Справа № 203/4684/23
Провадження № 2/0203/1412/2023
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2023 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Єдаменко С.В.,
при секретарі - Дубровій К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
29 серпня 2023 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначено, що 10 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», було укладено електронний договір № 4131309 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту складає 20 000 грн.; строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту 09.06.2021 р.; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього Договору. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 20 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки. Пунктом 1.5.1 кредитного договору визначено умови за яких застосовується знижена процентна ставка 0,57 % на день. 07 червня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 306 грн., в зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 07 липня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 11 400 грн., в зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 06 серпня 2021 року відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 08 серпня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 12 160 грн., в зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 07 вересня 2021 року відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 09 вересня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 12 160 грн., в зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 09 жовтня 2021 року відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 18 жовтня 2021 року відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 15 150 грн., з яких 14 820 грн. оплата процентів, 330 грн. оплата тіла кредиту, в зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 17 листопада 2021 року відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 03 грудня 2021 року відповідачка здійснила частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 260 грн. 05 грудня 2021 року здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 17 679,04 грн., в зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 04 січня 2022 року відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. 18 січня 2022 року відповідачка здійснила частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 50 грн. 24 січня 2022 року відповідачка здійснила частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 200 грн. 25 січня 2022 року відповідачка здійснила частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 260 грн. 01 лютого 2022 року відповідачка здійснила частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 1 000 грн. 02 лютого 2022 року відповідачка здійснила частково оплату процентів на рахунок кредитора в розмірі 600 грн. Надалі відповідачка оплати за кредитним договором не здійснювала. 18 квітня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» було укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги за кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідачку шляхом направлення на електронну пошту, зазначену нею при укладенні кредитного договору. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 19 670 грн. - тіло кредиту, 28 162,13 грн. - нараховані проценти, а всього - 47 832,13 грн., які позивач просить стягнути з відповідачки. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки суму інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по червень 2023 року у розмірі 10 044,73 грн. та суму 3% річних за період з 05.04.2022 по 20.07.2023 у розмірі 1 851,69 грн. Також, позивач просить покласти на відповідача зобов'язання компенсувати позивачу витрати на судовий збір у розмірі 2 147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. (а.с.1-7)
Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.75), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2023 року було відкрито провадження у справі та на підставі п.1 ч.1 ст.274 ЦПК України призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з викликом сторін та їх представників. (а.с.76)
Позивач у судові засідання не з'явився, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він просив позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував. (а.с.89)
Відповідачка в судові засідання не з'явилась, відзив на позов до суду не находив. Відповідачка повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на її адресу судових повісток та СМС повідомлень. (а.с.а.с.77, 78, 81, 82, 87, 88) Клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не надала, про причини неявки не повідомила. Конверти, направлені на адресу відповідачки, повернулись до суду із позначкою - «за закінченням терміну зберігання». (а.с.а.с.83, 84)
З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 10 травня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний договір № 4131309 про надання споживчого кредиту. (а.с.11-15)
Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених на їх сайті: https://creditplus.ua. (а.с.62-69)
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 гривень, строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п.1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Знижена процентна ставка 0,57 % в день та застосовується, якщо споживач у межах строку визначеного в п. 1.4 договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк (п.1.5.2. договору).
Відповідно до п.2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно п.3.1. договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Крім того, відповідачкою10 травня 2021 року електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора було підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена сума кредиту, стандартна процентна ставка, знижена процентна ставка, загальні витрати за кредитом, орієнтовна загальна вартість кредиту, реальна річна процентна ставка. (а.с.8-10)
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 20 000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_1 (транзакція № 942271572), що підтверджується відповідною довідкою вих. № 2633 від 04.05.2023. (а.с.39)
Відповідно до картки обліку договору № 4131309 від 10 травня 2021 року (розрахунку заборгованості) відповідачка 07.06.2021 здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3 306 грн., 07.07.2021 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 11 400 грн., 08.08.2021 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 12 160 грн., 09.09.2021 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 12 160 грн., 18.10.2021 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 15 150 грн., 03.12.2021 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 260 грн., 05.12.2021 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 17 679,04 грн., 18.01.2022 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 50 грн., 24.01.2022 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 200 грн., 25.01.2022 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 260 грн., 01.02.2022 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 1 000 грн. та 02.02.2022 відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі 600 грн. (а.с.18-35)
Надалі відповідачка жодних оплат за кредитним договором не здійснювала, тобто не виконала обов'язків, покладених на неї кредитним договором, у зв'язку з чим за останньою утворилась заборгованість.
18 квітня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступив ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» права грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. (а.с.57-61)
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 18.04/23-Ф від 18 квітня 2023 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4131309.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідачку, шляхом направлення відповідного повідомлення на електрону адресу, зазначену останньою при укладенні кредитного договору. (а.с.43)
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ст.ст1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Положеннями ч.1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено факт невиконання належним чином зобов'язань по поверненню кредитних коштів відповідачкою.
Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договору про надання споживчого кредиту № 4131309 від 10 травня 2021 року.
У пункті 11 «Реквізити та підписи сторін» вищезазначеного договору зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором, а саме комбінація цифр і букв, згідно з положеннями ЗУ «Про електронну комерцію». (а.с.15)
Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої обов'язки за договором № 4131309 про надання споживчого кредиту від 10 травня 2021 року, в той час як відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», яка складається з суми кредиту у розмірі 19 670 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 28 162,13 грн.
Щодо вимоги ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» про стягнення з відповідачки інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2022 року по червень 2023 року та розрахунок 3% річних за період з 05.04.2022 по 20.07.2023.
Таким чином, суд вважає, що у стягненні інфляційних втрат, розрахованих за період з квітня 2022 року по червень 2023 року, які складають 10 044,73 грн., та 3% річних розрахованих за період з 05.04.2022 по 20.07.2023, які складають 1 851,69 грн., слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачкою не надано, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за договором № 4131309 про надання споживчого кредиту від 10 травня 2021 року, у розмірі 47 832,13 грн., з яких: 19 670 грн. - сума кредиту; 28 162,13 грн. - сума процентів за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10 липня 2023 року, ордер серії АІ № 1423361, звіт про надання правової допомоги від 20 липня 2023 року, рахунок на оплату замовлення № 572/20/07 від 20 липня 2023 року, платіжну інструкцію № 801 від 20 липня 2023 року про сплату 10 000 грн. за адвокатські послуги. (а.с.а.с.36, 37, 38, 44, 71-72)
Поряд з цим, суд приймає до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховує не співмірність, на переконання суду, вартості оплати адвоката зі складністю справи, а також часткове задоволення позовних вимог, та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони.
У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачки витрат на правову допомогу та стягненні з відповідачки на користь позивача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 719 грн. 53 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526-527, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст.81, 141, 209, 247, 258, 263-265, 268, 274, 279-287 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 44559822; адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, оф. 118/2) заборгованість за договором № 4131309 від 10 травня 2021 року в розмірі 47 832 грн. 13 коп., яка складається з 19 670 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 28 162,13 грн. - заборгованість за відсотками, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 719,53 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн., а разом: 54 551 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 66 копійок.
В решті позову - відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.ст.273, 289 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Єдаменко