Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8909/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
та його захисника адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м.Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100070000237 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської області, Дворічанського району, с. Тавільжанка, громадянина України, офіційно не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
встановив:
17.01.2020 року, приблизно о 08 год. 35 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував біля восьмого під'їзду будинку АДРЕСА_2 , де побачив ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який спілкувався з охоронцем, та в ОСОБА_4 виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 на ґрунті попередньо виниклого неприязного відношення до останнього, що сформувалося у зв'язку з розміщенням та знищенням рекламного оголошення в під'їзді будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 17.01.2020 року, приблизно о 08 год. 35 хв., ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_6 , схопив останнього за комір одягу та почав тягнути в сторону арки, де відсутні камери відеоспостереження, після чого умисно наніс йому один удар кулаком правої руки в область лівого вуха та шиї зліва, умисно хапав доленею правої руки в області шиї, потилиці та лівого вуха, завдав декілька ударів, точну кількість яких встановити не видалося можливим, кулаками правої та лівої руки в область тулуба, спричинивши при цьому ОСОБА_6 фізичний біль.
В подальшому ОСОБА_4 схопив ОСОБА_6 ззаду за спину та повалив останнього на землю.
Після цього, через деякий час, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, 17.01.2020 року, приблизно о 08 год. 45 хв., перебуваючи на вулиці біля виходу з ЖК «Паркове місто» за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 умисно наніс ОСОБА_6 один удар кулаком правої руки в область лівого вуха, після чого умисно застосував предмет схожий на газовий балончик, розпиливши в очі ОСОБА_6 сльозогінний газ.
В результаті вказаних умисних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: синці - в завушній ділянці зліва з переходом на бокову поверхню шиї до середньої третини; ін'єкції склер обох очей, гіперемія шкіри навколо правого та лівого ока, тильних поверхонь обох кістей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_4 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне спричинення леких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 звернулись до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно письмової заяви при вирішенні вказаного клопотання поклався на розсуд суду.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Приписами частини 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження №51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Вчинення данного кримінального проступку ОСОБА_4 інкримінується 17.01.2020 року.
Таким чином, на момент розгляду судом клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 передбачений законом строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України сплинув.
Зазначене кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше трьох років, перебіг давності не зупинявся та не переривався, що є підставою відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та ст. 49 КК України для звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, крім того, обвинувачений ОСОБА_4 не заперечує щодо закриття кримінального провадження з цих підстав.
ОСОБА_4 зрозуміло його право на таке звільнення, а також суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. При цьому обвинувачений просив звільнити його від кримінальної відповідальності та кримінальне провадження закрити.
Крім того, відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.
Частина 5 вищевказаної статті КПК України передбачає, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
В силу вимог ст. 129 КПК України суд вирішує цивільний позов у кримінальному провадженні по суті лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи у разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
При цьому, залишення цивільного позову ОСОБА_6 в рамках вказаного кримінального провадження без розгляду, не позбавляє права позивача звернутися із вказаними позовними вимогами у порядку цивільного судочинства.
Речові докази вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Стосовно стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні за висновком експерта №042-141-2020 від 29.01.2020 року в сумі 378 грн. 00 коп. слід віднести на рахунок держави.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-286,369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 125 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100070000237 - закрити.
Речові докази:
- Диск «VERBATIM» DVD+R 4/7 GB» - залишити в матеріалах справи.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складено і оголошено о 17 год. 20 хв. 05.12.2023 року.
СуддяОСОБА_1