Справа № 484/5308/23
Провадження № 2/484/1456/23
Рішення
іменем України
29.11.2023 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.
секретар судового засідання - Завірюха В.Ю.
розглянувши y порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в м. Первомайську цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу
встановив
29.09.2023 року представник позивача АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за розподіл природного газу. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є юридичною особою, яка здійснює господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії №853 від 29.06.2017 року, а відповідач є побутовим споживачем послуг із розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2498.
Факт споживання природного газу за адресою АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з особового рахунку споживача по об'ємам споживання, що відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, свідчить про приєднання боржника до умов типового договору розподілу природного газу та фактичне його укладання.
Відповідачем, всупереч Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498, не в повному обсязі проводиться оплата за послугами позивача, оскільки як вбачається з виписки з фінансового стану по особовому рахунку відповідача, послуги з розподілу природного газу ним приймаються, але не оплачуються. Факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви - приєднання, сплата рахунка Оператора ШРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Факт споживання природного газу відповідачем підтверджується розрахунком річної замовленої потужності, що відповідно до Кодексу ГРМ, свідчить про приєднання боржника до умов договору розподілу природного газу та фактичне його укладання. Станом на 20.09.2023 року заборгованість відповідача за послугу розподілу природного газу складає 5345 грн.23 коп. За період з 21.10.2020 року по 23.02.2022 року позивачем нараховано 3 % річних сума яких складає 474.10 грн та з 01.10.2020 року по 23.02.2022 року вкл..чно сума яка перевищує суму боргу з урахуванням індексу інфляції складає 348,52 грн. Вказану заборгованість, а також понесені судові витрати по справі в розмірі 2684,00 грн. позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.
10.10.2023 року ухвалою суду у справі відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином відповідно до вимог ст. 128, 130 ЦПК України. Відзив на позов не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява обґрунтована, ґрунтується на законі та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу за особовим рахунком № НОМЕР_1 , які надаються АТ «ОГС «Миколаївгаз» шляхом доставки природнього газу до будинку відповідача, де проживає відповідач.
Згідно наданого позивачем розрахунку у відповідача виникла заборгованість в розмірі 5345.23 грн за послугу розподілу природного газу.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано витяги з особового рахунку по об'ємам використаного газу споживача ОСОБА_1 .
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року №329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон №329-VIII), Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі Кодекс ГРМ), та іншими нормативно-правовими актами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів. Постачальник природного газу це суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу.
Розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
АТ «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» є оператором газорозподільної системи (скорочено Оператор ГРМ) і надає послуги саме із розподілу природного газу, і такі послуги не включають в себе послуги з постачання природного газу.
Згідно з частинами першою та другою статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.
Типовий договір розподілу природного газу затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) від 30 вересня 2015 року №2498.
За змістом частини другої статті 205 ЦК України, укладання договору, шляхом вчинення виключно конкретних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов'язкова письмова форма або якщо таке укладення договору передбачено законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договорув цілому; друга сторона неможе запропонувати свої умови договору (частина1статті 634 ЦК України).
Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, договір розподілу природного газу є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642ЦКУкраїни на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. (частина 1 статті 634 ЦК України).
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №639/10591/14-ц, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16.
На підтвердження заборгованості позивач до справи надав виписки з особового рахунку на ім'я та прізвище відповідача, у яких зазначено адреса відповідного споживача-абонента, лічильник та фінансовий стан. Вказані витяги з особового рахунку відповідача містять інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу по о/р № НОМЕР_1 за період з 2020 по 2023 р.
Відповідно до положень частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже надані позивачем докази розрахунку заборгованості, зокрема витяг з особового рахунку по об'ємам споживання природного газу та витяг з особового рахунку про нарахування за розподіл природного газа по особовому рахунку відповідача, є такими, що цілком відповідають вимогам процесуального законодавства щодо достовірності та допустимості доказів.
Вирішуючи спір, суд зверає увагу на те, між сторонами виникли договірні відносини щодо надання АТ «Оператор газоразподільнох системи Миколаївгаз» послуг з розподілу (доставки) природного газу до домоволодіння відповідача, а останній прийняв ці послуги, користуючись природним газом (тобто прийняв оферту).
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до пункту 8 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу та механічного від'єднання від мереж Оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.
У постанові КЦС ВС від 07.10.2021 року у справі № 468/1649/20-ц зазначено, що припинення споживання природного газу через неоплату послуг не звільняє споживача, приєднаного до системи газопостачання, від оплати послуг за забезпечення доступу до газорозподільної системи з можливістю споживання природного газу. Позивач остаточно не відмовлявся від послуг газопостачання, про розірвання договору не заявляв.
Крім того,судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе договірні зобов'язання перед відповідачем та надав послуги розподілу природного газу, водночас відповідач своїх зобов'язань не виконав та не оплатив послуги розподілу природного газу, чим порушив умови договору, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість за послуги розподілу природнього газу в сумі 5345 грн. 23 коп., що підтверджується належними, достовірними і допустимими доказами, наданими позивачем.
Ураховуючи вище викладені обставини, суддів вважає, що між позивачем та відповідачем наявні фактичні договірні відносини і відповідач своїх зобов'язань за ними не виконав та не оплатив послуги розподілу природного газу, чим порушив умови договору, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Згідно ст..625 ЦК України,боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язати сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, тому нарахування позивачем за період з 21.10.2020 року по 23.02.2022 рік 3 відсотків річних 474.10 грн та з 01.10.2022 по 23.02.2022 року індексу інфляції на суму 348 грн 52 коп. відповідає вимогам закону та підлягає стягненню в з відповідача.
Відповідачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано доказів на спростування розміру заборгованості, розрахунок якого здійснено позивачем. Доказів того, що відповідач звертався до позивача із заявою про припинення розподілу природного газу на його домоволодіння суду не надано.
Крім того, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2684 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268 ЦПК України, суд
вирішив
позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 5345 грн 23 коп., 3% річних - 474.10 грн, інфляційні в розмірі 348.52 грн, а всього: 6167 грн. 85 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" судовий збір у розмірі 2684 грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз», код ЄДРПОУ 05410263 м. Миколаїв вул. Погранична,159, 54003.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 06.12.2023 року.
Суддя: