ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 210/5015/23
Провадження № 2/210/1537/23
РІШЕННЯ
іменем України
05 грудня 2023 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Позов мотивовано тим, що спільний син сторін є студентом 2 курсу денної форми навчання за контрактом Державного університету Економіки і технологій за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування». Період навчання з 01.09.2023 року по 30.06.2027 року. Позивач відповідно до договору про надання освітніх послуг від 05.09.2023 року №05-21-13к/2023 оплачує навчання сина. Позивачем було сплачено вже 30000 гривень.
ОСОБА_1 зазначає, що їх спільний з відповідачем син потребує матеріальної допомоги батька.
Тому, просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу на період навчання в Державному університеті Економіки і технологій за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування» зі 01.09.2023 року по 30.06.2027 року; стягнути з відповідача понесені витрати на оплату навчання в сумі 15000 гривень; стягнути з відповідача витрати по справі.
Ухвалою суду від 02.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу надано строк для надання відзиву.
16.10.2023 року до суду ОСОБА_2 надав відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини в сумі 15000 гривень та в частині стягнення аліментів в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу на утримання повнолітнього сина за період з 01.07.2026 року по 30.06.2027 року. У відзиві відповідач зазначає, що на підставі ст.ст. 182, 199 та 200 СК України не заперечує щодо сплати аліментів на утримання сина на період навчання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.09.2023 року і до припинення ним навчання 01.07.2026 року, але не більше як до досягнення 23 років.
Відповіді на відзиву від позивача не надійшло.
Сторонами станом на 05.12.2023 року не подано будь-яких інших заяв, клопотань тощо.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та не спростовується сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_3 (а.с. 6).
ОСОБА_3 навчається на 2 курсі у Відокремленому структурному підрозділі «Криворізький технічний фаховий коледж державного університету економіки і технологій» з 01.09.2023 року за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування», навчання за державним замовленням, на денному відділенні. Термін закінчення навчального закладу 30.06.2026 року (а.с. 8).
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
З довідки місця проживання про склад сім'ї та реєстрацію, засвідченої заступником керуючого справами ОСББ «Домнобудівників 2, корпус 2» встановлено, що ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Так, у відзиві відповідач погоджується з вимогою щодо сплати аліментів в розмірі 1/4 з усіх видів заробітку (доходів) на утримання свого сина на період навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Згідно з ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З огляду на викладене, та враховуючи, що ОСОБА_3 є студентом 2 курсу денної форми навчання, не має самостійного заробітку, в зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, а відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, яка продовжує навчання, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду, тобто з 13.09.2023 року по день закінчення навчання 30.06.2023 року, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.
Суд вважає необґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу з 01.09.2023 по 30.06.2027 року, оскільки ч. 1 ст. 191 СК України чітко визначений початок стягнення аліментів та термін закінчення навчального закладу в довідці, виданій Відокремленим структурним підрозділом «Криворізький технічний фаховий коледж державного університету економіки і технологій», вказаний 30.06.2026 року.
Що стосується вимоги про стягнення додаткових витрат в розмірі 15000 гривень за навчання, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Так, статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Нормами СК України визначаються декілька видів виконання цього обов'язку, зокрема утримання неповнолітньої дитини, що стягується у частках або твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом, тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, у разі якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови якщо батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Частиною 1 ст. 185 СК України врегульовано, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Аналізуючи статтю 185 СК України суд приходить до висновку, що додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які утримуються одним з батьків на утримання дитини.
Разом з тим, статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Відтак, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
При цьому, стаття 199 СК України передбачає лише право на стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а не додаткових витрат на повнолітню дитину.
Саме такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постановах Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року у справі № 6-1296цс15, від 24 липня 2019 року в справі №521/2016/16-ц, від 25 лютого 2020 року в справі №521/4397/17.
Зважаючи на викладене та враховуючи, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття, позивач має право на стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а не додаткових витрат на його утримання, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави.
Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 185, 191, 199, 201 СК України, ст.ст. 81, 83, 141, 264-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини усіх видів доходу щомісячно, починаючи з 13.09.2023 року по день закінчення навчання 30.06.2023 року, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНН НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
На підставі пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складено 05 грудня 2023 року.
Суддя: В. Є. Сільченко