлення ухвали суду про віднесення її до категорії малозначних; по-третє: справа не може бути малозначною в силу закону, якщо серед позовних вимог наявні вимоги немайнового характеру.
Оскільки вищевказана цивільна справа відповідно до п.2 ч.6 ст.19 ЦПК України не може бути визнаною судом малозначною, оскільки містить вимоги немайнового характеру, і розглядається в загальному позовному провадженні, відтак представником позивачів у цій справі може бути виключно адвокат.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката як представника є довіреність або ордер, виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч.4 ст. 62 ЦКП України).
Під час підготовчого судового засідання 06.12.2023 року ОСОБА_2 не надано суду доказів про наявність у останнього статусу адвоката та не підтверджені його повноваження, як адвоката.
Зазначені положення не суперечать конституційній нормі щодо права особи на отримання професійної правничої допомоги. Законодавче закріплення доручення саме адвокатам представництва інтересів особи у справах, які не відносяться до категорії малозначних, внаслідок складності та істотності правових наслідків, покликане забезпечити дотримання прав та інтересів особи, їх належний захист та виконання завдань цивільного судочинства.
Щодо посилань позивача у його клопотанні від 07.07.2023 року на висновок Конституційного Суду України № 4-в/2019, у якому він визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) суд вважає за необхідне зазначити, що проект Закону № 1013 "Про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)" на даний час залишається не прийнятим та відповідні зміни до Конституції України не внесені.
Відтак, положення Конституції України, які передбачають здійснення представництва іншої особи в суді виключно адвокатом залишаються незмінними.
За таких обставин, оскільки позивач та ОСОБА_2 не надали належних документів на підтвердження повноважень у справі ОСОБА_2 , тому він не може бути допущеним судом як представник позивача.
Посилання ОСОБА_2 на ухвалу суду від 14.09.2023 року судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до ч.12 ст. 33 ЦПК України, у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, що зумовлює здійснення головуючим повноважень, визначених ч.2,4 ст. 214 ЦПК України, в тому числі, здійснення учасниками процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків.
Керуючись ст. ст.13,43,48,49,51,58,60,189,196,197,198,214, 259-261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у залученні та допуску ОСОБА_2 в якості представника позивача ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, третя особа - Держава Україна в особі Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України про визнання дій РФ проти України геноцидом Українського народу, відшкодування шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М.Чирський