справа № 179/1943/23
провадження № 1-в/179/62/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року смт Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
представника Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Новомосковського району Дніпропетровської області подання начальника Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Магдалинівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, із повною середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 ,
засудженого 13.11.2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 3 ріки,
про звільнення від покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку -
ВСТАНОВИВ:
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області звернувся начальник Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 з поданням про звільнення від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_5 .
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 засуджений 13.11.2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 3 роки. На засудженого судом у відповідності до ст. 76 КК України були покладені обов'язки.
Під час іспитового строку засуджений ОСОБА_5 не притягувався до кримінальної та адміністративної відповідальності, для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації з'являвся, але з жовтня 2021 року змінив місце проживання та перебував у Державному розшуку. Громадянина ОСОБА_5 було розшукано працівниками поліції 23.03.2023 року, але місце проживання засудженого не було підтверджено. Станом на 13.11.2023 року місце перебування засудженого невідоме.
Протягом іспитового строку гр-н ОСОБА_5 не виконав заходи передбачені індивідуальним планом роботи.
Строк відбування покарання з випробуванням закінчився 13.11.2023 року.
У судовому засіданні представник органу пробації підтримав подання та просив його задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення подання, оскільки засуджений ухилявся весь час від виконання обов'язків, встановленим судом, перебував у розшуку, тому вважає, що відсутні підстави для задоволення подання.
ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ст. 539 ч. 5 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Суд, заслухавши думку представника органу пробації, прокурора, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п.9 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно ч. 1 ст. 78 КК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких в цілому свідчить про дотримання засудженим вимог ст.75 КК України та можливість застосування до нього ст.78 КК України.
Зокрема, такими елементами є: закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, визначених в ч.2 ст.76 КК України; виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов'язків, визначених в ч.1ст.76 КК України; а також обов'язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.
Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст.75 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст.78 КК України навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави зробити висновок, про те, що звільнення засудженого від призначеного йому судом покарання, після закінчення іспитового строку, можливе лише за умов, що він виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину.
Так, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 засуджений 13.11.2020 року вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 3 роки. На засудженого судом у відповідності до ст. 76 КК України були покладені обов'язки.
З метою виконання вказаного вироку суду, засудженого ОСОБА_5 взято на облік та 26.07.2021 року ознайомлено з порядком та умовами відбуття покарання з випробуванням, а також роз'яснено обов'язки, покладенні на нього Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, в тому числі, й періодично з'являтися для реєстрації до територіального підрозділу органів пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не вчиняти нових злочинів.
Отже, достовірно знаючи про обов'язок періодично з'являтися на облік до Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_5 з'явився на реєстрацію лише один раз - 26.07.2021 року, у подальшому не з'являвся до органу пробації на реєстрацію з 2021 року по 11.10.2023 року.
При цьому, ОСОБА_5 постановою про заведення розшукової справи та оголошення державного розшуку від 04.01.2022 року було оголошено в державний розшук. У розшуку засуджений перебував до 23.03.2023 року.
Отже, хоча випробувальний термін закінчився, однак в період іспитового строку ОСОБА_5 допустив порушення, покладених на нього обов'язків, а саме: не з'являвся для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не повідомляв про зміну місця проживання та зазначені обставини свідчать про невиконання засудженим покладених на нього судом обов'язків, а відтак і про небажання стати на шлях виправлення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні поданні начальника Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_5 необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні поданні начальника Новомосковського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1