Справа № 214/9680/23
2-о/214/279/23
РІШЕННЯ
Іменем України
06 грудня 2023 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Чернової Н.В.,
при секретарі судового засідання Гончар Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/9680/23 за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Книгницька Лілія Анатоліївна, заінтересована особа: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізького районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
06.12.2023 року адвокат Книгницька Л.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство Україна, місце народження: Україна, Луганська область, Троїцький район, село Преображенка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, у віці 96 років. Причина смерті: хронічна судинно-мозкова недостатність.
В обґрунтування вимог зазначила, що вона є онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час окупації м. Донецька Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її баба - ОСОБА_2 . На час смерті її баба була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Факт смерті баби підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою при причину смерті, які видані медичними установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, тому вважаються недійсними і не створюють правових наслідків. Встановлення даного факту необхідно заявнику для державної реєстрації смерті померлої баби, отримання державної допомоги на поховання та оформлення спадщини. Оскільки зареєструвати смерть баби на території України в позасудовому порядку вона не має можливості, тому вимушена звернутись до суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2023 року матеріали заяви передано в провадження судді Черновій Н.В. (а.с.23).
Ухвалою суду від 06.12.2023 року заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі (а.с. 24-25).
Правом на участь в судовому засіданні заявник та її представник не скористались, від представника до суду надійшла заява, в якій вона просила розглянути заяву за її та заявника відсутності. Заявлені вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх.
Представник заінтересованої особи, в.о. начальника Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізького районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Н. Сковородка у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, не заперечувала проти розгляду справи по суті.
Інших заяв, клопотань по справі не заявлялось.
З огляду на характер справи, яка підлягає негайному розгляду, а ухвалене за результатами її розгляду рішення - негайному виконанню, суд вважає за можливе справу розглянути за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.
Суд, врахувавши позицію заявника, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
Згідно положень ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч.2 ст.317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
Положеннями ст.ст.80, 81 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є бабою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Факт родинних відносин підтверджується:
-копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 07.05.1985 року (а.с. 10);
-копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України № 00042307497 від 15.11.2023 року (а.с. 13);
-копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 11.04.2014 року (а.с. 11);
-копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 14.08.2023 року (а.с. 12).
ОСОБА_2 народилася в с. Преображенка Троїцького району Луганської області, Україна, громадянство - України. Вказані обставини встановлено за паспортом громадянина України, серії НОМЕР_4 , виданим 17.01.2001 року на ім'я ОСОБА_2 (а.с.6-8).
Судом оглянуто надані заявником копії лікарського свідоцтва про смерть №34 від 13.06.2023 року та довідку про причини смерті № №34 від 13.06.2023 року, видані ДБУ «Центр первинної медико-санітарної допомоги №9 м. Донецька» за формою №106/у, затвердженою Наказом Мінздраву днр від 09.01.2015 року №12. З наданих заявником документів слідує, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, причина смерті - хронічна судинно-мозкова недостатність, адреса реєстрації місця проживання на день смерті: АДРЕСА_1 (а.с.8).
Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 року № 1064.
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 5 Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 року, в редакції, затвердженій Наказом Міністерства юстиції України № 1154/5 від 22.11.2007 року, з наступними змінами, передбачено, що підставою для державної реєстрації є: лікарське свідоцтво про смерть; фельдшерська довідка про смерть; лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті в певний час.
Згідно приписів ч.2 ст.319 ЦПК України рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).
Вказані вище нормативно-правові акти не містять спеціальної норми щодо порядку державної реєстрації факту смерті на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, що унеможливлює державну реєстрацію факту смерті в позасудовому порядку.
Вирішуючи питання щодо оцінки наявних доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001), Молдови та Росії (Mozer v. the Republicof Moldovaand Russia, 23.02.2016), де наголошено, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]. Цей висновок в контексті сформульованого у Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватись недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованих територіях, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цих територій при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать. При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 4 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що заявник не має можливості отримати документ встановленої форми про смерть баби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Преображенка Троїцького району Луганської області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Донецьк, Донецької області, оскільки на вказаній території не здійснюють повноваження органи влади України як заклади охорони здоров'я або судово-медичні установи, які б мали можливість встановити факт смерті, так і органи реєстрації актів цивільного стану, які б мали можливість зареєструвати факт смерті та видати належне свідоцтво про смерть.
Частиною 1 статті 17 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , породжує юридичні наслідки для заявника, оскільки це необхідне для проведення державної реєстрації смерті та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Оскільки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла на території тимчасово непідконтрольній Україні, на якій введено воєнний стан, та яка є тимчасово окупованою територією України, визначеною такою відповідно до законодавства, його смерть не може бути зареєстрована в органах ДРАЦСУ на підставі наданих заявником документів, тому вимоги заявника про встановлення факту смерті підлягають задоволенню.
Оскільки заявник позбавлена можливості в іншому, ніж у судовому порядку встановити факт смерті своєї баби, а також надати для реєстрації смерті документ, передбачений законодавством України, оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла в м. Донецьк, Донецької області, підтверджується наданими суду доказами, тому є правові підстави для задоволення заяви і для встановлення факту смерті.
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до вимог п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
З огляду на звільнення заявника від сплати судового збору за подання даної заяви на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та задоволення заявлених вимог, судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.2, 4, 13, 19, 76-82, 141, 263-265, 267, 268, 273, 293, 294, 315-319, 351-352, 354, п.8 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Книгницька Лілія Анатоліївна, заінтересована особа: Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізького районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянки України, місце народження: Україна, Луганська область, Троїцький район, с. Преображенка, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Донецьк, Донецької області, Україна, причина смерті - хронічна судинно - мозкова недостатність, адреса реєстрації місця проживання на день смерті: АДРЕСА_1 .
Копію рішення видати заявникові негайно після його підписання та невідкладно надіслати до Криворізького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - для державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду є підставою для складання актового запису про смерть та видачі свідоцтва про смерть за встановленою формою.
Рішення підлягає негайному виконанню з моменту його проголошення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Відомості про учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Криворізький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 42961727, юридична адреса: пр. Металургів, буд. 16, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.
Рішення складено та підписано 06 грудня 2023 року
Суддя Н.В. Чернова