Справа № 2-225/09
Провадження № 6/211/91/23
УХВАЛА
іменем України
05 грудня 2023 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Юзефовича І.О.,
при секретарі Андрійченко А.Ю.,
розглянувши в м. Кривому Розі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну стягувача у виконавчих листах, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 , -
встановив:
заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі по тексту - ТОВ «Діджи Фінанс») звернувся до суду з відповідною заявою та вказує, що на підставі заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.01.2009 з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» (далі по тексту - АКІБ «УкрСиббанк») у сумі 47 700,70 грн. 16.07.2015 ухвалою суду було замінено вибулу сторону виконавчого провадження з АКІБ «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (далі по тексту - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»).14.04.2022 ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «Діджи Фінанс».У зв'язку з чим заявник просить задовольнити вимоги та здійснити заміну стягувача з ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Діджи Фінанс» у виконавчих листах, виданих на виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 04.10.2023 прийнято заяву до розгляду.
У судове засідання сторони не з'явилися, тому враховуючи положення частини 3 статті 442 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, заочним рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.01.2009 у справі за позовом АКІБ «УкрСиббанк»до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором на користь АКІБ «УкрСиббанк» у сумі 47 700,70 грн. та судовий збір у сумі 477,00 грн., витрати на ІТЗ у сумі 30,00 грн.
Ухвалою суду від 16.07.2015 було замінено вибулу сторону виконавчого провадження з ПАТ «УкрСиббанк», який є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк», на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».
14.04.2022 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «Діджи Фінанс»було укладено договір факторингу №1404ДГФ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» відступило ТОВ «Діджи Фінанс», а заявник набув право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
Відомостей про визнання договору факторингу недійсним суду не надано.
Таким чином, встановлено, що ТОВ «Діджи Фінанс»набуло права кредитора до ОСОБА_1 на законних підставах.
Відповідно до вимог п. п. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Статтею 55 ЦПК України визначено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК); дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК); факторингу (глава 73 ЦК).
Згідно із ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 20.11.2013, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст. 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 у справі «Hornsby v. Greece», п. 40).
Вищевказану правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 05 грудня 2018 року по справі № 643/4902/14-ц.
З урахуванням обставин, встановлених у справі та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником - ТОВ «Діджи Фінанс».
Керуючись ст. ст. 50, 247, 260, 442 ЦПК України, суд
постановив:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про заміну стягувача у виконавчих листах, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», боржник: ОСОБА_1 - задовольнити.
Замінити сторону виконавчого провадження стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»(код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, пов. 6, оф.32), його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 січня 2009 року у справі №2-225/2009 за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 47 700,70 грн. та судового збору в сумі 477,00 грн., витрат на ІТЗ у сумі 30,00 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.О. Юзефович