Справа №487/8480/23
Провадження №2/487/2732/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.11.2023 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи - Універсальної Товарної біржі «Ріко-Альянс» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , третьої особи - Універсальної Товарної біржі «Ріко-Альянс» про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 24.04.2001, 19/100 частин (в рівних долях) домоволодіння з будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що договір укладений на біржі, не посвідчений нотаріально та визнання права власності в рівних долях на 19/100 частин домоволодіння з будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на положення ст. 392 ЦК України, у зв'язку із втратою позивачами оригіналу договору.
Вивчивши матеріали позовної заяви, дійшла висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК України).
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 175 і 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно наданих до матеріалів позову - копії договору купівлі-продажу від 24.04.2001, укладеного між сторонами на Універсальної Товарної біржі «Ріко-Альянс», позивачі придбали 19/100 частин (в рівних долях) домоволодіння з будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , згідно п. 8 Договору, договір підлягає реєстрації в бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження придбаного нерухомого майна.
Проте, позивачі на надали суду докази, що договір зареєстрований в бюро технічної інвентаризації та право власності за позивачами на придбане нерухоме майно зареєстроване відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема з дотриманням вимог Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 року № 121.
Крім того, відповідно ст.. 51 ЦПК України, лише позивач має право, визначати у справі відповідача, який на його думку порушує або оспорює його права чи інтереси.
У зв'язку з чим позивачам необхідно обґрунтувати свої вимоги, із зазначенням доказів, яким чином відповідач ОСОБА_4 не визнає або оспорює право власності позивачів на спірне нерухоме майно.
Як передбачено частиною 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру для фізичних осіб або фізичних осіб-підприємців складає 1 відсотків ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн. ).
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 році з 01 січня встановлений у розмірі 2684 гривень.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1073,60 грн., позовної заяви майнового характеру становить 1 відсотків ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн. ) та не більше 13420 грн.
Згідно ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з позову, позивачами заявлені вимоги немайнового характеру (про визнання договору дійсним) та майнового характеру (про визнання права власності).
Отже, зі змісту позовної заяви вбачається, що позов підлягає грошовій оцінці, оскільки містить вимогу майнового характеру, а тому, у відповідності до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
У п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України вказано, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.
За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.
З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.
Отже, із вищезазначених норм закону випливає, що обов'язок визначити ціну позову покладено на позивача.
Однак, всупереч вищевказаним вимогам, позивачами у позовній заяві не зазначено ціну позову, а також не додано до позовної заяви документів, які містять висновок щодо вартості спірного майна.
При пред'явленні до суду позову позивачами судовий збір не сплачено.
Згідно ч. 2 ст. 176 ЦПК України, абз. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Враховуючи викладене, позивачам необхідно сплатити судовий збір, визначивши ціну позову, відповідно до висновку (звіту чи акту про оцінку майна) щодо вартості спірного майна, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн. та не більше 13420 грн. за вимогу майнового характеру та 1073, 60 грн. за вимогу немайнового характеру.
У разі не визначення позивачами вартості майна, суд визначає, що позивачам слід сплатити судовий збір за вимоги немайнового та майнового характеру у розмірі 13420 грн. та надати суду документ, що підтверджують його сплату, відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі судді.
Керуючись ст. ст. 175, 185 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третьої особи - Універсальної Товарної біржі «Ріко-Альянс» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - залишити без руху.
Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду (мотивувальній частині) недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачам.
Ухвала не підлягає оскарженню.
Суддя С.М. Афоніна