Справа № 203/5924/23
Провадження № 3/0203/3096/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року м. Дніпро
Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Вусик Є.О., розглянувши у судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
До Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , дії якої кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №992452 від 04 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 02 жовтня 2023 року близько 17.40 год., за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку з співмешканцем ОСОБА_2 , в ході якої, висловлювалася нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим вчинила насилля в сім'ї.
Розглядаючи справу без участі особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд виходить з такого.
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 було складено у її присутності, про що свідчить її підпис в протоколі. Тобто, відповідно до зазначеного протоколу, ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбуватиметься у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська.
Отже, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що у подальшому протокол про адміністративне правопорушення буде направлено до суду для розгляду, мала можливість самостійно поцікавитися його долею.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, про дату слухання справи ОСОБА_1 повідомлялася шляхом відправлення судової смс-повістки, про що в матеріалах справи наявна довідка про доставку, що свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про судове засідання та небажання останньої приймати в ньому участь, аби надати пояснення з приводу обставин, зазначених у протоколі.
Отже, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 .
Суд, розглянувши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП повинен, зокрема, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Так, частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Пунктом 3 частини 1статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 року визначено, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, крім іншого зазначено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є фактичні дані, які, зокрема, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення.
Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.
Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з'ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається з дотриманням вимог щодо форми і змісту, встановлених статтею 256 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Однак, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №992452 від 04.10.2023 року відносно ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення викладена не повно, без зазначення, дії якого характеру, фізичного, психологічного чи економічного було вчинено ОСОБА_1 , а також, наслідків від адміністративного правопорушення, тобто не встановлено настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому ОСОБА_3 .
При цьому, суд зазначає, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само, не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення мають суттєве значення, а його некоректність та неконкретність розглядається ЄСПЛ, як порушення особи права на захист.
Викладені в протоколі обставини фактично ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_3 та не підтверджуються доказами, які б давали правові підстави для висновку про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відносно нього.
Також, згідно ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається, з матеріалів справи, правопорушення було вчинено 02.10.2023 року, проте протокол складено 04.10.2023 року, тобто із порушенням, передбаченого законом строку.
За таких обставин, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не можна визнати допустимим доказом, що унеможливлює притягнення останньої до адміністративної відповідальності на підставі цього протоколу.
Тому, на основі даних такого документу, в розумінні ст. 251 КУпАП, суд не може встановлювати наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд розглядає справу в межах складу адміністративного правопорушення, який зазначений в протоколі.
Отже, аналізуючи вищенаведене, суд вважає, що порушення, допущені поліцейськими при складанні протоколу, є істотними та доходить висновку, що за їх наявності дійти до беззаперечного твердження про наявність вини ОСОБА_1 не вбачається за можливе.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зважаючи на те, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в цій справі докази, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, справа щодо неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутності в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Вусик