печерський районний суд міста києва
Справа № 757/29631/22-п
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва Шапутько С. В., за участю секретаря Галаган Г. О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Костюченка С. Г., прокурора Шкурпела Р. В., розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народного депутата України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 45-01/17/22 від 20.10.2022, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування як народний депутат України, на порушення вимог, визначених п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», зазначив завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2020 рік, які відрізняються від достовірних на загальну суму 330 290,00 гривень.
Щорічну декларацію за 2020 рік ОСОБА_1 подав 31.03.2021 (унікальний ідентифікатор документа - НОМЕР_1).
У розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 4623682800:01:001:3508, загальною площею 1 200 м2, розташовану на території Жирівської сільської ради, яка належить йому на праві власності.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 згідно з державним актом, виданим 04.05.1998.
Відповідно до відомостей Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ймовірна вартість вказаної земельної ділянки на 31.12.2020 могла становити 330 290,00 гривень.
Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 330 290,00 гривень.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у період з 01.01.2021 по 30.06.2021, а саме на дату подання декларації (31.03.2021) становив 2 270,00 гривень.
Таким чином, на думку особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 на порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» подав завідомо недостовірні відомості про активи, які мають вартість, у декларації, щорічній за 2020 рік, на загальну суму 330 290,00 грн, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172- 6 КУпАП не визнав. Пояснив, що забув про належність у нього земельної ділянки, оскільки отримав її безоплатно на початку 1990-х років та не користувався, а внесенням відомостей до державного реєстру у 2017 році займалися його юристи за дорученням.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Костюченко С. Г. вважав наявними підстави для закриття провадження у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності вини. Так, зазначив, що ОСОБА_1 , заповнюючи декларацію, керувався правовстановлюючими документами, в яких була відсутня вартість земельної ділянки, а відтак у нього були відсутніми підстави для зазначення такої вартості у декларації. Крім того вказав, що відповідно до одержаного стороною захисту звіту щодо проведення грошової оцінки земельної ділянки, її вартість є значно меншою ніж розрахунок, проведений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, який, у свою чергу, керувався невстановленими методиками. Також захисник вважав наявними підстави для закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.
Прокурор вважав наявним у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відсутність у діях декларанта умислу на незазначення вартості земельної ділянки спростовуються витягом з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, який свідчить про обізнаність ОСОБА_1 про наявність у нього земельної ділянки та її вартості. Також вказав, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз є органом, уповноваженим на проведення, зокрема, оцінки вартості земельної ділянки, відтак сумніви у правильності проведеної ним оцінки відсутні. У зв'язку з цим, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд, вислухавши позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Частиною 4 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 45-01/17/22 від 20.10.2022 вбачається, що у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 4623682800:01:001:3508, загальною площею 1 200 м2, розташовану на території Жирівської сільської ради, яка належить йому на праві власності.
Як зазначив у судовому засіданні ОСОБА_1 , останній не пам'ятав про наявність у нього вказаної земельної ділянки на праві власності, оскільки нею не користувався та набув її безоплатно ще на початку 1990-х років.
Вказані доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спростовуються матеріалами справи, зокрема відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких, 20.02.2017 було здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4623682800:01:001:3508 /а. м. 38 - 39/.
Зазначене свідчить про обізнаність декларанта про наявність у нього на праві власності означеної земельної ділянки станом на 20.02.2017.
Окрім того, твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з приводу того, що питанням державної реєстрації вказаної земельної ділянки займались юристи ОСОБА_1 за дорученням, додатково підтверджує його обізнаність про факт належності йому на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4623682800:01:001:3508.
Водночас, приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Зі змісту протоколу № 45-01/17/22 від 20.10.2022 випливає, що при вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, поданій 31.03.2021, стосовно майна або іншого об'єкта декларування, що має вартість, Національне агентство з питань запобігання корупції керувалося терміном «прожитковий мінімум для працездатних осіб» у розмірі, який діяв станом на дату подання декларації. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 становив 2270,00 гривень.
За змістом вказаного протоколу, ОСОБА_1 інкримінується подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відрізняються від достовірних на загальну суму 330 290,00 грн, що становить розмір від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підтвердження встановлених обставин суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальності надано лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ), відповідно до якого КНДІСЕ, на підставі дослідження ринку купівлі-продажу земельних ділянок впродовж 2020 року, встановлено, що ймовірна вартість земельної ділянки з кадастровим номером: 4623682800:01:001:3508, загальною площею 0,1200 га, станом на 31.12.2020 могла становити 330 290,00 грн /а. м. 42-43/.
У вказаному листі, з-поміж іншого, зазначено, що визначити вартість земельних ділянок, зокрема, станом на 04.05.1998, не вбачається за можливе, а остаточний розрахунок вартості земельних ділянок можливий за умови виконання відповідної експертизи з наданням повної вхідної інформації щодо об'єктів оцінки.
Разом з тим, захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокатом Костюченком С. Г. надано звіт про експертно-грошову оцінку вказаної земельної ділянки № 31UA-221129-001 від 29.11.2022, проведену суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Нерухомість Дельта». Відповідно до даного звіту, вартість земельної ділянки з кадастровим номером 4623682800:01:001:3508 становить 178 696, 00 грн.
Наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви в точності визначеної суб'єктом притягнення до адміністративної відповідальності вартості земельної ділянки, недекларування якої ставиться в провину ОСОБА_1 .
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Як визначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презупцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Такий підхід до тлумачення норм, у тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» (далі-Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським судом з прав людини й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
З урахуванням даних, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, про загальну суму недостовірних відомостей, які відрізняються від достовірних, а саме 330 290,00 гривень, правильність визначення якої викликає обґрунтовані сумніви, наявність даних про вартість незадекларованої ОСОБА_1 земельної ділянки, яка становить 178 696, 00 грн, що менше 227 000 грн. (100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 01.01.2021), суд надходить висновку про недоведеність поза розумним сумнівом наявності в діянні ОСОБА_1 об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Окрім того, згідно з п. 10 Розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, інформація про вартість об'єкта декларування зазначається на дату набуття суб'єктом декларування та/або членами його сім'ї права на цей об'єкт або відповідно до останньої грошової оцінки майна. Інформація про вартість об'єкта декларування на дату набуття права відображається на підставі документа, відповідно до якого набуто право (за його наявності). Проведення оцінки об'єкта декларування з метою заповнення декларації не вимагається.
З долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів, зокрема державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЛВ № 082399 від 04.05.1998, вбачається, що вартість земельної ділянки, площею 0,1200 грн, належної ОСОБА_1 , станом на дату набуття права власності відсутня /а. м. 40 - 41/.
Таким чином, ОСОБА_1 , як суб'єкт декларування, не мав обов'язку зазначати вартість чи проводити попередню оцінку вказаної земельної ділянки, недекларування якої ставиться йому у провину, що у будь-якому випадку виключає в його діях наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, надходжу висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1. ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 172-6, 247, 252, 280 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя С. В. Шапутько