Справа № 202/7907/23
Провадження № 3/202/5060/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Маринін О.В. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.04.2023р., ОСОБА_1 вчинив несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення на перерахування належного до сплати податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 20.12.2022 № 9274104936 по строку сплати 30.12.2022: на суму 4 001,00 грн.. фактично сплачено 04.01.2023, на суму 4 752,41 грн.. фактично сплачено 27.01.2023, згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.01.2023 № 9300465377 по строку сплати 30.01.2023: на суму 6 535,00 грн., фактично сплачено 31.01.2023, на суму 3 380,00 грн.. фактично сплачено 22.02.2023, чим порушено вимоги пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Кодексу, в частині несвоєчасного подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум з податку на додану вартість, що підтверджено актом камеральної перевірки №10672/04-36-04-08/31286961 від 03.04.2023 року, відповідальність передбачена ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Викликана у судове засідання особа, відносно якої складено протокол до суду не з'явилась, не повідомивши про причини неявки.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази по справі відповідно до ст.252 КУпАП, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.
Статтею 163-2 КУпАП передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Проте до протоколу не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом даного правопорушення, тобто є посадовою особою підприємства, яка допустила порушення податкового законодавства.
Посилання в акті перевірки, особою яка одноособово склала акт перевірки та вказівка на той факт, що ОСОБА_1 є керівником ПП «ЕЛЕКТРОКОМ» не підтверджено будь якими даними.
Також у матеріалах справи відсутні відомості, щодо підтвердження правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_1 , а саме несвоєчасне подання розрахунків, платіжних доручень.
Сам по собі акт перевірки, складений одноособово посадовою особою податкового органу без участі особи, відносно якої складено протокол не може бути підставою для притягнення особи до відповідальності.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення особи про факт складання відносно неї протоколу та акту перевірки СПД.
В порушення ст.251 КУпАП особа, яка склала протокол відносно ОСОБА_1 збір доказів у справі про адміністративне правопорушення (надання копій документів, з'ясування фактичних обставин з метою встановлення провини особи відносно якої складено протокол тощо) безпідставно поклала на суд, додавши до протоколу лише копію акту перевірки.
До того ж, протокол та акт перевірки не підписано особою відносно якої він складений, в матеріалах справи наявний акт про «неявку» особи для складання протоколу. Відомостей про надсилання акту перевірки особі поштою та отримання особою виклику від ДФС матеріали справи також не містять.
Між тим податкове законодавство України передбачає право фізичних та юридичних осіб - платників податків оскаржувати податкові повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій за результатами перевірок як до органів ДФС так і до суду.
Таким чином матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, станом на час складання протоколу та допустив порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі ст.247 п.1 КУпАП
Керуючись ст.ст. 247, 251, 283 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КпАП України за відсутністю події і складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення.
Суддя О. В. Маринін