Справа № 489/1365/23
Провадження № 1-кп/489/740/23
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
про призначення судового розгляду
06 грудня 2023 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва матеріали кримінального провадження №42021152030000006 від 08.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 ,
встановив:
До Ленінського районного суду міста Миколаєва надійшов обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
В ході підготовчого судового засідання прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, зазначивши про його відповідність вимогам КПК України.
Представник потерпілого при вирішенні питання щодо призначення судового розгляду покладався на розсуд суду.
Обвинувачені заперечували проти призначення провадження до судового розгляду, подавши до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки на час надходження обвинувального акту до суду строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження після повідомлення особі про підозру закінчився.
Прокурор заперечував проти закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки обвинувальний акт складений та направлений до суду в межах строку досудового розслідування, оскільки сторона захисту була повідомлена про завершення досудового розслідування 17.02.2023, тому строк з часу повідомлення і до фактичного ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 28.03.2023 не включається у строк досудового розслідування.
Заслухавши учасників підготовчого засідання, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов таких висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Ленінському районному суду міста Миколаєва.
Підстав для закриття, зупинення кримінального провадження чи прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 2 статті 314 КПК України, немає.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Вирішуючи клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за закінченням строку досудового розслідування, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу (ч. 4 ст. 219 КПК України).
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 4 частини третьої статті 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 частини четвертої статті 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК України, строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Судом встановлено, що кримінальне провадження №42021152030000006 внесене до ЄРДР 08.04.2021.
Відповідно до доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування, 28.11.2022 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Постановою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури від 24.01.2023 строк досудового розслідування продовжений до 28.02.2023.
Таким чином, строк досудового розслідування по даному кримінальному провадженню спливав 28.02.2023.
17.02.2023 прокурором надано доручення слідчому в порядку ст. 290 КПК України про відкриття матеріалів досудового розслідування, яке фактично було вручене стороні захисту 17.02.2023 (обвинуваченій ОСОБА_3 та її захиснику ОСОБА_7 ) та 18.02.2023 (обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_6 ).
Відповідно до протоколів надання доступу до матеріалів досудового розслідування обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також їхні захисники отримали доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомилися з ними 28.03.2023.
Натомість обвинувальний акт був складений слідчим та затверджений прокурором 28.03.2023 та зданий до суду 30.03.2023.
Відповідно до висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 24.10.2022 у справі 216/4805/20, вбачається, що у урахуванням положень ч. 5 ст. 219 КПК у строк досудового розслідування не включається період часу, починаючи з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування. При цьому день направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру,повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, має рахуватися у строк досудового розслідування. Той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, не свідчить про те, що строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування необхідно обраховувати з моменту фактичного надання доступу до таких матеріалів. Проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування».
Таким чином, відповідно до вказаних висновків, виходячи з обставин даної справи, строк, починаючи з 18.02.2023 (тобто з наступного дня після вручення 17.02.2023 обвинуваченій ОСОБА_3 та її захиснику повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування) і до 28.03.2023 (фактичного надання доступу та завершення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування) не повинен включатися у строк досудового розслідування.
При цьому, твердження сторони захисту про те, що вказаний період повинен включатися у строк досудового розслідування, оскільки їй не було після вручення повідомлення про завершення досудового розслідування фактично до 28.03.2023 забезпечено доступ до матеріалів досудового розслідування, є помилковими, оскільки по-перше, стороною захисту не надано суду будь-яких фактичних даних про незабезпечення стороною обвинувачення можливості доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 28.03.2023, натомість згідно з повідомленнями про завершення досудового розслідування від 17.02.2023, сторона обвинувачення вказала на можливість ознайомитися стороні захисту з матеріалами досудового розслідування з 21.02.2023 та 22.02.2023 відповідно.
По-друге і найголовніше, як зазначено вище, відповідно до практики Верховного Суду день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати, тому проміжок часу між цими днями не повинен включатися у строк досудового розслідування.
Таким чином, встановлені судом обставини вказують на необґрунтованість клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження та необхідність відмови в їх задоволенні, оскільки обвинувальний акт був складений та направлений до суду в межах строку досудового розслідування.
Також сторона захисту зазначила про відсутність підстав для прийняття до розгляду цивільного позову прокурора в інтересах держави до обвинувачених про відшкодування матеріальної шкоди, оскільки останнім не було належним чином обґрунтовано підстави самостійного звернення з даним позовом.
З приводу можливості прийняття до розгляду цивільного позову прокурора, суд виходить з наступного.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі 559/55/15-к, вбачається, що «відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених Законом України «Про прокуратуру». Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Оскільки «інтереси держави» є поняттям оціночним, прокурор у кожному окремому випадку визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту».
Натомість при пред'явленні позову прокурор обмежився констатацією фактів вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, їх наслідків, фактом заподіяння шкоди та формальним посиланням на норми статей КПК України та Земельного Кодексу.
Також позов не містить обґрунтування і тих обставин, що у даному випадку захист інтересів держави, за умови підтвердження їх порушення, не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або що такий орган відсутній.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Згідно з п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
За таких обставин, оскільки у пред'явленому прокурором в інтересах держави позові відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, тому вказаний позов підлягає поверненню прокурору.
Крім того, від захисника обвинуваченої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_7 , надійшло письмове клопотання про передачу вказаного кримінального провадження для об'єднання іншому складу суду під головуванням судді ОСОБА_9 , на розгляді якого перебуває інше кримінальне провадження (справа №489/4151/21), однією з обвинувачених у якому є також ОСОБА_3 .
Дослідивши клопотання з доданими до нього матеріалами, суд дійшов таких висновків.
В ході підготовчого судового засідання встановлено, що на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва під головуванням судді ОСОБА_9 перебуває судова справа №489/4151/21 (провадження №1-кп/489/438/23) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу. У разі якщо на розгляд суду першої інстанції надійшли матеріали кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, воно передається складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання.
Згідно з ч. 1 ст. 217 КПК України, у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Враховуючи встановлені обставини та клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 , а також, що положення ч. 2 ст. 334 КПК мають імперативний характер та зобов'язують у випадку надходження на розгляд суду першої інстанції матеріалів кримінального провадження щодо особи, стосовно якої цим судом вже здійснюється судове провадження, передати його складу суду, що його здійснює, для вирішення питання про їх об'єднання, тому суд вважає, що клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 підлягає задоволенню та вказане кримінальне провадження відповідно до положень ч. 2 ст. 334 КПК України необхідно передати складу суду під головуванням судді ОСОБА_9 для вирішення питання про їх об'єднання в одне провадження, оскільки однією з обвинувачених у вказаних провадженнях є ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 314-316, 334, 370, 372 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №42021152030000006 від 08.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у відкритому судовому засіданні на 10.00 годин 14.12.2023 в залі судового засідання Ленінського районного суду міста Миколаєва за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/16, 3 поверх (кабінет № 320).
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Викликати в судовий розгляд прокурора, обвинувачених, захисників, повідомити представника потерпілого.
Позовну заяву прокурора в інтересах держави в особі Головного управління держгеокадастру у Миколаївській області до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - повернути прокурору.
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_7 , про об'єднання матеріалів кримінальних проваджень - задовольнити.
Матеріали кримінального провадження №42021152030000006 від 08.04.2021 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (судова справа №489/1365/23, провадження № 1-кп/489/740/23), передати складу суду під головуванням судді ОСОБА_9 для вирішення питання про об'єднання із судовою справою №489/4151/21 (провадження №1-кп/489/438/23) за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 364 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1