Справа № 211/6214/23
Провадження № 4-с/211/47/23
УХВАЛА
іменем України
06 грудня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.,
при секретарі - Зоріній С.М.,
у відсутність сторін,
розглянувши в м. Кривий Ріг скаргу ОСОБА_1 , особа дії якої оскаржуються: державний виконавець Довгинцівського відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетроської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Наталія Чуманова, зацікавлена особа ОСОБА_2 , ВП № 47980720,
встановив:
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідною скаргою та просить суд визнати дії старшого державного виконавця неправомірним та скасувати розрахунок заборгованості по аліментам у виконавчому провадженню № 47980720. В обґрунтування скарги зазначив, щорішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області стягнуто з ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі частки усіх видів заробітку-доходу), щомісячно, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття на користь матері ОСОБА_2 , починаючи з 04.08.2009.
До Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) остання звернулася 30.06.2015 про відкриття виконавчого провадження.
У постанові про відкриття даного виконавчого провадження вказано, про примусове виконання виконавчого листа №2-2235/2009, який виданий 23.09.2009, але підставою для відкриття виконавчого провадження став дублікат виконавчого листа, який було видано 18.06.2015 Довгинцівським районним судом міста Кривої Рогу Дніпропетровській області, який знаходиться в матеріалах виконавчого провадження, так, як стягувач оригінал загубила.
21.05.2021 він звернувся з заявою щодо долучення до ВП №47980720 копії чеків про сплату аліментів, але ж як вбачається виконавцем вони не були враховані при розрахунку заборгованості. Він жодним чином не ухилявся від сплати аліментів, намагався сплачувати аліменти відповідно до свого матеріального становища. Також і сьогоднішній день в Дніпровському апеляційному суді перебуває його апеляція на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рої Дніпропетровській області по справі №211/4983/22 щодо вирішення питання про призначення по справі молекулярно-генетичної експертизи.
З довідкою-розрахунком № 47980720 про заборгованість зі сплати аліментів він не згодний, остання складена з порушенням вимог чинного законодавства та не було враховані сплачені ним добровільно кошти.
У зв'язку з чим, просив його скаргу задовольнити.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися.
До суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд скарги у його відсутність, просить задовольнити скаргу в повному обсязі.
30.10.2023 року від старшого державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) Чуманової Н.О. відзив на скаргу на дії державного виконавця. В задоволенні скарги просили відмовити в повному обсязі, так як довідка розрахунок розрахована правильно, а ті суми, на які посилається скаржник були враховані у виконавчому провадженні № 51466996, яке перебувало на виконанні з примусового виконання виконавчого листа № 211/6504/15-ц від 30.03.2016 року.
ОСОБА_2 до суду надала заперечення на скаргу, просила в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини першої статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що 03.07.2015 року постановою старшого державного виконавця Чумановою Н.О. відкрито виконавче провадження № 47980720 про примусове виконання виконавчого листа № 2-2235/2009 виданий 23.09.2009 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі частина на користь ОСОБА_2 на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Борг за період з 01.07.2012 рік по 10.06.2021 ( на момент повноліття дитини) складає 124156,94 грн.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Згідно з статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Вимогами статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 4 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Частина друга статті 195 СК України передбачає, що заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
20.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до державного виконавця про долучення до ВП 47980720 копії чеків, які були сплачені ним на карту колишньої дружини аліменти на сина за період з січня 2018 року по квітень 2021 рік. Також, на підтвердження оплати додаткових витрат на дитину в розмірі 150 грн. щомісяця до закінчення навчання в комп'ютерній школі, про надає копії чеків за період з червня 2017 рік по червень 2019 рік.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.03.2016 року, справа № 211/6504/15-ц, з ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_2 неустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.07.2012 по 01.09.2015 в розмірі 7175,22 коп., та додаткові витрати на дитину в розмірі 150 грн., щомісяця до закінчення навчання ОСОБА_3 в школі комп'ютерного мистецтва ПП «Інфологос».
Дослідивши надані скаржником копії квитанцій, довідку-розрахунок № 47980720 по виконавчому провадженню № 47980720, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, оскільки скаржник в своїй заяві до державного виконавця від 20.05.2021 року, сам підтверджує оплату додаткових витрат на дитину в розмірі 150,00 грн. до закінчення навчання в комп'ютерній школі за період з червня 2017 року по червень 2019 рік, що відноситься до іншого виконавчого провадження та спростовує вимоги його скарги.
Щодо надання детального розрахунку заборгованості, боржник до державного виконавця не звертався.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що старший державний виконавець діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а її розрахунок відповідає вимогам норм СК України, тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд
постановив:
скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. О. Сарат