Справа №204/15582/23
Провадження №3/204/7545/23
ПОСТАНОВА
іменем України
06 грудня 2023 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Книш А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення 13 листопада 2023 року близько 21 год. 00 хв. в м. Дніпро на вул. Канатна, 50, гр. ОСОБА_1 вчинила відносно гр. ОСОБА_2 хуліганські дії, а саме виражалась в її бік нецензурною лайкою, чим образила її честь та гідність, тобто вчинила правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеною про місце і час судового розгляду справи, до суду не з'явилася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надавала. На підставі ч.1 ст.268 КУпАП справу розглянуто у її відсутність.
За таких обставин слід зазначити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий суд, коли кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Приймаючи до уваги поведінку особи, яка притягається до відповідальності, яка ухилившись від суду, не бажала особисто приймати участь в розгляді справи, з метою розгляду справи у розумні строки, справа розглянута в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, з наступних підстав.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками патрульної поліції за ст.173 КУпАП, яка передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
ЄСПЛ у справі «Малофєєв проти Росії» та «Карелін проти Росії» сформулював позицію, за якою у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Отже в такому разі справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Так в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено чи було порушено ОСОБА_1 громадський порядок і спокій громадян, свідки в протоколі також не зазначені.
Враховуючи, що доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суду не надано, дії останньої не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, і згідно вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: