Справа № 216/2826/23
Провадження № 1-кп/216/524/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041230000718 від 04.04.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середньо - спеціальну освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 17.10.2022 року вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік (покарання не відбуте);
- 05.12.2022 року вироком Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки (покарання не відбуте),
- 21.06.2023 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309 ч. 1 ст. 71 КК України, затверджена угода про визнання винуватості та призначено покарання у вигляді позбавлення волі до 4 (чотирьох) років 3 (трьох) місяців;
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше неодноразово засуджений, останній раз 21.06.2023 року Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 71 КК України до 4 років 3 трьох місяців позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний корисливий злочин поти власності.
Так, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його шкідливі наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів щодо незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи корисливу мету збагатитись, будучи обізнаним про те, що з 24 лютого 2022 року на території України діє правовий режим воєнного стану, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України (запроваджений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 15.03.2022, дію якого продовжено Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2915-ІХ від 07.02.2023) 09 лютого 2023 року в денний час доби, знаходячись у приміщенні магазину «Сільпо», що розташований у ТРК «Victory Plaza» по вул. Лермонтова, 37, в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу, де скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілого ОСОБА_5 , інших свідків та очевидців, реалізуючи свій злочинний намір таємно викрав належний ОСОБА_5 мобільний телефон торгової марки “Samsung” моделі “Galaxy A125F”, вартість якого відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-23/12716-ТВ від 10.04.2023 складає 3433,33 гривень. Після чого, з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене майно на свою користь, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину у вчиненні злочину, в якому він обвинувачується, визнав повністю, підтвердив свої показання, які давав під час судового розгляду, фактичні обставини обвинувачення та пояснив, що дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які вірно встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання давав і дає добровільно, заборонених методів до нього зі сторони обвинувачення не застосовувалось.
Прокурор заявив клопотання про застосування ч. 3 ст. 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки ОСОБА_3 фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Обвинувачений проти задоволення такого клопотання не заперечував.
Суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо усіх фактичних обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, якому декілька разів роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. Про добровільність позиції обвинуваченого та про розуміння ним правових наслідків свідчить його згода на клопотання прокурора, заявлена в судовому засіданні. Обвинувачений систематично та послідовно протягом усього часу розгляду справи визнавав усі обставини справи, тому у суду не має сумнівів у його волевиявленні.
Фактичні обставини стороною обвинувачення встановлені вірно та підтверджуються обвинуваченим ОСОБА_3 .
Ухвалюючи вирок, суд вважає, що мало місце діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_3 . Це діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст. 65 КК України виходить із меж, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує положення Загальної частини Кримінального кодексу України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, судимості не погашені, не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні немає, матеріальна шкода потерпілому відшкодована повністю, на обліку лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не перебував і не перебуває (м.к.п. а.с. 66-67), неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення не став та продовжував вчиняти нові умисні корисливі злочини, майнова шкода потерпілому відшкодована повністю, шляхом повернення викраденого майна власнику.
Суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому згідно зі ст. 66 КК України, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.
Вирішуючи питання про визначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд врахував те, що будучі раніше неодноразово засудженим, обвинувачений правильних висновків для себе не зробив, знову вчинив корисливий злочин, спрямований проти власності особи, а тому його перевиховання можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, оскільки він являє собою небезпеку для оточуючих, а тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 75 КК України та вважає, що виправлення обвинуваченого без відбування покарання є неможливим та вважає за необхідне призначити покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.
Оскільки обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення 21 червня 2023 року вироку Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, а, отже, остаточне покарання йому має бути обрано за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.06.2023 року більш суворим за даним вироком. Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує.
Потерпілим цивільного позову не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
З обвинуваченого ОСОБА_3 слід стягнути на користь держави документально підтверджених процесуальних витрат за проведення судової експертизи, а саме: 755,12 грн.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеним за вироком Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21.06.2023 року, більш суворим за даним вироком та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту набрання даним вироком законної сили.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 в рамках цього кримінального провадження не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави витрати у кримінальному провадженні № 12023041230000718 від 04.04.2023 року за проведення судової експертизи № СЕ-19/104-23/12716-ТВ від 10.04.2023 року на користь держави у розмірі 755,12 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять гривень дванадцять копійок).
Речовий доказ, що знаходяться на зберіганні у потерпілої сторони, відповідно до розписки ОСОБА_5 (м.к.п. а.с. 33) - залишити потерпілому.
Матеріали кримінального провадження № 1223041230000718залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/2826/23 (1-КП/216/524/23).
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при проголошенні вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1