Справа № 202/20103/23
Провадження № 1-кс/202/9665/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
04 грудня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджено з заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 09.11.2023за № 42023041110000450, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Троїцьке Петропавлівського району Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону у кримінальному провадженні, яке внесене до ЄРДР 09.11.2023за № 42023041110000450 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, в якому просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 74 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 958 000 грн.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 протягом поточного року, але не пізніше січня 2023 року, знайшов на території України канал постачання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин, при цьому вступив у злочинну змову з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими невстановленими особами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, а також з метою їх збуту, розподілили ролі кожного при скоєнні кримінального правопорушення проти громадської безпеки.
Відповідно розподілення ролей ОСОБА_5 визначає джерела придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових пристроїв, вибухових речовин, з метою їх подальшого збуту, підшукує потенційних покупців, обговорює з покупцями ціни та спосіб розрахування за придбання бойових припасів разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , та іншими невстановленими особами підшукують (визначаються) місця розміщення («схованок», виконують інші спільні узгоджені дії, спрямовані на досягнення спільної мети.
У невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше січня 2023 року, з невстановленого органами досудового розслідування джерела без передбаченого законом дозволу ОСОБА_5 , за попередньою групою осіб з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , та іншими невстановленими особами придбав та перевіз в обумовлене місце зберігання вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини без передбаченого законом дозволу, дотримуючись умов попередньої змови, діючи умисно, відповідно до розподілених функцій та ролей. В подальшому протиправна, злочинна діяльність ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пов?язана із незаконним придбанням та зберіганням бойових припасів, з метою збуту, була припинена співробітниками ГУНП в Дніпропетровській області, якими 01.12.2023 в період часу з 19 год. 01 хв. до 01 год. 11 хв. В ході санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено: найбільш ймовірно конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпусом осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових речовин, а також ймовірно модернізованим уніфікованим запалом ручних гранат типу УЗРГМ -2, промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових пристроїв, відповідно до висновку №СЕ-19/104-23/43818 - BTX від 02.12.2023, а також: 1 пістолет Форт 17, з 2 магазинами до нього; 25 набоїв калібру 9мм.; 1 пістолет Пістолет Макарова, з глушником та 2 магазини до нього; 325 шт. набоїв калібру 9мм.; 18 модернізованих уніфікованих запалом ручних гранат типу УЗРГМ; набої калібру 9 мм., а також вилучено під час обшуків за місцями зберігання зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв: найбільш ймовірно конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати РГД-5, промислового виготовлення, який найбільш ймовірно відноситься до категорії вибухових речовин, відповідно до висновку №CE-19/104-23/43817-BTX від 02.12.2023; пістолет який є бойовою нарізною вогнепальною зброєю 7.62, мм, самозарядним пістолетом, конструкції Токарева зразка 1930/33 (TT), заводський серійний номер № 6534, 1949 року, виготовлення, виготовленим промисловим способом (виробництва Радомського збройового завода «Лучник»), Польша, (польск. Fabryka Broni, Lucznik - Radom). 8 предметів є бойовими припасами - 7,62мм. Пістолетними патронами, зразка 1930 р,з кулею зі сталевим осердям. Патрони виготовлені промисловим способом. Патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї пістолетів «TT», пістолетів - кулеметів «ППД», «ППШ», «ППС», та інш. Патрони виготовлені промисловим способом, який відповідно до висновку експерта СЕ-19/104-23/43814-БЛ від 02.12.2023; запал УЗРГМ з маркуванням 287-74-УЗРГМ 583; пластичну вибухову речовину різної форми (тротил) по 200гр - 4 шт, пластичну вибухову речовину різної форми (тротил) 400гр - 1 шт; предмети, розділена на 7 частин та шматок вогнепровідного шнура, предмет схожий на МУВ зеленого кольору - 1 шт, та предмет схожий на МУВ-3 - 1 шт; 3 одиниці РПГ-22; 1 одиниця РПГ - 18; 5 пострілів РПГ-7С, які у заводському пакуванні, 5 вишибних зарядів до пострілів ПГ-7, 32 набої калібру 9*18 мм та два набої калібру 7,62 мм; 60 набоїв калібру 5,45 мм; 48 патронів калібру 9.18 мм; електродетонатор ЕДПР; боєприпаси калібру .338LAPUA MAGNUM в кількості 870 шт, пістолет з маркуванням АПБ АГ 1266 з кобурою та магазмном.
02.12.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, та обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Прокурор указує на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб та визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 74 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199 958 000 грн. з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8, 9, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтовуючи ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України прокурор зазначає, що ризик переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовується тим, що, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за який становить від 5 до 7 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 , немає міцних соціальних зв'язків, тому в будь-який час може залишити місце свого перебування з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що у разі перебування підозрюваного під дією запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, може вчинити психологічний та фізичний тиск на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Підозрюваному вiдомi анкетні дані свідків, оскільки у кримінальному провадженні проводилися слідчі дії за їхньої спільної участі.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що в ході досудового розслідування на даний час не встановлене повне коло осіб, причетних до протиправної діяльності, якою займався ОСОБА_5 , останній може перешкодити органу досудового розслідування у встановленні причетних осіб, а також у притягненні iх до відповідальності. Наразі встановлюються особи, які володіли інформацією про незаконне носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, з метою збуту, без передбаченого законом дозволу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, з подальшим перевезенням та збутом на території Дніпропетровської області, що спричинило тяжкі наслідки, що доводить ризик та демонструє можливість впливу ОСОБА_5 , на хід досудового розслідування.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що, вивчаючи особу підозрюваного ОСОБА_5 , встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходу, тому, залишаючись на свободі, підозрюваний може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити. В судовому засіданні, доповнюючи клопотання, обґрунтовував розмір застави обставинами вчинення кримінального правопорушення, зокрема звертав увагу слідчого судді на суспільно небезпечність вчиненого злочину групою осіб проти громадської безпеки в умовах воєнного стану, та сумою грошових коштів, які були вилучені під час проведення обшуків, що в загальному розмірі становить більше 5 600 000 доларів США. Також наголошував на майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , наявність майна та інших активів, які дають підстави стверджувати про спроможність внести визначену стороною обвинувачення заставу.
Підозрюваний не визнавав обставини, які викладені в повідомленні про підозру, вважав її необґрунтованою, підтримав доводи та пояснення захисника, заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначив, що вилучений під час проведення обшуку пістолет Форт 17, є нагродним та він ним правомірно володіє. Щодо виявленого та вилученого пістолета Макарова повідомляв, що пістолет належить його знайомому вйськослужбовцю, який просив зберігти його. Щодо іншої вилученої зброї, вибухових речовин тощо, він відношення не має.
Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати більш м'який запобіжний захід. Вважав підозру необґрунтованою, оскільки жодна з адрес на яких проведено обшуки, не знаходиться у власності або користуванні ОСОБА_5 , крім приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , на 2 поверсі. Зазначена адреса, є адресою за якою ОСОБА_5 здійснює свою робочу діяльність. Зазначав, що за вказаною адресою органом досудового розслідування, дійсно вилучено ряд одиниць нарізної вогнепальної зброї та набоїв до неї, однак до матеріалів клопотання не долучені копії дозволів на зазначені одиниці зброї, які були виявлені, органом досудового розслідування, у місці зберігання зброї та вилучені у ході проведення обшуку. Наголошував, що вся вилучена зброя є мисливською та зберігається відповідно до чинного законодавства у ОСОБА_5 .Інша вилучена при проведенні обшуків зброя не належить підозрюваному. Наголошував, що відсутні будь-які ризики, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Також звертав увагу на дані про особу підозрюваного та стан його здоров'я. Зазначав, що розмір застави є необґрунтований та вважав, що відсутній виключний випадок, який дозволяє слідчому судді вийти за межі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, думку підозрюваного та захисника, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
У провадженні СУ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023041110000450 09.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.263 КК України.
02.12.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, саме в незаконному носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв, з метою збуту, без передбаченого законом дозволу, вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні прокурора та доказами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_5 підтверджується: протоколом допиту свідків, протоколами проведення обшуків, висновками експертів та іншими матеріалами в їх сукупності.
При цьому, стороною захисту не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваного ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
Слідчий суддя вважає, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК, виходячи з такого.
Ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення кого передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 7 років.
Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, який інкримінується обвинуваченому.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Отже, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, що наведені обставини свідчать про можливість підозрюваного ОСОБА_5 реалізувати ризик переховування від органів досудового розслідування та суду як на території України, так і за кордоном, враховуючи вік ОСОБА_5 , що гарантує йому відповідно до положень Правил перетинання державного кордону громадянами України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 57 відсутність обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану та використовуючи, в тому числі, і свій матеріальний стан.
Ризик впливу на свідків також існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).
Також не може залишатися поза увагою слідчого судді те, що в ході досудового розслідування на даний час не встановлене повне коло осіб, причетних до протиправної діяльності, якою займався ОСОБА_5 , останній може перешкодити органу досудового розслідування у встановленні причетних осіб, а також у притягненні iх до відповідальності, що свідчить про наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Існування інших ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчим суддею не встановлено, у зв'язку із тим, що прокурором не доведено.
Слідчим суддею також береться до уваги відомості про особу підозрюваного, який одружений, раніше не судимий, має постійне місце проживання, проте, зазначене, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірних чи взагалі виключити їх існування.
Медичні документи, надані захисником підозрюваного не свідчать про неможливість утримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятору за станом здоров'я.
Крім встановлених ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4 ст. 177 КПК України, наявності обґрунтованої підозри, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_5 , обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, та вважає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, та не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 28.01.2024.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Разом з цим, ч. 5 ст. 182 КПК України надає можливість у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних відповідно.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
У даному випадку слідчий суддя вважає, що застава ОСОБА_5 може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки має місце виключність випадку.
Слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, особливо в умовах воєнного стану в Україні та збройної військової агресії з боку рф.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: незаконне носіння, зберіганні, придбання бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, з метою збуту, вчиненого за попередньою змовою саме групою осіб.
Під час проведення обшуків у даному кримінальному провадженні була виявлена велика кількість різноманітної зброї, набоїв до неї, вибухових пристроїв тощо.
Під час проведення обшуків, дозвіл на які було надано слідчим суддею, в тому числі й з метою відшуканні грошових коштів, здобутих внаслідок збуту вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин були виявлені та вилучені грошові кошти, зокрема, тільки в квартирі АДРЕСА_4 були вилучені грошові кошти в розмірі 5 167 900 доларів США, 15 055 Євро, а також за місцем проживання ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_5 448 900 доларів США.
Постановою заступника керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_12 від 02.12.2023 об'єднане кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420223041110000450 від 09.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України з кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000001231 від 02.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України. Прокурор у постанові зазначає, що під час розслідування вказаного кримінального правопорушення було встановлено, що група осіб у складі: ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , зберігають вогнепальну зброю, вибухові речовини та вибухові пристрої без передбаченого законом дозволу з метою подальшого збуту та вчинення фінансових операцій одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізація (відмивання) доходів, а також вчинення дій спрямованих на приховування незаконного походження таких коштів вчинене за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах за допомогою різних юридичних осіб.
Також, при визначенні розміру застави, слідчий судя враховує майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , членів його родини, на підтвердження чого як стороною обвинувачення та і стороною захисту надано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваннь.
Отже, доводи захисника підозрюваного щодо необґрунтованості клопотання прокурора в частині визначення розміру застави через її занадто великий розмір, є непереконливими та безпідставними, оскільки враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, суспільний інтерес, початкову стадію досудового розслідування, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, застава у розмірі в розмірі 24 833 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 66 651 772 (шістдесят шість мільйонів шістсот п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн., зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Застосовуючи щодо підозрюваного ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 28.01.2024 включно, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); утриматись від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджено з заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні внесеного до ЄРДР 09.11.2023за № 42023041110000450, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.01.2024 включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 24 833 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 66 651 772 (шістдесят шість мільйонів шістсот п'ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят дві) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали до 28.01.2024 включно.
Покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування); утриматись від спілкування зі свідками, експертами та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 28.01.2024 включно.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1