Справа № 182/4318/23
Провадження № 2-о/0182/108/2023
УХВАЛА
Іменем України
06.12.2023 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шаховал І.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ опіки та піклування Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та піклування, -
В С Т А Н О ВИ В:
ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, заінтересована особа - Відділ опіки та піклування Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, з заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та піклування.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року вищевказану заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Згідно вимог ч.3ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вирішуючи питання про призначення до розгляду даної заяви, суд приймає до уваги положення ч.9 ст.10 ЦПК України про застосування аналогії закону до неврегульованих правовідносин та виходить з того, що заява, подана в порядкуст.294 ЦПК України, має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України та ст.175 ЦПК України.
Відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, заявник зобов'язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.
Згідно п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ст.41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною є, зокрема, відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-який правочин. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже, призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною, є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки, в такому випадку, у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а, в даному конкретному випадку, - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл.6 ЦК України і Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Згідно ст.55 ЦК України та п.1.2 Правил, опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Відповідно до ч.1ст.60 Цивільного кодексу України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно ч.1 ст.300 ЦПК України, суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування.
Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Однак, заявником до заяви не було додано подання органу опіки та піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , а також доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Також у заяві відсутні посилання на докази, які б свідчили про те, що заявник, який просить визнати його опікуном, здійснює постійний догляд та має можливість бути опікуном, оскільки акти, довідки та характеризуючий матеріал до заяви додано не було, сама по собі довідка про реєстрацію місця проживання осіб за однією адресою, яка була долучена до матеріалів справи, не може свідчити про той факт, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_2 та опікується нею.
Крім цього, будь-які докази чи довідки, які засвідчують, що призначений опікун не може виконувати обов'язки опікуна, в матеріалах справи відсутні, а посилання на обставини хронічного алкоголізму без належного обґрунтування та долучення довідок з медичних установ не може свідчити про той факт, що ОСОБА_2 , з причини хронічного алкоголізму, потребує стороннього догляду та не здатна самостійно керувати своїми діями без сторонньої допомоги.
Ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року заявнику була направлена на адресу, яка зазначена ним в заяві, та ним отримана особисто, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення.
15 листопада 2023 року на адресу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, замість усунення недоліків, надійшло клопотання від заявника про встановлення додаткового строку в 30 днів для усунення вказаних в ухвалі суду недоліків, оскільки, у зв?язку хворобою, він вчасно виконати вимоги ухвали суду позбавлений можливості. Хоча жодних доказів на підтвердження хвороби, заявником також надано не було.
За таких обставин, суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 листопада 2023 року заявником була отримана 20 листопада 2023 року. При цьому, в клопотанні від 15 листопада 2023 року заявник зазначає, що про факт винесення ухвали суду він дізнався 02 листопада 2023 року через додаток «ДІЯ». Доказів неможливості вчасно усунути недоліки, вказані в ухвалі суду, заявником надано не було. Клопотання про продовження процесуальних строків судом розцінюється як зловживання своїми процесуальними правами, оскільки з часу винесення ухвали суду про надання заявнику строку для усунення недоліків (02.11.2023 року) минуло більше 30 днів.
Однак, заявником до цих пір жодних дій щодо усунення недоліків вчинено не було.
Тому, суд враховує розумні строки розгляду справи, передбачені законодавством, які порушуються саме внаслідок невиконання вимог ухвали суду, і кваліфікує таку поведінку заявника, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, як втрату зацікавленості в розгляді даної заяви та актуальності самого питання для заявника.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, а також ч.1 ст.185 ЦПК України, якою передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті ст.175 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Оскільки заявником недоліки не виправлені, вказану вище заяву, відповідно до ст.185 ЦПК України, необхідно вважати неподаною та повернути заявнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Відділ опіки та піклування Приміської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та піклування, - вважати неподаною та повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику, що, згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал