04.12.2023 Справа № 756/5637/21
Номер справи 756/5637/21
Номер провадження 2/756/329/23
УХВАЛА
04 грудня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Белоконної І.В.,
за участі секретаря Погорелової В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться вищевказана цивільна справа (провадження по справі відкрито 26.04.2021), у якій позивач просить визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з нею.
04 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_1 через свого представника подав заяву про закриття провадження у справі в порядку ст. 255 ЦПК України. Свою заяву відповідач мотивує тим, що під час розгляду справи судом внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України позивач ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_3 виїхали з України та змінили місце постійного проживання з України на Республіку Польщу. Оскільки ОСОБА_2 вивезла дитину за межі території України, не узгодивши це питання з батьком дитини, ОСОБА_1 ініціював розшук дитини та через Мін'юст звернувся із заявою про повернення дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей до Регіонального суду м. Гданськ для розгляду.
Повідомляє, що Окружний суд у м. Гданську встановив такі обставини: Мати виїхала з Веронікою до Польщі 10 березня 2022 року; Дівчинка навчається у навчально-виховному комплексі № 5 у Гданську; Малолітній дитині надавалися медичні послуги у грудні 2022 року в поліклініці ТОВ «Здровє» у Гданську та у березні 2023 року в дитячій лікарні «Полянки»; ОСОБА_4 отримує сімейну соціальну допомогу на дитину «500+»; Малолітня ОСОБА_5 відвідує додаткові заняття з польської мови, танців та рукоділля; Мати з дочкою отримали номери PESEL; Заява про повернення дитини була подана більше ніж через рік після виїзду малолітньої дитини до Польщі.
Ухвалою Окружного суду у м. Гданськ 31 жовтня 2023 року за таких умов було ухвалено рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
З огляду на наведене, оскільки вищевказаним рішенням відмовлено у поверненні дитини в Україну та встановлено обставини, які свідчать про те, що місце постійного проживання дитини ОСОБА_3 змінилось, посилаючись на висновок Верховного Суду у Постанові від 17.08.2022 по справі № 613/1185/19, представник відповідача стверджує про припинення юрисдикції суду України на вирішення спору про визначення місця проживання його дитини, що є підставою для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав своє клопотання та просив закрити провадження по справі.
Представник позивача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження, оскільки його довіритель ОСОБА_2 разом із дитиною ОСОБА_3 лише тимчасового виїхали з України до Республіки Польща після повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Після закінчення бойових дій на території України його довіритель має намір невідкладно повернутися разом з дитиною.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилася, про час та місце повідомлялася належним чином.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про закриття провадження у справі необхідно відмовити з огляду на таке.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України установлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пункт 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначає, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що під час провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися (ч. 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до п. «b» ч. 1 ст. 7 Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей (Гаазька конвенція про батьківську відповідальність 1996 року), припиняється юрисдикція держави звичайного місця проживання дитини, коли дитина набуває нове постійне (звичайне для неї) місце проживання в іншій країні.
Для припинення юрисдикції такої держави мають існувати умови: а) дитина проживає в іншій державі не менше одного року; б) протягом цього періоду не було заявлено вимоги про повернення дитини; в) дитина адаптувалася до нового середовища. Юрисдикція такої держави припиняється за наявності цих умов у сукупності.
Аналогічний висновок зробила Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (Постанова від 18 вересня 2023 року у справі № 545/2247/18 (провадження № 61-6421сво23)).
Натомість, відповідач ОСОБА_1 через Мін'юст звертався із заявою про повернення дитини відповідно до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей до Регіонального суду м. Гданськ для розгляду. Вказане свідчить про відсутність трьох обов'язкових умов у сукупності для припинення юрисдикції спору в судах України.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй Постанові від 17 серпня 2022 року у справі № 613/1185/19 (провадження № 61-2286св21) зазначив, що звичайне місце проживання дитини слід розуміти як таке місце, існування якого доводить певний ступінь прив'язаності дитини до соціального та сімейного її оточення. Позивач у такій категорії справ, звертаючись до суду з позовом, має довести, що Україна як держава була постійним та звичайним місцем проживання дітей до їхнього незаконного переміщення чи утримання в іншій договірній державі.
З урахуванням тих обставин, що позивач виїхала разом з дитиною тільки після повномасштабного вторгнення Російської Федерації, станом на сьогодні на території України продовжуються бойові дії, беручи до уваги пояснення представника позивача про намір повернутися до України його довірителя відразу після завершення таких бойових дій, у суду наразі відсутні підставі вважати, що позивач виїхала саме на постійне проживання до Республіки Польща. Тому підстав уважати, що справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у суду немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 255 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.В. Белоконна