15.11.2023
Справа №489/3623/20
Провадження №2/489/76/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань - Назаровою С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії
встановив.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення із відповідача вартості необлікованої електричної енергії у розмірі 62268,07 грн. та судові витрати. Мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, розподіл якої здійснює АТ «Миколаївобленерго». За цією адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Між позивачем та відповідачкою 26.01.2010 був укладений договір про користування електричною енергією № 0026071. 10 травня 2018 року представниками позивача при проведенні контрольного огляду приладу обліку відповідачки, було виявлено порушення п. 42 ПКЕЕН, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальної організації прихованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку. За фактом даного порушення було складено Акт про порушення ПКЕЕН № К 0587 від 10.05.2018, який підписали представники електропостачальника, у складі трьох осіб та споживач із зауваженнями, другий екземпляр акту вручений споживачу під підпис. У відповідності до вимог п. 53 ПКЕЕН Акт був розглянутий комісією філії м. Миколаєва з розгляду актів, яка була проведена за участю споживача. Комісією було прийнято рішення, яке було оформлено протоколом від 14.05.2018 № 1587, в якому зазначена інформація про причетність відповідача до порушення ПКЕЕН, в результаті якого відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено обсяг електричної енергії в сумі 62268,07 грн. Від підпису в протоколі комісії споживач відмовилася. Копія протоколу комісії від 14.05.2018 № 1587 та рахунок для сплати вартості не облікованої електричної енергії, розрахованої по акту, направлені на адресу відповідачки рекомендованим листом. Станом на 30.07.2020 вартість не облікованої енергії відповідачкою не сплачена.
Від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що АТ «Миколаївобленерго» пред'явило позов до неї, тоді як рішеннями Ленінського районного суду м. Миколаєва встановлені факти, що 30.03.2018 ОСОБА_2 вселив у спірну квартиру ОСОБА_3 із родиною, без згоди ОСОБА_1 . За зазначеною адресою, 31.03.2018, у зв'язку з постійними криками в квартирі, сусідкою ОСОБА_4 було викликано наряд поліції, якими цей факт було зафіксовано. ОСОБА_3 та її родина, від часу проживання у квартирі почали руйнувати її, викидали з вікна меблі та її особисті речі. ОСОБА_2 змінив вхідні двері та не дав ключі від них ОСОБА_1 . Від того часу, вона проживає у сусідів, знайомих та не мала доступу до квартири. Отже, судом встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 та осіб, які ним було вселено до квартири, вона фактично позбавилась права проживання та користування нею в примусовому порядку. Згідно із Акту державного виконавця Інгульського ВДВС 16.10.2018 було вселено до спірної квартири, проте, двері квартири були вирвані та відсутні, будь-яке майно у квартирі відсутнє. У квартирі АДРЕСА_2 вона почала проживати з 01.11.2018. ОСОБА_5 , шкоду за необілковану електричну енергію завдано не з її вини, оскільки у спірній квартирі проживали інші особи.
Ухвалою суду від 02.09.2020, прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 01.10.2020, призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.12.2020, залучено третіх осіб.
Ухвалою суду від 25.01.2021, відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою суду від 25.01.2021, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16.02.2022, цивільну справу прийнято суддею Рум'янцевою Н.О., призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.12.2022, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідно правовідносини.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої 22.07.2020, квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності:
- 1/6 частка - ОСОБА_6 на підставі Договору дарування від 18.06.2020, посвідченого державним нотаріусом Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Желєзняковою О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 2-383;
- 1/6 частка - ОСОБА_2 на підставі Договору дарування від 23.03.2018, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С., зареєстрованого в реєстрі № 534;
- 1/3 частка - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 22.01.1999, виданого Службою приватизації державного житлового фонду Миколаївської міської ради; договору про визнання розміру часток від 04.11.2004, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Барсковою Л.Є., зареєстрованого в реєстрі за № 2322.
26 січня 2010 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та ОСОБА_1 укладено Договір про користування електричною енергією № 0026071, відповідно до якого енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві за вказаною адресою електричну енергію у необхідних йому обсягах, а споживач зобов'язується сплачувати одержану електричну енергію за діючими тарифами у терміни, передбачені цим договором, які подаються до квартири АДРЕСА_2 .
Як вбачається з Акта про порушення № К0587 від 10.05.2018, представниками позивача при проведенні контрольного огляду приладу обліку відповідачки, було виявлено порушення п. 42 ПКЕЕН, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальної організації прихованою електропроводкою з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку.
Вказаний Акт складений у присутності ОСОБА_1 , другий примірник акту вручено під підпис ОСОБА_1 , електропостачання тимчасово призупинено у зв'язку з неможливістю відновлення порушення на місці.
ОСОБА_1 надано письмові пояснення, відповідно до яких остання зазначила, що з 30.03.2018, власником 1/3 частки квартири ОСОБА_2 вселив до квартири квартирантів, які вижили її з квартири.
14 травня 2018 року відбулося засідання комісії акціонерного товариства «Миколаївобленерго» в присутності споживача ОСОБА_1 , рішенням якої за результатами розгляду зазначеного акту встановлено причетність споживача до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено обсяг електричної енергії в сумі 62268,07 грн.
Розрахунок був здійснений відповідно до положень п. 8.4.12 та п. 8.4.13 ПРРЕЕ по формулі 8 за період з 10.05.2015 року по 10.05.2018 року.
ОСОБА_1 з рішенням комісії ознайомлена, від підпису відмовилася.
16 травня 2018 року на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) надіслано попередження за вих. № 68/11-11 про сплату суми збитків.
Відносини з приводу постачання фізичним особам електричної енергії регулюються статтею 714 ЦК України, положеннями Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, Методикою, яка діяла до моменту внесення змін 27.07.2019 до ПРРЕЕ.
Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до пункту 84 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про ринок електричної енергії» основний споживач зобов'язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою регулятором.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. До правопорушень на ринку електричної енергії, зокрема відносяться крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Пунктом 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 № 1357 передбачено, що на підставі акта енергопостачальник має право визначити вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення.
Так згідно п. 42 ПКЕЕН, побутовий споживач електричної енергії зобов'язаний:
- дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;
- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів;
- забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об'єкті побутового споживача;
- узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Норми матеріального права визначені п. 42 ПКЕЕН зобов'язують саме побутового споживача електричної енергії:
- дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору;
- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
За змістом пункту 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
За положеннями пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ у разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Згідно вимог ст.ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що нарахування відповідачу обсягу необлікованої електричної енергії позивачем здійснено за період з 10.05.2015 по 10.05.2018.
При цьому, рішення про вселення ОСОБА_1 до квартири прийнято 24.07.2018, а її вселення в квартиру згідно акту державного виконавця здійснено 16.10.2018.
Наведені обставини підтверджуються рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 24.07.2018 про вселення ОСОБА_1 в квартиру, згідно якого в квартирі на час розгляду спору про вселення ОСОБА_1 проживав ОСОБА_2 , що було встановлено з пояснень останнього, та рішенням цього суду від 12.11.2018 про виселення ОСОБА_3 з вказаної квартири.
Фактично, як вказує відповідач, в квартиру ОСОБА_1 вселилася з 01.11.2018, що з урахуванням того, що двері в квартиру були вирвані та в ній відсутнє було будь-яке майно, в т.ч. електроприлади, на що вказали державний виконавець та представники позивача в пояснювальній записці, не виключається.
Судом встановлено наступне, 30.03.2018 ОСОБА_2 вселив у спірну квартиру ОСОБА_3 із родиною, без згоди ОСОБА_1 , що підтверджується Договором оренди частки квартири від 30.03.2018 (том 1, а.с. 43-46).
31.03.2018 року за зазначеною адресою, у зв'язку з постійними криками в квартирі, сусідкою ОСОБА_4 було викликано наряд поліції, яким цей факт було зафіксовано.
ОСОБА_3 та її родина, від часу проживання у квартирі, почали руйнувати її, викидали з вікна меблі позивача та її особисті речі.
ОСОБА_2 замінив вхідні двері та не дав ключі від них позивачу.
Позивач та мешканці будинку неодноразово звертались із заявами до правоохоронних органів про те, що в квартирі АДРЕСА_2 проживають невідомі особи, які постійно порушують громадський порядок.
ОСОБА_1 неодноразово зверталась із заявами до Інгульського ВП, в результаті яких проводилась перевірка вказаних фактів.
Згідно відповіді Інгульського відділу поліції Головного управління національної поліції в Миколаївської області від 04.05.2018, вбачається, що працівниками поліції проведена профілактична бесіда з мешканцями даної квартири з приводу зазначених фактів.
Крім того, в провадженні Інгульського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області перебуває об'єднане кримінальне провадження за № 12018150040001667 за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 186, ч. 1 ст. 382 КК України, потерпіла особа - ОСОБА_1 (том. 1 а.с. 127-129).
Відповідно до Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 24.07.2018 року ОСОБА_1 вселено до квартири АДРЕСА_2 .
В межах виконання вказаного судового рішення під час виходу державного виконавця від 16.10.2018 за адресою спірної квартири: АДРЕСА_1 , встановлено, що боржник - ОСОБА_2 у квартирі відсутній. Двері квартири були вирвані та відсутні, будь-яке майно в квартирі відсутнє. Також державним виконавцем було забезпечено безперешкодне входження позивача до приміщення.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.11.2018, зокрема, виселено ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 , без надання іншого жилого приміщення.
З письмовими поясненнями щодо незгоди зі складеним Актом про порушення № К 0587 від 10.05.2018, ОСОБА_1 неодноразово зверталася до АТ «Миколаївобленерго».
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частинами першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).
Як зазначено вище, положеннями пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ передбачено, що у разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Враховуючи встановлені обставини справи та оцінивши наявні у справі докази суд приходить до висновку про відсутність вини відповідачки ОСОБА_1 в порушенні підпункту 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме безоблікового користування електричною енергією з підстав вказаних у акті про порушення від 26.10.2018, оскільки відповідачем доведено відсутність причетності її до самовільного підключення з порушенням схеми обліку електричної енергії, що призвело до її безоблікового споживання, оскільки в квартирі вона не мешкала з причин наведених вище. Таким чином, відсутній причинно-наслідкового зв'язку між її діями відповідача та заподіяними позивачу збитками, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Також суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 319 ЦК України, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано. Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).
Судом встановлено, що квартира на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але позовні вимоги до останнього позивачем не заявлялися та заява про його залучення до участі у справі в якості співвідповідача в ході розгляду справи від позивача не надходила.
Щодо посилання позивача в письмових поясненнях на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22.11.2018 та 02.04.2019, якими відмовлено ОСОБА_1 у визнанні протиправними дій працівників АТ «Миколаївобленерго» щодо складання акту про порушення № К 0587 від 10.05.2018 та протоколу засідання комісії АТ «Миколаївобленерго» № 1587 від 14.05.2018, ці рішення не мають преюдиційного значення для вирішення цієї справи, оскільки стосуються інших обставин. Крім того, в постанові Миколаївського апеляційного суду від 16.01.2019, постановленій за результатами перегляду рішення від 22.11.2018, вказано на обрання ОСОБА_1 неналежного способу захисту порушеного права, оскільки акт про порушення є лише фіксацією необлікованого використання електричної енергії.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 16.01.2019, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 22 листопада 2018 року залишено без змін.
Слід зазначити, що у відношенні відповідача також складалися акти про порушення, зокрема, 14.05.2018 та 06.07.2018 (порушення - самовільне підключення до електричної мережі) та згідно останнього акту про порушення № К-0656 електроживлення відповідачу було припинено.
У жовтні 2021 року АТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду з позовом в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 вартість необлікованої електричної енергії у сумі 5046,80 грн. за період з 06.07.2018 по 26.10.2018.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.08.2023, у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, відмовлено, рішення набрало законної сили. В зазначеному рішенні також встановлені факти не проживання ОСОБА_1 у квартирі та відсутність дій останньої щодо самовільного підключення.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
вирішив:
в задоволенні позову Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 , треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії - відмовити.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Акціонерне товариство «Миколаївобленерго», ЄДРПОУ 24789699, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Треті особи:
ОСОБА_2 , м. Миколаїв вулиця Хвойна 25
ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено «06» грудня 2023 року.
Суддя Н.О. Рум'янцева